Аж 7 очок відриву від киян, зважаючи на переможну ходу лідерів першості, не залишають сумнівів. Перемога фактично принесе Шахтарю золото УПЛ 2018/19. Динамо ж навіть нічия не втішить. Тільки 3 очки збережуть надії на чемпіонство. У схожому становищі, до слова, на початку року перебував Ман Сіті Зінченка. Перед очною ставкою з Ліверпулем (також вдома) підопічні Гвардіоли відставали на 7 очок. Після важкої перемоги 2:1 ситуація перевернулась, і зараз уже Сіті лідируватиме на 1 бал, якщо виграє свій перенесений матч.
Чи є у команди Хацкевича підстави повторити цей подвиг, з усією поправкою на різницю між рівнем суперників двох Прем'єр-ліг (умовно кажучи, в УПЛ вигравати в рази легше, а втратити очки з більшістю команд ще треба дуже постаратись)? Давайте порівняємо статистичні показники обох клубів, хто ж у нас кого за ключовими показниками в атаці та обороні. І почнемо з голів.
Шахтар (56 голів) по сезону, а в чемпіонаті України зіграно вже 24 тури, забиває значно більше за Динамо (44). Утім, якщо брати форму за останні 5 (актуальніше для 2019-го) і 10 матчів, кияни... переважають. Динамівці наколотили в УПЛ 12 м'ячів за 5 турів цього року, а «гірники» – 11. На 10-матчевому відрізку різниця ще більша: 28:20 на користь команди Хацкевича. Тобто за цей період кияни забивають у середньому майже 3 за гру, а донеччани стабільно 2.
Проблеми з реалізацією як універсальна відмазка для невдач? Насправді «це так не працює» . За очікуваними голами (на скільки команди створюють моментів) перевага Шахтаря (52,1 на 37,9) досягає просто космічних масштабів. Це означає, що в киян головні проблеми не з іменем дев'ятки на вістрі атаки, а саме зі створенням гольових нагод. Адже реалізація дає Динамо плюс у 6 голів відносно того, на що вони накреативили за сезон 2018/19. Шахтар також далеко не в мінусі, хоча тут на 2 м'ячі поступається конкуренту.
Цікаво, що при цьому команди завдають приблизно порівну ударів у середньому за гру (14,4 проти 13,4). Шахтар зі своїх сумарних 366-и витиснув 52,1 очікуваного гола (xG). У Динамо ж 341 постріл дає лише 37,9 xG. У чому тут питання? Атака Фонсеки дає змогу своїм гравцям пробивати зі значно кращих і ближчих позицій.
Шахтар також відверто крутіший за глибокими передачами (ті, які йдуть у 30-метрову зону чужих воріт). У середньому донеччани віддають 16,5 таких пасів, а кияни лише 12,3. В основному тут бразильці роблять погоду, дозволяючи менш технічним гравцям задньої лінії почуватись спокійніше. Динамівці ж дуже вже академічно долають перші 50 метрів від воріт Бойка через короткий і середній пас, даючи змогу супернику без надзусиль і паніки вишикувати редути біля свого штрафного.
Зірки Шахтаря виконують десь аж на 6 обведень за матч більше, ніж головний конкурент. Дриблінг допомагає значно швидше проходити кордони другої і третьої зон. З одного боку все так – індивідуальний клас є клас, а з іншого саме робота наставника полягає в тому, щоб витягувати зі своїх гравців ігровий максимум, шукати і випробовувати нові моделі та алгоритми дій. Киянам залишається важко працювати на тренуваннях над швидкістю і якістю руху м'яча, щоб потім не виходити на Челсі (далеко не лідер АПЛ, якому та ж Славія, пройдена киянами раніше в ЛЧ, створила безліч проблем), бідкаючись і розводячи руками в безсиллі.
Успішність Тоттенхема Почеттіно, який без особливих трансферів і з не найбагатшим підбором виконавців регулярно тримається в топ-4 АПЛ, а зараз ще й пробився у півфінал ЛЧ, яскраво свідчить про важливість тренерської думки в атакувальній грі. Ех, якби ж подивитись на роботу аргентинця з усіма цими Шапаренками, Циганковими, Шепелєвими і Вербічами...
Беремо гру в обороні. Те, що по ідеї в Хацкевича мало б бути краще вибудуване. Тривалий період на старті сезону кияни так і грали та досягали певного успіху – з мінімумом голів у чужі ворота та нулем у свої. У першому сезоні білоруського наставника його колектив пропустив на гол більше за «гірників». Тепер різниця збільшилась до 4-х м'ячів. У Динамо в сезоні 2017/18 було 0,78 пропущених за гру, зараз стало 0,54. Здавалось би, покращення.
Але ж Шахтар досягнув тут узагалі колосального прогресу! Якщо в попередньому розіграші УПЛ донеччани пропускали в середньому 0,75 за гру, то тепер – якихось 0,375, рівно у 2 рази менше. За останні 10 турів, а саме після вольової перемоги над Динамо (2:1), команді Фонсеки зміг забити лише Олімпік Шевчука, який уже залишив свою посаду. Кияни за цей же час пропустили втричі більше (6).
Скільки команди дозволяють створити суперникам (показник xGA)? І тут Шахтар переважає. Його опоненти напрацювали разом на 14,8 очікуваних голів у ворота донеччан. По факту ж Пятов пропустив 9. Динамо дозволило створити 19,7, а у його ворота влетіло 13. Відтак Бойко рятує дещо частіше, але на цьому позитив завершується. Кияни дозволяють суперникам розгулятись відчутно більше, ніж актуальний лідер УПЛ.
Не дивно, що команда Хацкевича дає можливість більше пробивати по своїх воротах: 8,08 проти 6,55. Граючи з меншою ефективністю в атаці, Динамо поки не здатне компенсувати недоліки й ідеалом в обороні. А ось у плані боротьби все більш-менш рівно. Інтенсивність пресингу (PPDA 6,96 у киян на 6,85) майже однакова, як і єдиноборств (5,4 проти 5,3).
Це буде 87-е українське Класіко, або ювілейне 60-е в УПЛ. Шахтар уже вийшов уперед за кількістю перемог (32:31), а ще один тріумф завершить чемпіонські перегони. При цьому в чемпіонатах України все ще лідирує Динамо (24:20). Кияни мають зробити певною мірою подвиг. У більшості показників вони поступаються донеччанам, які до того ж не програють у Прем'єр-лізі 21 тур поспіль (18 перемог, 3 нічиї) і не пропускають 654 хвилини.
Команда Хацкевича розраховує продовжити успішну серію проти Шахтаря вдома: 2 перемоги та нічия, відступати вже нікуди. Чи вистачить ігрового і тактичного ресурсу для цього?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
