Динамо награло на перемогу, підвів Русин
«Можливо, матч закінчився з не цілком закономірним результатом», – визнає Юрій Вернидуб. Господарі до певного моменту контролювали ситуацію та регулярно загострювали. З такою Зорею питання про переможця можна було знімати ще в першому таймі, але Русин не поховав суперника. Назарій з'явився у старті, забив швидкий гол (хоча на повторах здається, що м'яч у сітку переправив Чеберко), однак своїм шансом не скористався.
Навіть форвард середньої руки повинен реалізовувати такі можливості, які сьогодні для Русина створили Буяльський і Де Пена. Дві ідеальні передачі від партнерів, два повноцінні виходи віч-на-віч з воротарем, дві ситуації, котрі здатні змінити твоє майбутнє в клубі. А Назарій б'є в голкіпера. До тренерського штабу чимало запитань щодо способів використання 20-річного нападника на полі, однак після сьогоднішнього матчу для хлопця немає виправдання.
«Два виходи сам на сам, але реалізації немає. Ті два моменти, які створила для нього команда, я не можу бути задоволеним його діями. Такі моменти треба забивати 10 з 10. І не було б такого кінця, щоб потім після гри сидіти й голову схиляти. За це теж потрібно відповідати. Так, він старався, молодець, але де результат?» – справедливо запитує Олександр Хацкевич.
Циганков і Миколенко – молодці, а далі?
Позитивних слів за матч з Зорею заслуговують Віталій Миколенко та Віктор Циганков. Віце-капітан виступав генератором найкращих ідей, розганяв левову частку атак «біло-синіх». Створив єдиний гол і ще декілька хороших моментів для себе та партнерів. У середині другого тайму, коли Динамо рідко згадувало про чужі ворота, саме Циганков проявляв найбільше бажання та намагався хоч якось турбувати Шевченка.
Вкотре сподобалася настирливість Миколенка, який тероризував фланг Караваєва регулярними підключеннями. Сміливо обігрував опонентів, подавав у штрафний майданчик, непогано взаємодіяв з Де Пеною. До речі, Карлоса також можна відзначити зі знаком »+» за низку розумних передач і вчасний дриблінг, але його завершальні удари головою були далекими від ідеалу.
Інша справа, чому низький уругваєць, який ніколи не відзначався грою на другому поверсі взагалі ставав адресатом цих подач. Це питання потрібно ставити головному тренеру. Як і про ефективність трикутника центрхавів. Моменти все одно виникають внаслідок індивідуальних дій окремих гравців, а не командної взаємодії.
Вернидуб перемудрував зі складом, але замінами досяг результату
Зоря провела дуже слабкий перший тайм і невиразно розпочала другий. Вирвати нічию допомогли джокери Сілас і Будківський, яких наставник чомусь залишив з перших хвилин у запасі та випустив у перерві. Про бразильця говорити зайвого не треба – він сам заробив і сам реалізував вирішальний штрафний.
Пилип же безпосередньо на рахунок не вплинув, але дав Зорі хоч якісь шанси попереду. По перерві навіси луганців мали адресата, що створювало проблеми обороні Динамо. Юрій Вернидуб міг отримати компліменти ще й за появу Громова (Артем міг раніше зрівнювати рахунок, розстрілюючи з кількох метрів Бойка), але голкіпер Динамо був проти.
Втім, сьогодні Зоря, попри позитивний підсумок, не сподобалася. Вкрай слабка гра попереду та серйозні провали в обороні. Цей матч в першу чергу не виграло Динамо – Зоря ж просто розпакувала не зовсім заслужений подарунок.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
