1. Про Ракицького можна забути
Андрій Шевченко до останнього не виносив на публіку своє рішення щодо Ярослава Ракицького після переходу захисника в російський Зеніт. У підсумку футболіст прогнозовано виклик у збірну не отримав. На прес-конференції перед стартом відбору головний тренер відмовився пояснювати свої мотиви: «Не запитуйте більше про Ракицького, для мене це питання вичерпане».
Тепер питання вичерпане і для вболівальників. Нікому не цікаво, чим керувався Шевченко, ігноруючи Ракицького, коли в збірній його не бракує. Зразу було зрозуміло, що функції Ярослава ляжуть на плечі Миколи Матвієнка – українського центрбека з найкращим пасом. Будь-які сумніви щодо ставки на нього виглядали щонайменше дивними, а от сумніви в тому, наскільки якісно оборонець Шахтаря виконає ці обов'язки, були логічними.
Матвієнко впорався, будучи важливою фігурою в комбінаційній грі Шевченка та першою ланкою в побудові атак. У матчі з Португалією Микола став лідером команди за кількістю передач – 61 (з пристойною для такого суперника точністю – 87%). Що важливо, третина його пасів були з просуванням вперед, і вони також з хорошим відсотком точності (85%). 4 рази посилав м'яч у фінальну третину поля – круглий завжди доходив до партнерів. Половина дальніх пасів (3 з 6) знайшла адресатів.
Захисник Шахтаря своїми передачами відрізав по декілька опонентів. Завдяки йому збірна України уникала хаосу з тиканням м'яча ближньому під час виходу з власних володінь (пригадуємо Челсі – Динамо), що дає змогу похвалити тренерський штаб – «синьо-жовті» спокійно будували атаку під тиском серйозного суперника.
Матвієнку ще є над чим працювати, зокрема над частішими переведеннями на протилежний фланг, коли цього вимагала ситуація, але загалом його гра – привід не сумувати за Ракицьким та його першим пасом.
2. Повна довіра Пятову – нуль питань
У цьому сезоні 34-річний Пятов продовжує помилятися в матчах за Шахтар. На Експерт-клубі перед табором збірної України члену тренерського штабу Олександру Шовковському ставили логічне запитання: «Чи повинен Пятов дати дорогу іншим воротарям в національній команді, зважаючи на періодичні фейли останнім часом?» Легенда Динамо ухилився від прямої відповіді, але з його слів йшла чітка думка – ніхто не планує позбавляти Андрія місця в старті.
У Португалії Пятов закрив рот критикам, здійснивши 8 сейвів (потягнули в сумі на 0.83xCG) проти Роналду та компанії, а також 9 разів зіграв на виході. Капітан «синьо-жовтих» прогримів на всю Європу, авторитетні ЗМІ називали його «гігантом» і «чорною дірою, яка засмоктує всі м'ячі».
Він дійсно виглядав прекрасно, його сейви забезпечили Шевченку та футболістам багато компліментів, адже все одно будь-яку гру розбирають крізь призму підсумкового результату. А єдиної серйозної помилки (застиг в напівпозиції) припустився тоді, коли Португалія забила з офсайду. Андрія потрібно хвалити й за гру ногами. 10 з 12 його дальніх передач на полі Португалії були точними – розкішна допомога команді у доставленні м'яча в передню лінію.
Після такого перфомансу Пятова вже мало хто вимагав у тренерів випустити на Люксембург Андрія Луніна. 20-річний голкіпер молодець і справляє виключно позитивне враження в рідкісних іграх за Леганес, але в збірній поки що справедливо сидить у запасі. Навіть проти Люксембурга Пятова цілком можна називати одним з героїв, як би парадоксально це не звучало. 4 сейви вагою 1.32xCG (очікуваних пропущених голів), якщо відняти один результативний удар суперника (на 0.9xCG).
3. Збірна – реабілітаційний центр Коноплянки
Євген Коноплянка не має ігрового часу в Шальке. Звільнення Доменіко Тедеско, якого в Україні неодноразово прокляли за недовіру вінгеру, не допомогло – під керівництвом тимчасового тренера Євген також не вибрався з запасу. Наставників Коноплянки можна зрозуміти: він – найкращий креативний футболіст у команді, але катастрофічно не здатен виконувати вимоги щодо роботи без м'яча. Таких гравців все одно можна ставити в склад, якщо вони регулярно доводять свою винятковість в атаці, однак це не про сучасного Коно, який в рік стріляє рідше, ніж палка.
