Виявляється, вони існують – люди без динамівського серця

Динамо Київ 4 Липня, 12:07 3955
Виявляється, вони існують – люди без динамівського серця
Sport.ua згадує тих, хто свого часу навідріз відмовився від переходу в «Динамо».

Тема «динамівських» сердець періодично виникає у вітчизняних медіа в тому чи іншому контексті. Однак, як виявляється, є чимало людей, для яких вона є вкрай далекою, якщо не сказати й зовсім незнайомою. Зокрема, не так давно не настільки й розкручений в футбольному світі хавбек Жерсон Родрігес, який виблиснув у першому матчі збірної Люксембургу проти України, відмовився від пропозиції про перехід в «Динамо». Натуралізований люксембуржець вирішив за краще залишитися в Японії, ніж перебиратися до лав одного з топ-клубів української Прем'єр-ліги.

Утім, Жерсон Родрігес далеко не єдиний, хто відмовляв «Динамо». Ми постаралися згадати всіх більш-менш відомих і авторитетних гравців, яким переїзд до столиці України не здався привабливим варіантом продовження кар'єри. На повноту списку претендувати не будемо, а тому якщо когось упустили, надаємо можливість найбільш уважним і допитливим читачам нас доповнити у коментарях.

1. Марко АРНАУТОВИЧ (Австрія)

У лютому 2013 року «Динамо» наполегливо цікавилося можливістю придбання у «Вердера» форварда Марко Арнаутовича. «Біло-сині» спочатку вийшли на контакт з футболістом, побажавши дізнатися про перспективи можливого альянсу, але нарвалися на категоричну відмову. Арнаутович порахував, що продовження виступів у Бундеслізі - більш правильний крок у кар'єрі, ніж переїзд в Україну, нехай і за великі гроші.

«Я дійсно отримав пропозицію від «Динамо», і розмірковував над нею, але я не думаю про гроші - я дбаю про свою кар'єру. У спортивному плані Бундесліга для мене краща, ніж українська Прем'єр-ліга. До того ж, «Вердер» дав чітко зрозуміти, що не відпустить мене, і зацікавлений в продовженні співпраці. Мені лестить така повага і довіра, тому я не мав причин їхати в Київ», - пояснив тоді своє рішення Арнаутович.

Через півроку Марко був проданий «Вердером» в «Сток Сіті» за 2,8 мільйона євро. Нині ж 30-річний австрієць є одноклубником Андрія Ярмоленка по «Вест Гему», де знаходиться на дуже хорошому рахунку. Ярмоленко, до речі, говорив, що обговорював невідбувшийся перехід в «Динамо» з Арнаутовичем. Сам австрієць не був проти перебратися до Києва, але його дружина сказала категоричне ні.

2. Владімір ВАЙСС (Словаччина)

Влітку 2011 року «Динамо» предметно цікавилося можливістю купівлі у «Манчестер Сіті» словацького вінгера Владіміра Вайсса-молодшого. Англійський клуб був не проти здійснення трансферу, проте несподівано нарвався на категоричну відмову перебиратися в Україну від самого футболіста. В результаті Вайсс на правах оренди був відданий іспанському «Еспаньйолу».

«Коли серед можливих варіантів фігурує клуб, який виступає в одному з найкращих чемпіонатів світу, вибір очевидний. Для мене спортивне зростання набагато важливіше, ніж гроші. Зараз словацьких футболістів більше в чемпіонатах великої п'ятірки. Це добре й говорить про зростання нашого футболу. Хоча у таких країн як Росія, Україна та Туреччина великі фінансові можливості і тому в ці чемпіонати їдуть багато гравців», - заявив Вайсс-молодший.

Втім, досить швидко від своїх слів словак відійшов. Уже в січні 2014 року Вайсс в 24-річному віці перебрався в катарський клуб «Аль-Духайль». Очевидно, словака і тут спокусила спортивна складова, бо в Катарі він затримався, і з січня 2016-го виступає за місцеву «Аль-Гарафу».

