Історії властиво повторюватися. У першому матчі 1/16 фіналу Ліги Європи «Олімпіакос» - «Динамо» команди розійшлися миром з рахунком 2:2. Кого більше задовольнив результат матчу, дізнаємося сьогодні, коли команди знову вийдуть на поле НСК «Олімпійський».
Тим часом, майже 44 роки тому 17 вересня 1975 року в 1/16 фіналу матчу Кубка чемпіонів (теперішня Ліга чемпіонів) «Динамо» вперше зустрілося з «Олімпіакосом» в Салоніках, і матч також завершився нічийним результатом 2:2. Щоправда, в ті далекі часи кияни вели по ходу гри 2:0, але греки зуміли відігратися. А в Києві зіркова динамівська команда перемогла 1:0, і пройшла до наступного етапу.
«Динамо» зразка 2019 програвало по ходу матчу, але зуміло зрівняти рахунок та зберегло хороший шанс на подолання грецької бар'єру. Чи зможе молоде покоління повторити хід історії? З таким запитанням кореспондент UA-Футбол звернувся до учасника першого в історії протистояння між біло-синіми і пірейцями Станіслава Кочубинського.
- Що Вам запам'яталося з першого матчу проти «Олімпіакоса» в 1975-му?
- За день до того на цьому ж стадіоні грала «Барселона» проти ПАОКу. І греки перемогли іспанців з рахунком 1:0, в складі яких виблискували голландці Кройф і Нескенс. До речі, «Барселона» жила з нами в одному готелі. Ми сиділи на трибунах і вкотре раз насолоджувалися грою великих «летючих голландців». Пам'ятаю, Кройф йде подавати кутовий. Греки, ми знаємо південний народ, почали кидати на поле банки з-під кока-коли. А Йохан, не доходячи до кутового прапорця метрів 15, зупинився, постояв, поки вболівальники заспокояться, і коли притихли, зрозумівши свою неправоту, спокійно взяв м'яч і пішов подавати кутовий. Запам'яталася його театральна пауза. Кройф повівся настільки стримано, ніяких жестів, ніякої реакції, що, мабуть, зачарував своїм спокоєм публіку, яка миттю охолола. І хто скаже після цього, що футболіст не може бути артистом на поліе.
А з нашого протистояння проти «Олімпіакоса» запам'яталася обстановка перед матчем. Битком стадіон. У складі греків відзначався Мільтон Вієра, гравець збірної Аргентини. Валерій Лобановський приставив мене до нього і поставив завдання, не дати Вієрі розвернутися на полі. Раз він не забив, думаю, з поставленим завданням впорався. Після гри Лобановський не дуже нас сварив, що не зуміли втримати переможний рахунок, бо був впевнений - команда в Києві вирішить поставлену задачу (вихід в 1/8 фіналу). Ми перемогли 1:0 і пройшли далі.
- На вашу думку, зміг би хтось із команди «Динамо»-2019 грати в основному складі зіркової команди «Динамо»-1975 року? Моя відповідь - однозначно ні.
- Відповів би інакше. Ті гравці були б на провідних ролях в нинішньому «Динамо». Той футбол під керівництвом Лобановського іншої спрямованості. У команді було багато атлетичних і технічних футболістів. Буряк, Коньков, Мунтян, Блохін, Онищенко, хочеться всіх перерахувати - це великі футболісти. Виконання, мислення і інтелект був настільки високим, що важко зараз знайти подібних гравців.
- А що скажете про гру «Динамо» в Піреї?
- Перший тайм зіграли непереконливо, було мало агресії, крім забитого м'яча не створили більше моментів. Причина, мабуть, в тому, що це була перша офіційна гра на такому рівні після зимової паузи. І знадобилося 45 хвилин, щоб «вкотитися» в гру, відчути один одного, «зловити» ритм. А в другому таймі ми побачили те «Динамо», яке ми хочемо бачити. Є в складі група молодих хлопців, які отримали бонуси наперед. Будемо сподіватися, вони виправдають аванс. Але крім таланту, щоб стати хорошим футболістом, потрібно багато працювати. Як говорив Лобановський: «1% таланту, і 99% роботи».
- Які шанси у команди на успіх в матчі-відповіді?
- Не сумніваюся, кияни пройдуть далі. Адже історії властиво повторюватися. Так, як і 44 роки, тому чекаємо перемоги від молодого покоління. Будемо вболівати, переживати, і всією душею бажаємо перемоги.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
