Перемога на класі при фантастичній реалізації
Перед матчем існували певні побоювання, адже досі збірна України не провела жодного рівного за своїм розвитком поєдинку – причому атаки нашої команди навіть на стадії піднесення виглядали банально. Втім, проти Панами майже все пройшло ідеально: швидке взяття м'яча і території під власний контроль, розкриття зон у середній лінії, регулярне навантаження незіграної оборони суперника подачами та вриваннями (там були нові центрбек та голкіпер), і, зрештою, створення моментів і голів. «Синьо-жовті», за виключенням кількох епізодів, просто не помітили Панаму, завдяки кращій техніці та швидкості розірвавши свого опонента. Настільки впевнено, агресивно і яскраво наша збірна на цьогорічному Мундіалі ще не виступала.
Втім, тут варто зробити декілька уточнень. По-перше, команді Петракова дійсно пощастило з суперником, адже той відверто не витягував рівень. Значна частина гравців молодіжної збірної Панами виступає по нижчих лігах США та у ненайсильніших клубах Центральної Америки – у них менший клас та досвід. Голи Попова та Булеци стали найкращим уособленням того, наскільки панамці слабкі: голкіпер виносить м'яч куди заманеться, зона перед штрафним не контролюється, найбільш небезпечні виконавці у найважливіший момент залишаються без опіки, тощо. Існує велика вірогідність того, що більшість панамців у ситуації Булеци на 83-й хвилині банально розгубилися б.
По-друге, нам дуже сильно пощастило з реалізацією, адже рахунок за ударами в площину в поєдинку проти Панами дорівнює рахунку по голах – 4:1, 4:1. При цьому лише три наших постріли по воротах можна назвати такими, що пройшли поруч з каркасом – у першому таймі такий вдався Цітаішвілі, а у другому класно пробивали Кащук та Корнієнко. Така статистика може трактуватися по-різному: для скептиків це ознака того, що перемога була здобута на голому класі, а 9 інших ударів запустили в молоко, однак оптимісти скажуть про прогрес – тому ж Катару за майже тайм домінування «синьо-жовті» стільки не забили. Правда, як водиться, ховається десь посередині, але чвертьфінал виведе її на чисту воду.
Прогрес прагматичного футболу Петракова та тривоги перед чвертьфіналом
Ймовірно, це був найкращий матч збірної України U-20 як за якістю, так і за думкою. Футбол Олександра Петракова дійсно прогресує, але це відбувається лише в рамках його концепції гри на результат. В таких умовах є сенс працювати від десятків подач та прострілів з флангів у штрафний – там є високий і мобільний Сікан, туди вбігають прудконогі Цітаішвілі та Булеца, зміщуються Конопля і Корнієнко, тощо. З Панамою це спрацювало саме так, як і задумав головний тренер – і це прекрасно; він знає що робить і добивається свого. Втім, існують великі питання, чи пройде такий прагматичний стиль з колумбійцями, адже банальне вимикання Сікана зробить наші кросси непотрібними.
На пізніх стадіях великих турнірів долю проходу в наступний раунд дуже часто вирішує певна нестандартна дія від окремого виконавця. З цим у нашої команди були катастрофічні проблеми навіть у матчі проти Панами. Розрізна передача Коноплі на Сікана перед першим голом, зміщення на дриблінгу Кащука з обвідним ударом та прохід Булеци з прострілом на Олексія на 68-й – от і всі дії, які не можна назвати прямолінійними чи схематичними. Українська збірна дуже прагматична і місцями навіть банальна, однак поки що це працює. На короткострокових турнірах збірних менш складні ідеї краще реалізовуються і приносять вищий результат, однак настільки відчутне ігнорування творчого компоненту в діях футболістів може вилізти боком.
Сікан з'їв Супрягу
Колись на батьківщині футболу «вівці з'їли людей» – більш вигідна у фінансовому плані стрижка овечої вовни змусила феодалів виганяти селян з власних земель та перетворювати звільнені території на пасовиська. Щось схоже відбувається з форвардами збірної України U-20, де мобільний і легкий Супряга явно виштовхується з основи нападником штрафного майданчика Сіканом, більш вигідним для футболу Олександра Петракова.
Данило ще у матчі проти Катара продемонстрував розвинуте відчуття позиції у штрафному, що дозволяло замикати численні кросси з флангів. З Нігерією це вилилось у гольове замикання ударом головою в ближній кут, а у останньому поєдинку Сікан ще й прекрасно зіграв ногами, оформивши дубль з передач фулбека Коноплі у карний майданчик. Для прагматичного стилю Олександра Петракова високий форвард з вмінням працювати у штрафному, з гарною грою на другому поверсі та непоганою технікою здається просто ідеальною машиною по трансформації прострілів та подач у голи.
Що робити з Супрягою, тренерський штаб, схоже, так і не зрозумів. Владислав дуже багато працює в позиційній боротьбі, багато відходить в глибину або навпаки, але в нього практично не працює головний козир – швидкість. У поєдинку проти Катару йому вдалося пробігтися по флангу й заробити гольовий кутовий, однак це був максимум корисних дій, продемонстрованих форвардом Дніпра-1 на Мундіалі. Карта передач у тому матчі яскраво демонструвала, наскільки він відрізаний від команди.
Втім, і більшість передач на хід Владислав не міг перетворити бодай на один цікавий момент, в той час як Сікан загострює кожним своїм дотиком. У матчі з Панамою вихід Владислава залишився майже непоміченим – частково це було пов'язано із загальною картиною в'язкого футболу, однак для його пришвидшення він і був покликаний на поле. З позитивних дій можна згадати хіба що загострюючий пас на Корнієнка з глибини наприкінці зустрічі, однак він все одно вийшов у офсайд. Загалом, підсилення у грі збірної України не відбулося.
Якщо на матч проти Колумбії у чвертьфіналі в основі з'явиться не Сікан, то це рішення викликатиме багато питань – настільки посилив свої позиції в збірній форвард Маріуполя. Наразі це найефективніший наш нападник, хоча далі може спрацювати зворотній ефект: захисники спеціально готуватимуться до вривань Данила, діючи з ним щільніше – втім, розумний тренер може перетворити це у плюс для команди (можна тягати за собою опікунів, звільнюючи зони). В будь-якому разі, Сікан всім довів свою перевагу над конкурентом.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
