Зовсім недавно Супряга приніс Україні U-20 золото ЧС-2019, оформивши дубль у фіналі. Хоча це вже не дуже й молодіжний турнір, Владу ще тільки доведеться пробиватись до вершин у дорослому футболі. Жахаючий з психологічної точки зору сезон у Динамо, де йому довірились на пару матчів, а потім відправили у глибокий дубль, може компенсувати оцей успіх – як кредит під мізерні відсотки, він дає 19-річному форвардові вийти з ями і розпочати написання своєї історії з чистої сторінки. Статус чемпіона світу – така річ, про яку вже в найближчому сезоні УПЛ забудуть усі, якщо ти не показуватимеш гідної результативності та не вестимеш команду за собою. Однак це золотий пункт у резюме юного таланта.
Владислав відіграв на турнірі 2 перші матчі в основі, після чого за 5 ігор провів менше часу, ніж на старті молодіжного Мундіалю. Попри те Супряга став одним з топ-5 ключових гравців України на ЧС-2019 за версією ФІФА: «Збірна без зірок, але сповнена таланту. Як відзначав Петраков, ця команда – власне і є тою зіркою. Дублер протягом більшості турніру, у фіналі Супряга оформив вбивчий дубль, скориставшись своїм першим у плей-офф виходом у стартовому складі».
Варто відзначити, що на турнірі акредитувались відразу 155 скаутів, а найбільше представництво мали топ-чемпіонати: Німеччина (23), Англія (20), Італія (18), Франція (13) та Іспанія (12). Словом, не дивно, що деякі наші футболісти викликали інтерес у команд з Європи. Проблема в тому, що абсолютно очевидно: ті ж Шахтар і Динамо не відпустять своїх зірочок просто для їх перспективи та розвитку – європейці можуть запропонувати приблизно 1-2 мільйони євро навіть за найкращих, а це не гроші для Суркіса та Ахметова. Оренду ж без права викупу розглядають як варіант хіба що Зоря з Маріуполем та інші клуби УПЛ. Та й самі гравці усвідомлюють, що можуть у перспективі заробляти в Україні не гірше, ніж на Заході.
Динамівець, який повертається до Михайленка в СК Дніпро-1. Це може бути чудова новина для всіх. Утім, звісно, амбіції Супряги сягають значно далі. Його «відкопав» колишній тренер Дніпра Жорді Гратакос. Фахівець, який зараз працює директором академії Барселони у Москві, добре знав, що робить. «В одного з героїв фіналу ЧС-2019 U-20 досить цікава історія», – пише каталонський Sport.es. «Його першовідкривачем був не хто інший, як Жорді Гратакос, тоді ще директор академії Дніпра. На один зі звичних пробних тестів прибув 12-річний Владислав, хлопчик з невеликого міста Сарата, неподалік від Одеси».
Маленький Супряга любив Гратакоса, який провів декілька зустрічей з його батьками, перш ніж ті дали свою згоду на те, щоб син залишився саме на базі цього клубу. Влад ріс так швидко, що ледь не щороку в офіс Дніпра приходили від Шахтаря та Динамо запити про трансфер юного таланта. Утім Гратакосу якимсь дивом вдавалось стримувати гравця та його батьків від спокус. «Навіть, якщо це коштувало йому грошей зі своєї кишені, адже час до часу він повинен був допомагати Владиславу у фінансову плані», – відзначає Sport.es.
На дитячо-юнацькому рівні Супряга встиг забити 50 голів за 54 матчів, а ось на дорослішому був вже гірше – 18 м'ячів за 65 ігор. Неминуче сталося лише через 6 років, коли Динамо підписало юного форварда, аби випустити його у стартовому складі на Аякс, Карпати і Ворсклу, а потім... надовго закинути у молодіжні команди. Не так це мало виглядати, і тут вина усіх – від тренерів до самого гравця, який виявився не зовсім готовим конкурувати і битися за своє місце, зціпивши зуби, наперекір усьому.
Хоча нападники, а особливо в український реаліях, це історія не тільки про голи чи асисти. Як можна оцінювати Супрягу лише у ролі бомбардира, якщо він за весь молодіжний Чемпіонат світу отримав 3 паси у чужому штрафному (єдиний, який вдалося використати, приніс гол у ворота Південної Кореї), а також 5 разів пробив по воротах (з 3-х влучань у площину реалізував 2)? Більшість передач знаходили динамівця на межі середньої та фінальної зон поля. А ось його показник дриблінгу не може не тішити – 10 з 13-и обведень виявились успішними, хоча і тут лише 4 спроби поблизу чужого штрафного.
«Мілан правильно робить, що стежить за Супрягою. Очікування – високі. Головне, що в нього велике майбутнє. Перейти в Мілан буде трохи складніше, ніж Миколенку, адже той уже виступає за національну збірну України. Зокрема, не розчарував у матчі з Португалією. Утім, це талановитий хлопець, якого ми можемо очікувати у головній команді», – заявив для міланських ЗМІ Андреа Малдера, тренер-асистент Андрія Шевченка у збірній України.
Італійський портал Calciomercato називає Супрягу, поруч з голкіпером Реала Андрієм Луніним та іншим динамівцем Георгієм Цітаішвілі одним з 10-и найцікавіших гравців молодіжного футболу, яких варто підписати. «Владислав був з одним з найочікуваніших у фіналі молодіжного ЧС-2019, хоча перед тим проводив не дуже вражаючий турнір. Завоював сцену дублем у вирішальній грі. Вибухова сила, здатність прогресувати та хороший тактичний інтелект для атаки, в якій є простір».
Очевидно, що Супряга потребує тренера, який буде для нього Петраковим, а не Хацкевичем. Щоб, коли він марнував очевидний гольовий момент (як у півфіналі ЧС-2019 з Італією), на ньому не ставили хрест з ярликами «сируватості» і «невідповідності рівню», а довіряли місце в основі на наступну гру. Михайленко з його СК Дніпро-1, схоже, саме такий. А присутність у цій команді Булеци і Сафронова, інших чемпіонів світу з України, може допомогти розкрити ще один великий талант українського футболу, з яким потрібно важко і терпляче працювати.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