3. Євген КОНОПЛЯНКА (Україна)



«Динамо» проявляло інтерес до Коноплянки ще влітку 2010 року, проте один з підростаючих лідерів «Дніпра» порахував, що міняти клуб в межах України для розвитку його кар'єри - рішення вкрай сумнівне. Тим більше Євгена бентежив його молодий вік (на той момент - 20 років), адже перед ним було чимало прикладів того, як вітчизняні перспективні молоді таланти губили кар'єру на лаві запасних, переходячи в «Динамо».

«Так, це правда, що я відмовився від переходу в «Динамо». Навіщо кудись поспішати? Я вирішив прогресувати поступово. Закріпитися в основі «Дніпра», а потім вже щось думати. Я взагалі не думав про перехід. І це стосується не тільки «Динамо», - зазначив тоді Коноплянка.

У підсумку в «Дніпрі» Коноплянка дограв до кінця контракту в 2015 році, після чого на правах вільного агента залишив Україну. Однак проявити себе як слід в європейському футболі Євгену, на жаль, так і не вдалося.

4. Алессандро МАТРІ (Італія)

У січневе трансферне вікно 2013 року «Динамо» дуже серйозно було налаштоване підсилити свій склад форвардом «Ювентуса» і збірної Італії Алессандро Матрі. Згідно чуток, боси киян давали за нападника 12 мільйонів євро. Це повністю влаштовувало туринський клуб, який мав потребу в коштах, так як в цей же період хотів залучити до своїх лав Фернандо Льоренте.

Однак в результаті Матрі навідріз відмовився від переїзду в Україну. Що стало головною причиною такого рішення Алессандро достеменно невідомо, але в італійській пресі повідомлялося, що Ігор Суркіс був готовий піти на істотні фінансові витрати при підписанні особистого контракту з нападником.

В результаті влітку 2013 року Матрі все ж був проданий «Ювентусом», перейшовши за 11 мільйонів євро в «Мілан». Нині 34-річний ветеран продовжує активну кар'єру, маючи на руках контракт до червня 2020 року з «Сассуоло».

5. Мауро САРАТЕ (Аргентина)

Не зумівши домовитися з Матрі, «Динамо» вирішило не йти з італійського трансферного ринку, звернувши погляди на форварда «Лаціо» Мауро Сарате. За 25-річного на той момент футболіста кияни запропонували римлянам 10 мільйонів євро. Ця сума повністю задовольнила «Лаціо», однак сам Сарате відкинув можливість переїзду до України.

За інформацією, яку на той момент передавало видання La Repubblica, «Динамо» пропонувало Сарате 5-річний контракт з щомісячним окладом в 400 тисяч євро. Подейкують, що відмова від переїзду в Україну була пов'язана не тільки зі спортивними моментами, але і з конфліктом між аргентинцем та «Лаціо». Не приймаючи пропозиції від інших клубів, Сарате намагався максимально нашкодити римлянам фінансово.

У липні 2013 року Сарате покинув «Лаціо» на правах вільного агента, поїхавши до «Рівер Плейту». Нині 32-річний форвард продовжує кар'єру, причому також на батьківщині, але вже в рядах «Бока Хуніорс».

6. Іван СТРИНИЧ (Хорватія)

В кінці 2014 року у хорватського захисника «Дніпра» Івана Стринича закінчувався контракт з клубом. «Динамо» було дуже зацікавлене в тому, щоб Стринич не покидав Україну, але змінив при цьому команду в рамках УПЛ. Кияни навіть робили кілька пропозицій захиснику, але успіху так і не домоглися.

Справа в тому, що сам Стринич прийняв чітке рішення переїхати до Італії. Там якраз до нього інтерес проявляв «Наполі», до лав якого Іван в січні 2015 року в результаті і перебрався.

З літа минулого року перебуває на контракті в «Мілані», але в сезоні-2018/19 не провів за «россонері» жодного матчу в Серії А, переживаючи проблеми з травмами.

