У четвер Вакуленко зіграв перший поєдинок у якості футболіста «левів». Про свої враження від нової команди, тактичні аспекти гри в обороні та вміння виконувати пенальті новобранець розповів у коментарі Інформаційному центру ФК «Карпати».
– Сергію, ти дебютував за львівську команду в спарингу з «Вересом». Як відчуття?
– Насправді було важко – ми нещодавно стартували, отримали непогане навантаження і тільки приступили до роботи. Я задоволений тим, що вже встиг зіграти, адже у Львові провів лише два тренувальні дні. Ще потрібно втягуватися, чемпіонат стартує за місяць. Зрештою, час маємо, наполегливо готуємося до сезону.
– У двобої з «Вересом» ти діяв у центрі захисту. Очевидно, саме на цій позиції тебе бачить тренерський штаб?
– Так, тренери відводять мені саме таку роль. У спарингу захист формували три захисники – «Карпати» у такому стилі грали в минулому сезоні. Відверто кажучи, для мене це новизна, ніколи раніше не виступав у такій формації. Можливо, ще на юнацькому рівні, словом, давно... Тренер сказав, що також відпрацьовуватимемо у наступних матчах розстановку 4-3-3, тому хочемо використовувати варіативність тактик. Багато залежатиме від того, хто буде суперником. Вважаю, що це тільки піде нам на користь.
– Придбавши вас, «Карпати» отримали хорошу опцію в особі футболіста, який може однаково якісно закрити центр захисту і зіграти в опорній зоні.
– Першочергова моя роль полягає у виконанні функцій центрального захисника. Але сезон довгий – травмі дискваліфікацій ніхто не відміняв, тому вміння зіграти на позиції опорника розглядаю, як перевагу.
– Номінальний захисник, який ділить четверту сходинку в гонці бомбардирів з Марлосом, Бруно та Банадою, мабуть, користувався неабияким інтересом з боку багатьох команд. Враховуючи той факт, що пропозицій не бракувало, чому ти обрав «Карпати»?
– Це правда, переговори були насичені, було декілька конкретних варіантів. «Карпати» – це клуб, який має історію, вболівальників, тренувальну базу. Зі Львова чимало гравців йдуть на підвищення, тут хороші перспективи. Варто згадати хоча б Шведа, Кравця, Гуцуляка чи Лебеденка. В клубі все стабільно у фінансовому аспекті. Класна база, хороші поля, відмінні умови для відновлення – повірте, в реаліях українського футболу це безцінні речі. Ти бачиш це ставлення, умови для футболістів... Я грав у різних командах і можу сказати, що це дорогого вартує. Порадився з агентом, поспілкувався з Чижевським та Бойчишиним і побачив інтерес.
– Практично уся твоя професійна кар’єра пов’язана з донецьким «Шахтарем», який володів правами на тебе. Зараз, коли ти став повноцінним гравцем «Карпат», можеш дихати на повні груди?
– А який сенс цього контракту? Що він дає футболісту, який постійно вирушає в оренди? Якби мені було 17 років чи навіть 20, то це одна справа. Я не отримував шансу, мене не розглядали в якості гравця донецької команди. Не давали можливості та не хотіли бачити в «Шахтарі». При цьому, не враховували, як я грав і скільки забивав. Мене кілька разів залучали до тренувань з «гірниками» – на цьому все... В такому разі не бачу змісту пов’язувати себе контрактними обов’язками. Донецький клуб пішов мені на зустріч і ми попрощалися.
– В минулому сезоні на «Україні» у складі «Арсенала-Київ» ти забив гол «Карпатам». Він був надзвичайно важливим для твоєї команди, але і дуже скандальним. Зізнайся, твій партнер Дмитро Башлай зіграв рукою у тому резонансному епізоді?
– Не кривитиму душею – я справді не бачив цього моменту. Коли виконувався пас, я був на дальній штанзі, це відбулося на пристойній відстані від мене. Ми потім переглядали повтори. Чи торкнувся він рукою? Треба було бачити це у грі, бо на повторі складно щось помітити.
– За «Арсенал-Київ» ти забивав голи на будь-який смак. Звідки у тебе гольове чуття?
– Навіть не знаю, як пояснити. Велику роль у цьому відіграв наш тренер Ігор Леонов, який довірив мені капітанську пов’язку і призначив виконавцем усіх стандартів. Буває таке у футболі, що отримуєш впевненість. Я спіймав кураж, розслабився і у кожній наступній грі все вдавалося ще краще. Впевненість – унікальна річ, яка дуже важлива для футболіста. Забив вперше і розкрився... Далі був дубль і продовження гольової серії. В якийсь момент зрозумів, що просто отримую задоволення від футболу.
– У минулому сезоні штатним виконавцем пенальті в «Карпатах» був Сергій Мякушко. За всю кар’єру ти лише одного разу схибив з «позначки». Не виключаєш варіанту, що продовжиш свою забивну місію у Львові?
– Треба поспілкуватися і порадитися з хлопцями і тренерами. Якщо мене запитають, то я відповім, що готовий. А чому ні? Я у всіх командах виконував пенальті. Дай Боже, щоб і надалі все вдавалося.
– Нещодавно ти став батьком. Дружина з сином приєднаються до тебе у Львові найближчим часом?
– Завдяки клубу вже знайшов квартиру. При першій нагоді, коли буде два вихідних, поїду за рідними у Харків і заберу їх до Львова. Хочеться дивитися, як росте дитина, а росте вона кожного дня. Не хочу втрачати цієї миттєвості. Моя сім’я буде надихати мене. У мене була велика мрія – народження сина. Так склалося, що моя дружина народила, а наступного дня «Арсенал-Київ» грав проти «Олімпіка».
– Вирішив поїхати після матчу?
– Думав, що пропущу гру, але залишився і забив свій перший гол та ще й у ворота колишньої команди. Ми перемогли, а в мене народився син – подвійне щастя!
– Колись в інтерв’ю ти казав, що у Львові традиційно важко грати суперникам «Карпат». Тепер – ти один з «левів».
– Я знаю, що тут вболівальники дуже багато означають для клубу. Чув про це неодноразово. Люди не пробачать розслабленості та байдужості. Хочу набрати форму і до старту чемпіонату підійти у бойовій готовності. Вірю, що ми разом викладатимемося на сто відсотків і фанати не червонітимуть за «Карпати». Вони нас підтримуватимуть, а ми тішитимемо їх хорошими результатами.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
