«Була загроза життю»: автор легендарного фінта – про страшну травму, образу на «Реал» та проблеми через власне волосся

Світовий футбол 6 Квітня, 16:47 1077
«Була загроза життю»: автор легендарного фінта – про страшну травму, образу на «Реал» та проблеми через власне волосся | 19-27
Двадцять років тому він здивував футбольний світ досі небаченим фінтом на «Олд Траффорд».

Фернандо Редондо (49 років) залишив величезний слід у пам'яті фанатів мадридського Реала, пише football24.ua. У 1994-му на Сантьяго Бернабеу його запросив спортивний директор «бланкос» Хорхе Вальдано, під керівництвом якого аргентинський «Принц» захищав кольори Тенеріфе. Вже тоді Редондо відзначався непересічною схильністю до всіляких пошкоджень, однак це зовсім не зупиняло великі європейські клуби засипати гравця пропозиціями. Один з найталановитіших атакувальних «хавів» свого часу дістався Мадриду за 18 млн євро.

Дебютний сезон Фернандо у столиці Іспанії знову був заплямований травмою, яку аргентинець отримав ще на передсезонних зборах, але після повернення він без проблем відвоював місце у старті. З «п'ятіркою» на спині Редондо зачаровував прихильників королівського клубу елегантною роботою з м'ячем та креативними фінтами, як у чвертьфіналі Ліги чемпіонів 1999/00 на Олд Траффорд. Фінал того розіграшу проти Валенсії став його останнім поєдинком у футболці «бланкос». Зараз Редондо з ностальгією пригадує той період, вважаючи, що Реал, можливо, повівся з ним несправедливо, продавши у Мілан. Про це і не тільки чинний посол Ла Ліги розповів виданню La Nación.

Про легендарний фінт на Олд Траффорд

Раніше я не робив нічого подібного у великих матчах, можливо, лише на молодіжному рівні або на тренуваннях. Я відчув особливе натхнення у той момент. У мене була доля секунди, щоб прийняти оптимальне рішення, це – чиста імпровізація. Очевидно, що мій трюк не отримав би такий великий резонанс, якби Рауль не опинився у потрібному місці. Гол надав йому значно більшої ваги. Однак, на мую думку, крім гри п'ятою, важливо було зробити паузу та підняти голову, щоб оцінити ситуацію. Раулю залишалось влучити у порожні ворота, і він зробив це.

Крім цього, не варто забувати, що це сталось на великому стадіоні проти чинного чемпіона, який давненько не поступався перед власними фанами. Ми перемогли з рахунком 3:2 після «сухої» домашньої нічиєї. Глядачі аплодували нам стоячи. Таким і повинен бути футбол.


Про образу на Реал

Навіть не підозрював, що фінал Ліги чемпіонів проти Валенсії, на який я виводив команду у статусі капітана, стане для мене останнім поєдинком у футболці Реала. Зізнаюсь, що хотів завершити кар'єру саме в Мадриді. Я не хочу вірити, що став жертвою Переса через підтримку Лоренсо Санса на виборах президента клубу. Флорентіно горів бажанням підписати Фігу, який коштував великих грошей, а Мілан паралельно запропонував за мій трансфер 18 млн євро. Це була доволі пристойна сума, як для 31-річного футболіста. Разом з Пересом прийшов Піррі на посаду технічного секретаря. Він особисто сказав мені, що Реал готовий прийняти умови італійців.

Не буду заперечувати, що відчув брак любові з боку клубу, який вирішив мене продати, але, з іншого боку, це був Мілан, і Берлусконі телефонував мені особисто. З Мадридом я виграв усі можливі титули – два чемпіонати Іспанії та стільки ж європейських кубків. Крім цього, я був визнаний тренерами команд найкращим гравцем Ліги чемпіонів.

Про та відмову від зарплати у Мілані

В Італії була зовсім інша система тренувань: багато фізичних навантажень та силової роботи. Можливо, через гордість я нікому не скаржився, але згодом відчув, що моя мускулатура просто вмирає. Я порвав хрестоподібні зв'язки коліна та не виходив на поле майже два роки. Це був дуже складний період. Зараз я розумію, що адаптація в Мілані повинна була проходити більш плавно та прогресивно. Я просто не витримав навантажень. Змінивши клуб, я фактично провів свій перший поєдинок лише через два роки. Хіба це не божевілля?

Я зустрівся з Галліані та попросив його не виплачувати мені зарплату, поки не повернусь на поле. Сказав, що хочу поїхати в Мадрид до лікаря, якому найбільше довіряю. Мені було важко перебувати у Міланелло (тренувальна база Мілана – прим.ред), бо усі кожного дня запитували, коли ж я повернусь. Навіть було ніяково відповідати.

Про небезпечну реабілітацію

Вони приводили мене в операційну, піднімали ногу вгору та сильно стискали її джгутом вище коліна, а потім вводили ліки. Ризик полягав у тому, що якби ця речовина потрапила у серце, я отримав би серйозні проблеми. Була загроза життю. Навіть боюсь припускати, що могло статись. Я повинен був пройти шість таких процедур, але зупинився на п'яти. Лише після цього я зумів подолати больовий поріг та розпочати повноцінне відновлення.

Мене відправили у Бельгію на морський курорт Кнокке-Хейст. Біда в тому, що це була зима! Я заходив до пояса у морську воду та виконував різноманітні вправи, бігав по піску. Це дуже допомогло мені повернутись до тренувань з командою. Я провів ще два роки на хорошому рівні, хоча відновлення після матчів забирало у мене значно більше часу, ніж раніше – навіть до трьох днів. Я виграв Скудетто, Кубок Італії та Лігу чемпіонів попри те, що мені бракувало регулярності.

Про Берлусконі, який «кинув» Меркель заради дербі

Якщо не брати до уваги лише його політичні ідеї, то це – велика особистість з сильною харизмою. Доволі часто, коли ми тренувались у Міланелло, майже нізвідки з'являлись чорні автомобілі з тонованим склом, а ще через мить сідав гелікоптер, з якого виходив бос. Він вітався з нами та проводив бесіду, дуже схожу на тренерські настанови, розповідаючи про свої враження від матчу на вихідних. Берлусконі добре розбирається у футболі.

Перед дербі з Інтером ми перебували у роздягальні, готуючись вийти на поле, аж раптом прибіг президент та промовив: «Зараз я повинен був розмовляти з Ангелою Меркель, але переніс зустріч, щоб побачити вас і сказати, що сьогодні ми повинні перемогти». Я вже не пам'ятаю, чи це дійсно була Меркель, але точно хтось з відомих світових політиків.

Про курйозний конфлікт з Пассареллою через довге волосся

Я отримав дзвінок від тренера збірної, а потім ми зустрілися в готелі у Мадриді, де він попросив мене підрізати волосся. Я відмовився, а Пассарелла сказав, що Аргентина перебуває вище за інтереси будь-якого гравця, тож він перегляне моє місце у складі. Коли ця тема потрапила у пресу, Пассарелла заявив, що ситуація з волоссям не була вирішальним фактором, чому мене не викликали. Мовляв, я не хотів грати ліворуч, що було величезною брехнею. З цього моменту вже не було вороття назад.