7. Йосип Іличич (Словенія)

В кінці 2012 року «Динамо» вийшло з конкретною пропозицією «Палермо» з приводу придбання атакуючого півзахисника Йосипа Іличича. За талановитого словенця «біло-сині» давали 8 мільйонів євро, а також 100% економічних та трансферних прав на Марко Рубена. Зазначені умови влаштували італійський клуб, але ось сам футболіст уперся, не бажаючи змінювати Серію А на УПЛ.

«Кияни зробили і клубу, і футболістові таку пропозицію, від якої відмовитися було неймовірно складно. Але Іличич, все ретельно зваживши, не дав згоду на продовження переговорів. Йому дуже подобається в Сицилії. Йосип прив'язався до місцевих уболівальників, тому не збирається зраджувати їм заради грошей», - прояснив тоді суть ситуації агент футболіста Армір Ружнич.

Що правда, влітку 2013 року Іличич все ж покинув «Палермо» - за 9 мільйонів євро його викупила «Фіорентина». З липня 2017-го і до цього дня словенець є гравцем «Аталанти», яка наробила чимало галасу в минулому розіграші Серії А.

8. Штефан КІССЛІНГ (Німеччина)

Сезон-2012/13 виявився найуспішнішим в кар'єрі для Штефана Кісслінга. В рядах «Байєра» він відзначився 25 голами в 34 матчах Бундесліги, однак ще в лютому міг відправитися в Україну. «Динамо» зробило хорошу пропозицію «Байєру» і самому футболістові, але той вирішив за краще нічого не міняти.

«Це правда, але ми відкинули цей варіант. Штефан не зацікавлений в цьому, як і в інших пропозиціях, які надходили йому, зокрема, від клубів з Росії. Він відчуває себе комфортно в Леверкузені», - розповів про причини відмови Кісслінга «Динамо» агент футболіста Алі Булут.

У підсумку в «Байєрі» Кісслінг провів фактично всю кар'єру, покинувши клуб лише влітку минулого року. Після цього виступав на любительському рівні, але незабаром, очевидно, завершить кар'єру.

9. Фабіо КВАЛЬЯРЕЛЛА (Італія)

Після невдач з Матрі та Сарате, влітку все того ж 2013 року «Динамо» спробувало викупити у «Ювентуса» контракт 30-річного на той момент Фабіо Квальярелли. В результаті босам «біло-синіх» вдалося домовитися з туринським клубом, але не з самим футболістом.

За даними з преси, Квальярелла відмовився від переїзду до Києва, мотивувавши своє рішення бажанням грати в Лізі чемпіонів. Провівши ще рік в «Ювентусі», де Фабіо був переважно на других ролях, влітку 2014 року Квальярелла відбув до «Торіно».

З липня 2016 року Квальярелла виступає за «Сампдорію», в рядах якої в сезоні, що завершився з 26 забитими м'ячами в активі став найкращим голеадором Серії А.

10. НІЛМАР (Бразилія)

За рік до спроб придбати Сарате і Квальяреллу, «Динамо» виходило на керівництво «Вільярреала» з метою підписати форварда Нілмара. Іспанський клуб був не проти здійснити взаємовигідну угоду, але в останній момент вона зірвалася через рішення футболіста.

Банально, але Нілмара не спокусила перспектива виступів у Лізі чемпіонів, а куди більше налякали холодні зими в Україні. Через холодний клімат бразилець і відкинув варіант з «Динамо», віддавши перевагу катарському клубу «Аль-Райян», який заплатив за футболіста 10 мільйонів євро.

В кінці 2017 року Нілмар завершив кар'єру. Його останнім клубом був бразильський «Сантос».

11. Андреа КАРАЧЧОЛО (Італія)

Спроби отримати хорошого форварда з досвідом виступів у Європі «Динамо» робило задовго до переговорів по Нілмару, Матрі, Сарате, Кісслінгу та іншим. Зокрема, влітку 2011 року в поле зору «біло-синіх» потрапив італійський бомбардир «Брешія» Андреа Караччоло. За цього футболіста «Динамо» запропонувало «ластівкам» хорошу суму відступних, у зв'язку з чим керівництво «Брешія» схвалило угоду. Але трансфер не відбувся через особисте рішення Караччоло.

