Напередодні Жуніор Мораес отримав паспорт громадянина України, а вже сьогодні, 19 березня, прибув до табору національної збірної та навіть встиг провести перше тренування.
В темі, яка активно мусувалася останні кілька місяців у вітчизняних ЗМІ та серед футбольних функціонерів, нарешті поставлено крапку. Уже екс-бразильський футболіст Шахтаря, став черговим натуралізованим футболістом, і другим після Марлоса, за часів Шевченка-тренера.
Проте, зараз мова піде трохи про інше...
Автора цих рядків непокоять і бентежать інші речі.
Що відбувається зі збірною України та чому національна команда стає кишеньковою іграшкою ФФУ та Шахтаря? Але по-порядку...
1. Напередодні, під час прес-конференції Андрія Шевченка, на питання про Мораеса, коуч ніяково здвинув плечима, мовляв сам про все дізнався зі ЗМІ, а вже вранці Мораес був у таборі збірної. Більш ніж очевидно, що 31-річний (за кілька днів Жуніору виповниться 32 роки - ред.) Мораес отримував громадянство лише для того, щоб мати змогу грати за збірну, а вже за пару років буде «гріти пузо» на пляжах Капакабани. Тобто, маємо, як мінімум, нещирість Андрія Шевченка.
2. Навіщо збірній України досить посередній форвард без особливих талантів і звитяг у кар'єрі? Невже, той же Роман Яремчук слабший?! Питання риторичне, тим більше з погляду на те, що Роман - наш, та ще й молодший на 8 років! А ще є Артем Кравець, Роман Зозуля, той же Євген Селезньов.
3. Не хочеться бути категоричним, але ситуація з натуралізацією Мораеса досить чітко нагадує вектор обраний Шахтарем. Самі ж донеччани, по-перше, отримують гравця національної збірної (що спрощує життя у випадку можливого трансферу футболіста), по-друге, спрощують собі життя в національній першості з квотої на легіонерів.
Після наведених вище питань, можна лише згадати колишнього гравця Динамо Даніло Сілву, який неодноразово натякав на готовність допомогти збірній, постійно показуючи власними вчинками, що Україну любить щиро та готовий пов'язати своє майбутнє з Києвом.
Сілва згаданий не просто так. Саме позиції крайніх захисників, виявилися найслабшою ланкою збірної на Євро-2016, тож натуралізація динамівського бразильця виглядала б більш логічно та раціонально, як з точки зору ігрових якостей захисника, так і з точки зору моральних. Проте розмови навколо Сілви так і залишилися розмовами! Чи не тому, що у цьому не була зацікавлена сама ФФУ?!
Очевидно, що будь-яка збірна це не клуб, куди можна зібрати, при наявності грошей, найкращих футболістів. Звісно, в українській команді досить багато кадрових проблем, але чи вирішить натуралізація бразильців, які залишилися непотрібними у себе на Батьківщині, проблему? Однозначно - ні! І Андрій Шевченко, який свого час майже наодинці тягнув на своїх плечах синьо-жовту дружину, це прекрасно розуміє...
Чи потрібна Україні така національна збірна?! Питання, на яке кожен зможе відповісти сам собі...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
