Несенюк: «Русин – єдиний в «Динамо», у кого є моменти, але його не підтримують, а звинувачують»

Динамо Київ 13 Травня, 19:04 647
Несенюк: «Русин – єдиний в «Динамо», у кого є моменти, але його не підтримують, а звинувачують»
Глава департаменту «Динамо» по роботі із засобами масової інформації на своєму Facebook поділився думками про гру Назарія Русина.
— Навесні 1972 року в «Динамо» настала криза нападників. Бишовець був постійно травмований, Хмельницький теж, Пузач втратив швидкість… Довелося взяти із дубля 19-річного Блохіна, який відзначався космічною, як на ті часи, стартовою швидкістю. Юний Олег у першому ж матчі «запоров» кілька чистих виходів сам на сам і продовжував це робити у наступних іграх. Але почав і забивати – у тому сезоні на рахунку Блохіна було 14 м’ячів. Якби він забивав все, що йому створювала команда, то було би під 50…

Що було далі всі знають. Олег Блохін став у наступне десятиліття безперечним лідером нападу «Динамо» та збірної СРСР, володарем «Золотого м’яча» і, як на мене, кращим нашим футболістом усіх часів. Йому пощастило, що 1972 року не було післяматчевих прес-конференцій, тож публічно звинуватити його у нереалізованих моментах не було фізичної можливості. Що говорив Олегу в роздягальні тренер Олександр Севідов, я не знаю. Знаю лише, що і Севідов, і Лобановський з Базилевичем, і численні тренери збірної СРСР цінували Блохіна саме за те, що у нього завжди були моменти забити, і він їх частково реалізовував.

Особливо це розумів Валерій Лобановський, який знав, який скарб дістався йому в особі Блохіна з його стартовою швидкістю. Згодом Лобановський намагався знайти ще одного такого футболіста. Пробували Хапсаліса, Бєланова, забутого вже усіма Морозова… З Бєлановим вгадали і отримали ще один «Золотий м’яч».

У нинішньому «Динамо» є два футболісти із високою стартовою швидкістю – Русин та Супряга. Русин, коли виходить на поле, завжди має моменти і забиває м’ячі. Але його не підтримують, а навпаки – саджають на лаву запасних! Та ще й звинувачують у нереалізованих моментах.

Невже не ясно, що головне в тому, що ці моменти у Русина є!!! У привезеного за великі гроші немолодого Соля цих моментів майже не було, у Вербича, якого перевели із флангу, теж. Не кажу вже про Пену аби нікого не образити. Тож маємо двадцятирічного футболіста, який у кожній грі має моменти і майже у кожній грі забиває. Але майже не грає, як грав свого часу Блохін.

Розумію, що у часи юного Блохіна нинішні тренери ще не народилися. Розумію, що футбол змінився. Але цінність футболістів зі стартовою швидкістю залишилась. Я не порівнюю Русина із Блохіним - для порівняння Русин мав би грати, а не виходити на поле вряди-годи зі страхом помилитися і більше не потрапити до складу.

1972 року теж ніхто не здогадувався, що пацан, що не потрапляє у ворота із п’яти метрів – майбутній кращий футболіст Європи. Але були тренери, які у цього пацана вірили!