«Я був в Україні і побачив добре організоване місто з прекрасною архітектурою. І, швидше за все, в будь-який інший момент життя я б прийняв пропозицію клубу, але зараз я не можу виїхати і пропустити народження моїх дітей. У листопаді я стану татом близнюків. Сьогодні я віддаю перевагу над грошима любові до своєї сім'ї», - заявив нападник.

В «Брешія» Караччоло дограв до літа 2018 року, після чого отримав статус вільного агента. Нині 37-річний футболіст має контракт до червня 2020 року з італійським клубом нижчих дивізіонів «ФеральпіСало».

12. Шейку КУЯТЕ (Сенегал)

Не форвардами єдиними. У січні 2014 року агент сенегальського захисника «Андерлехта» Шейку Куяте Саффет Балкан розповів, що послугами його клієнта наполегливо цікавилося «Динамо». Кияни були готові задовольнити запити брюссельського клубу за сумою трансферу захисника, але сам Куяте вирішив за краще почекати варіантів з англійської Прем'єр-ліги.

«У Шейку була приваблива пропозиція від київського «Динамо», яке на той момент вже домовилося з «Андерлехтом» щодо передачі трансферних прав на Куяте за 7,5 мільйонів євро, але він відмовився, щоб дочекатися пропозицій з Англії», - заявив Баффет.

Через півроку трансфер в чемпіонат Англії все ж відбувся. За все ті ж 7,5 мільйонів євро Куяте підписав «Вест Гем», а влітку минулого року сенегалець за майже 11 мільйонів євро подався до «Крістал Пелас», де в свої 29 років завоював місце ключового гравця команди.

13. Марко ДЕВИЧ (Україна)

Ще один приклад, коли на внутрішньому українському ринку у «Динамо» не вийшло зробити задумане. Справедливості заради, кияни були неймовірно близькі до успіху, але в останній момент втрутилися конкуренти з «Шахтаря». Влітку 2012 року форвард «Металіста» Марко Девич отримав пропозицію від «Динамо», на яку збирався відповісти згодою, але буквально в той же день до нього з питання трансферу звернулися ще й з «Шахтаря». Як донеччани «пронюхали» про роботу з Девичем з боку киян - загадка, але фактом залишається те, що в результаті Марко зробив свій вибір на користь «гірників».

«Мені подзвонили з «Динамо», і ми тоді практично домовилися. «Динамо» пішло на всі мої умови. Ігор Михайлович дуже хотів, щоб я перейшов, але буквально в цей же день, після закінчення розмови з Суркісом, мені подзвонив Даріо Срна. Спочатку я не зрадів цьому дзвінку, адже розумів, до чого це йде. Даріо сказав, що він розмовляв з Ахметовим та Луческу, і запитав мене, чи готовий я перейти в «Шахтар». Я пояснив йому, що тільки що дав добро «Динамо», але більше мені хотілося перейти в «Шахтар». Тоді я розумів ще одну річ. Якщо щось піде не так в «Шахтарі», то мене легко відпустять до «Металіста», а ось повернуться туди з «Динамо» було б важче. Минуло 10 місяців, я повернувся в «Металіст» з «Шахтаря» і ми зайняли друге місце. Я забивав тоді і «Динамо», і «Шахтарю», і «Дніпру». І ось якби я перейшов в «Динамо», я б не знаю чим це закінчилося», - згадував через п'ять років Девич.

Нагадаємо, що через рік після повернення до «Металіста», Девич відбув за 5 мільйонів євро в «Рубін». Однак стати своїм в казанському клубі форварду не вдалося. Коли стало ясно, що Марко покине «Рубін», в пресі знову спливли чутки про можливий перехід в «Динамо», але, ймовірно, ніякої конкретики під собою подібні плітки вже не мали. З серпня минулого року Марко Девич виступає в Азербайджані за «Сабах».

Олексій СЛИВЧЕНКО