Футбольний сезон в Україні, здавалося б, тільки завершився, а провідні клуби вже активно дивляться в майбутнє. У понеділок склад «Динамо» поповнився 23-річним ганцем Мохаммедом Кадірі. Гравець, здатний рівноцінно зіграти в центрі оборони і опорній зоні, підписав з київським клубом довгостроковий контракт за схемою 4+1. Розглянемо кілька основних аспектів цього трансферу.
З давніх часів Гана вважається футбольною країною. Тоні Йебоа і Абеді Пеле, Стівен Аппіа і Асамоа Гьян, Андре Айю і Саллі Мунтарі - ці хлопці, кожен свого часу, кували славу місцевого футболу. Але в останні роки з зірками такого масштабу в цій африканській країні не все так гладко. Мохаммед Кадірі - навіть по ганським мірками не особливо відомий персонаж. Ну, викликали колись в збірну, але на цьому все і закінчилося. Щоправда, чемпіонат своєї країни в 2015 році Кадірі виграв і якихось три роки тому передбачувано подався до Європи. Ось тільки в «Аустрії» у гравця не склалося. Всього 32 матчі за три (!) роки - не бозна-який показник, при тому, що перспективи футболіста сумнівів не викликали. Можливо, банально потрапив не в свій клуб і (або) не до свого тренера. Буває.
Перелом настав зовсім недавно. Точніше, в серпні минулого року, коли Кадірі на правах оренди перейшов в тульський «Арсенал». Начебто, не найсильніший клуб, який поставив перед собою скромну мету потрапити в десятку, але як же з цієї орендою вгадали всі сторони! Тодішній наставник туляків Олег Кононов вважається майстром відкриття нових імен, і з Кадірі потрапив в точку. Високорослий захисник (186 см при бойовій вазі 76 кг) відразу ж вписався в гру колективу і навіть двічі вразив ворота суперників - по разу в чемпіонаті і Кубку Росії. Кадірі з легкістю міг закрити як позицію центрбека, так і опорну зону, що було дуже до речі в розвиненому ігровому механізмі «канонірів».
Взимку Кононов пішов в «Спартак», але Ігор Черевченко, який замінив білоруса, повністю довірився Кадірі. Мало того, «Арсенал» видав блискучу весняну частину, обігравши всі місцеві топ-клуби, і в підсумковій таблиці видерся на шосту позицію. Все зійшлося. Туляки грали компактно і прагматично, і в підсумку стали головним відкриттям чемпіонату, а ганський універсал удостоївся звання найкращого гравця сезону на думку клубних уболівальників. І було ж за що! Оборона «канонірів» грала дуже пристойно, блокувавши 20% ударів опонентів (третій показник в лізі), а сам Кадірі примудрявся грати надійно і чисто - лише чотири жовті картки за сезон. Як не крути, а це - характерний показник вмілого вибору позиції. З цим, як і з вродженою африканською пластичністю, у Мохаммеда дійсно все в порядку.
... Зате з креативом справи йдуть куди гірше. Стиль гри Кадірі як опорника - класичний відбір м'яча без будь-яких ускладнень в подальшому. Ганець просто віддає сферу по найкоротшому шляху найближчого адресату. Начебто типовий «бокс-ту-бокс», тільки без творчого начала. У нинішньому «Динамо» аналогічно діє Сергій Сидорчук, але, з огляду на специфіку нашого чемпіонату, капітану не завжди знаходиться місце в основі. Крім матчів з «Шахтарем» в УПЛ хвилерізи банально не затребувані. Загалом, навряд чи Олександр Хацкевич (або той, хто прийде на його місце) буде бачити гравця в центрі поля. Ймовірно, з огляду на регулярні ляпи Кадара, нестабільність Шабанова і недосвідченість Попова, для Кадірі приготована роль центрбека в парі з Бурдою. Ну, а опція гри в опорній зоні - скоріше, лише додаток до основного.
Пройдемося по іншим якостям футболіста. З огляду на відмінну антропометрію гравця, дуже насторожує і той факт, що Кадірі не так часто забиває після стандартів. Тим більше, в «Арсеналу» в минулому сезоні з цим був повний ажур. Зате динамівського новачка можна похвалити за чіпкість. Кадірі сильний у відборі один в один, та й самовіддача у нього завжди на вищому рівні. Навіть незважаючи на те, що навесні Черевченко відверто вичавив з підопічних максимум, потенціал для зростання у ганці величезний. 23-річний захисник відрізняється безстрашністю й не ніяковіє перед авторитетами. Навіть у протистояннях з найсильнішими форвардами РПЛ Мохаммед демонстрував властиві йому надійність і холоднокровність.
Які ж перспективи Кадірі в «Динамо»? Питання, що тягне на статус загадки Леонардо. Спробуємо без емоцій. Селекційні провали киян відомі навіть не запеклим вболівальникам. Особливо справа стосується легіонерів. Свіжі приклади - Че Че, Буено і останній з бразильських могікан Сідклей. Часто задумаєшся, чому ж в «Шахтарі» в цьому плані - одиничний брак. Нічого не вдієш. Ну, не вміють в Києві якісно працювати з легіонерами ... Так що в цьому плані трансфер Кадірі - однозначний ризик.
Суттєвою перепоною може стати і мовний бар'єр, особливо з урахуванням амплуа гравця. Однак за майже рік в Росії Кадір набив руку в місцевому діалекті, що явно стане в нагоді йому в «Динамо». Підкуповує і вік футболіста, а з ним - мотивація ганця з часом дорости до клубу з європейського топ-чемпіонату. А те, що «Динамо» для 23-річного гравця лише проміжна ступінь - сумніватися не доводиться. Стало бути, Кадірі відразу ж спробує заявити про себе. Ну, а довгостроковий контракт - традиційна страховка динамівського керівництва, помножена на намір в перспективі заробити на продажу футболіста.
Важливим буде і аспект швидкості адаптації Кадірі в команді. Особливо з урахуванням того, що вже в липні кияни гратимуть матч за Суперкубок України і стартують в кваліфікації Ліги чемпіонів. Що тут приховувати, багато в чому заради шансу зіграти в цьому турнірі ганець і переїхав до Києва. Правда, для цього Мохаммеду потрібно ще завоювати місце в основі «Динамо». Символічно, що головним конкурентом новачка є гравець з співзвучним прізвищем Кадар. Та, можливо, тренерський штаб знайде Кадірі іншу позицію. Далеко ходити не треба. У будь-якому випадку, поспостерігати за ганським легіонером буде досить цікаво. Чи зможе він, подібно своїм африканським попередникам Бадру Ель-Каддурі, Айїлі Юссуфу і Брауну Ідейє, стати по-справжньому своїм в Києві, або ж повторить шлях Папе Діакате ?! На це питання відповість лише час.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
