Погано, коли новачок, котрий приходить до основної команди того чи іншого клубу – не креатура головного тренера. Олександрові Хацкевичу півроку намагалися нав'язати бразильців, але ніхто, окрім Сідклея, не зумів зробити кроку вперед. Та й навіть вище згадуваний футболіст не розкрився так, як цього очікували менеджери селекційної служби і президент клубу.
Че Че і Буено – й поготів. Останнього «Динамо» взяло як «надбавку» до коштів, виручених за продаж Дерліса Гонсалеса, котрий втратив мотивацію виступати за команду. А ось на Че Че покладалися надії і саме він, а не Сідклей, на перших порах отримував найбільше часу серед бразильських новачків «Динамо».
За суттю ж бразилець запам'ятався хіба що непоганим матчем проти «Ренна» у Лізі Європи. В іншому – пошуки себе і м'якотілий футбол, який аж ніяк не підходить для чемпіонату України і не вписується в стиль «Динамо». Че Че можливо і був би корисним для команди, але у фазі, коли гра налагоджена і працює, наче годинник. Коли тренер має в арсеналі кілька тактичних заготовок і варіює ними під кожного окремо взятого суперника.
Хацкевич же з «Динамо» нині перебуває на іншому етапі розвитку. Тому тут варто розглядати трансфер Че Че як неминучий розвиток подій. І тут вже треба визнати, що нарікання на термін контракту Че Че з «Динамо» (під час його підписання) не були далекоглядними. Сьогодні саме довготривалість угоди допомогла киянам не просто відбити затрачені на бразильців гроші, але й заробити деякі копійки (копійки за футбольними мірками).
Для «Сан-Паулу» Че Че – це креатура головного тренера. Тож довготривалість угоди з бразильцем дозволило «Динамо» висунути ту ціну, про яку й ведеться реальна мова (близько п'яти мільйонів євро). За суттю, Ігорю Суркісу вдалося з цим трансфером вийти сухим з води. Не виграли, але і не програли. Для нинішнього «Динамо» – і це важливо.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
