За кілька років можна буде взяти склади команд у фіналі цього чемпіонату Європи й оцінювати, які в кого були досягнення відтоді, як одного травневого дня футболісти збірних Італії та Нідерландів визначали переможця турніру. На шляху до вирішального матчу кожна з команд залишила чимало спогадів. Залишалося залишити найглибший, той, що стане частиною історії цих чемпіонатів та частиною особистої історії кожного учасника фіналу. Для більшості з них це перший подібний досвід. Для когось він може стати рядком у славній, повній титулів кар’єрі, а у когось далекою приємною згадкою про те, що сталося ніби й з ним, а, може, і з кимось іншим. Перед кожним із цих гравців майже чиста книга кар’єри. Вони продовжать заповнювати її й після завершення чемпіонату, а ми стежитимемо за найяскравішими з них.
Командний блиск голландської збірної упродовж турніру був гармонійним поєднанням палахкотіння кожного з її виконавців. Їхній жовтогарячий футбол не залишав байдужим. Так само вражала і єдність італійців. Слова Себастьяно Еспозіто про “родину” не були бравадою. Власне у стартовому матчі з німцями він довів це сам. На останніх хвилинах, ще за рахунку 2:1 на користь Італії, збірна Німеччини подавала кутовий. Еспозіто тоді вже відчутно втомився, трохи накульгував і тим не менш пошкандибав до штрафного майданчика із центру поля. І саме він вибив м’яч після подачі. А згодом узяв участь у третій результативній атаці своєї команди. З першого туру, залежно від обставин, кожен із футболістів збірної Італії робив максимум для перемоги.
Так, можна сказати, що основою для кожної з цих збірних були певні “класичні” стильові ознаки, але й одна команда показала, як вміє витримувати боротьбу та переважати у ній суперника, й інша розіграла достатньо ефектних комбінацій на підтвердження своєї вигадливості.
Склади у фінальному матчі були цілком прогнозовані. Дещо несподіваною була хіба що позиція Браяна Броббі, який розташувався на лівому фланзі. А парі Далле Мура – Пірола довелося протистояти трохи легшому Баннісу. Можна було б сказати рухливішому, але у цій команді кожен пересувається з неабиякою грацією. Тож італійцям важливо було з самого початку вдало знаходити момент для відбирання м’яча. Переміщення голландців, натомість, мали створювати динаміку, що стала б задушливою для міцної оборони суперника. Уперше голландці завершили свою багатоходову комбінацію на 13-й хвилині – голкіпер взяв м’яч після удару Табуні.
За три хвилини стався епізод, що підкреслив наміри та прагнення обох суперників. Італія пресингувала, й Хуфер забарився на своєму фланзі й втратив м’яч. Та варто було виправити цю помилку, як правий захисник вже мчав на половину суперника і розпочав новий обмін короткими та середніми передачами, що призвів до удару Тейлора вище воріт.
Було б занадто самовпевнено стверджувати, що у повітрі “запахло голом”. Все ж переважав запах хот-догів та картоплі фрі. На 20-й хвилині голландці додали до нього аромат тюльпанів. Знову було багато руху, знову було багато чітких, вчасних передач. Молла парирував перший удар, але Хансен вже був готовий добивати.
“Ragazzi, senza paura”, — закликали уболівальники збірної Італії. Хоча й не скажеш, що хлопці боялися. Було помітно, що хоче робити команда Карміне Нунціати, коли перехоплювала м’яч. Різкий перехід до атаки відбувався насамперед флангами. Щоправда тільки на 31-й хвилині Ламанна підключився найякісніше й після його прострільної передачі з лівого флангу пробив Кудріг. Також додавала напруги чи не кожна поява у штрафному Еспозіто.
Те, що голландці здебільшого справлялися з цими маневрами легко й невимушено, свідчить про високий рівень організації гри, про відлагодженість взаємодії не лише в атаці. Так само впевнено підопічні Петера Ван Дер Вена пресингували. Цей пресинг позбавляв італійців можливости вести позиційні атаки, про які не припиняв просити Нунціата. Потроху жестикуляція тренера італійців ставала дедалі розпачливішою. На 37-й хвилині голландці відібрали м’яч зовсім поруч зі штрафним майданчиком і спровокували суперника на фол. Хуфер пробив у штангу, але хто був першим на добиванні? Звичайно, гравець у помаранчевій формі. Цього разу відзначився Банніс.
Насамкінець першого тайму Матсен красиво пробив здалеку. У цьому епізоді голландці подавали кутовий. Захисники ніби й вибили м’яч, але він слухняно полетів до футболіста команди, що ставилася до нього з любов’ю. І це не означає, що італійці свідомо обрали інший підхід. Просто суперник переважав їх практично у кожному компоненті.
Відповідно, італійці після перерви повинні були додати у всьому, щоб загальна картина не була такою сумною. І вони доклали максимум зусиль, щоб змінити характер гри. У діях з’явилося більше завзяття, наполегливости. До того ж ідея була не лише у тому, щоб позбавити суперника м’яча, а й нарешті як слід розпоряджатися ним.
На 55-й хвилині швидка атака лівим флангом дала перший хороший шанс Еспозіто. Він технічно готував удар, щоб позбутися опіки Салах-Еддіна, і все одно захисник виставив ногу, щоб перевести м’яча на кутовий. Еспозіто закрутив прямо у ворота, Ратсі зреагував. Кутовий з іншого флангу, знову подача Еспозіто — й Коломбо вражає ворота. Після цього Італія додавала на очах. Краще відбирали м’яч у центрі, продумано та швидко комбінували. Чудово увійшов у гру Коломбо. На 62-й хвилині він із шести метрів пробив головою поруч зі штангою, а за дві хвилини його вивели сам-на-сам, і Ратсі врятував голландців не просто від голу, а й від надзвичайно неприємного психологічного удару. Ван Дер Вен теж бачив, що команда втрачає впевненість, і зробив дві заміни. Оцінити усі вигоди появи третього центрального захисника не вдалося. Через те, що разом із Нерайшо Касанвірджо на 69-й хвилині вийшов Наджі Юнювар. У першому ж епізоді за участі цього мініатюрного хавбека він видав такий каскад обманних рухів, що ніхто не завадив пробити. Ба, більше, невеличкий рикошет тільки дезорієнтував голкіпера.
Після цього голу гра стала значно спокійнішою. Італійці вже не сподівалися на успіх, голландці знову виструнчилися й могли забити ще на 85-й хвилині. Молла парирував два удари поспіль — спочатку Броббі, потім Юнювара. Шостий гол цього фіналу глядачі все ж побачили. Ратсі вибив прямісінько на Коломбо, який миттєво увігнав м’яч у сітку з-за меж штрафного майданчика. Хоч якась втіха для команди, що ледь не спромоглася на епічний камбек.
Перемога збірної Нідерландів є закономірною. За винятком матчу проти французів, який не мав турнірного значення, команда грала красиво, впевнено, переконливо. У кожному матчі плей-оф перевершувала своїх суперників за якістю гри. Надзвичайно цікавий турнір виграла найяскравіша команда.
За кілька років можна буде взяти склад збірної Нідерландів у цьому фіналі й подивитися, як складається кар’єра кожного із чемпіонів. А зараз вони насолоджуються поки що найбільшим тріумфом свого футбольного життя.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