У збірній продовжують ставити на винятковість екс-лідера Дніпра. Проти Португалії складалися відмінні умови для реалізації його сильних сторін – швидкі контратаки з оперативним простором. Партнери досить успішно доставляли м'яч Євгену, поки суперник ще не встигав перелаштуватися на оборону, але Коноплянка не витискав з епізодів максимум. Wyscout нарахував 5 вдалих спроб дриблінгу від вінгера на Да Луж.
Втім, після номінального обіграшу суперника йшли або заблоковані простріли, або передача ближньому без загострення. Лише раз Коноплянці вдався коронний епізод – удар правою з півфлангу. Не такий складний, але воротар Селесао подарував нам шанс. Однак знову ж таки – це один (так, потенційно гольовий) вдалий епізод від Євгена за матч на купу невдалих. У європейських клубах з таким не миряться, у збірній України – будь ласка. Сліпа віра в його клас, чи підтримка виконавця без ігрової практики? За останній рік тренерський штаб збірної чітко мав би усвідомити, що може запропонувати команді Євген.
Чому Коноплянка виконував штрафні з ідеальних позиції проти Люксембурга? Ризикнемо припустити, що причина приблизно така – йому потрібно забити, щоб відчути впевненість. Або ж такий космічний авторитет. Поруч стояв Маліновський, якого в першій половині сезону бельгійські журналісти називали кращим виконавцем стандартів, ніж Роналду. Але бив Євген – повз ціль.
Окрім цих невиправданих подарунків від партнерів (Шевченко сказав, що футболісти самі вирішують, хто підходить до м'яча), Коно завдав ще двох коронних ударів по воротах Люксембургу – разом вони потягнули на 0.08xG. Нещодавно, після прориву в грі з Гертою, ми пояснювали, чому головна зброя вінгера настільки неефективна.
4. Мораєса натуралізували не для такої гри
Натуралізований безпосередньо перед вильотом до Португалії Мораєс отримав 114 хвилин у перших двох матчах. На папері рішення Андрія Шевченка щодо Жуніора виглядають логічними: вихід на заміну проти Португалії, де зі стартових хвилин потрібен був фактурний Роман Яремчук, та поява в старті з Люксембургом, де збірна України збиралася комбінувати.
В гостях у Роналду форвард Шахтаря мав найкращий шанс забити єдиний гол у зустрічі, але промахнувся з кількох метрів. Тут критикувати тренерський штаб немає за що – ключову роль відіграли виконавська майстерність футболіста та тотальна оборона протягом 18 хвилин перебування Мораєса на полі.
Інша справа – матч з Люксембургом. Від єдиного нападника чекали гостроти, а напрацював він на 0.37 очікуваного гола, двічі неточно пробивши головою. На Жуніора подавали і подавали, але користі з того не було – він вкрай рідко добирався до м'яча. 5 програних верхових дуелей з 7 – яскрава ілюстрація вчорашньої ефективності Мораєса. Віддав 15 передач і став найменш залученим у гру футболістом збірної України. А загальна успішність дій склала 38% (середня по сезону в Шахтарі – 46%).
Звичайно, не бразилець винен, що «синьо-жовтим» не вдавалася комбінаційна гра, в якій він був би ефективним і корисним. Очікувалося, що креативна трійка Безус-Зінченко-Маліновський розумними передачами та переміщеннями забезпечить постійний тиск на чужі ворота, але Роман загубився на полі, а інші два центрхави на важких ногах після Португалії мало що показали.
З попередніх матчів збірної Шевченка виникло переконання, що зі слабшими суперниками розбиратися ми навчилися. Принаймні, постійно контролюємо м'яч і ведемо гру. Мобільний Мораєс мав допомогти в цьому, але коли прийшов його час – команда забула настанови тренера та збилася на навіси. Оскільки Андрій Миколайович випустив Жуніора в старті, можна зробити висновок, що і для нього така гра підопічних стала сюрпризом. Інша справа, що він залишився задоволеним, судячи з післяматчевих коментарів.
От так футболіст, який ідеально підходив «нашій філософії» та мав хороші ігрові зв'язки з найкреативнішим гравцем збірної (Марлосом) потрапив в чуже середовище. І нічого не показав.
Дані – Wyscout
Роман Саврій
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
