- «Поява ще одного Лобановського неможлива. Може й буде ще один тренер, який так само дуже багато досягне з «Динамо», але такого як він більше не буде. Це була унікальна людина.
Пройшло 17 років, як його не стало. Я пригадую кожну хвилину. Я був з ним, коли йому стало погано. Він не дозволив мені відвести його до лікарні. Можливо, якби дав дозвіл – все було б інакше в той день. Але він завжди приймав рішення сам, завжди робив так, як вважав за потрібне. Вірив, що саме його рішення найкраще.
І мабуть, це правильно, адже ми бачимо, скільки він досяг з таким підходом. А те, що він повернувшись до «Динамо» через стільки років вивів його до півфіналу Ліги Чемпіонів - лише зайвий раз доводить, наскільки великою була ця людина. Зараз ми можемо лише мріяти про такий результат. Так, зараз ми всі засумували за великими перемогами київського «Динамо».
Окрім того, Лобановський був людиною, з якою можна було не лише про футбол говорити, а про все – про політику, про мистецтво. Кажуть, що він був жорстким. Ні, він не був жорстким – він був принциповим. Він змушував своїх гравців грати так, як він бачив футбол.
Ми пам’ятаємо Валерія Васильовича, і будемо пам’ятати завжди, поки живі».
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
