Український футбол перебуває в такому стані, що не має іншого виходу, аніж навчитися виховувати власних гравців. Можливо, зараз не все вдається так, як би хотілося, але певні результати вже є. Гарно проявив себе Лунін, який отримав пропозицію від самого Реала. Шапаренка вже можна вважати гравцем першої команди Динамо. У Карпатах «вистрелив» Лебеденко. Список можна продовжити... Минулий сезон УПЛ став відкриттям для «динамівця» Миколенка (здавалося – без шансів, враховуючи Сідклея та Піварича), Вакули з Маріуполя.
Сезон 2019/20 також подарує нам декілька цікавих імен. Сергій Тищенко для football24.ua пробує передбачити, хто це може бути.
1. Валерій Бондар
У Шахтарі ситуація склалася таким чином, що центральні захисники покидають команду (Ракицький та Ордець), а на їхнє місце нікого не беруть. Виняток – Бондаренко, який не зміг себе показати відразу, тому відправився в оренду.
Отож, основною парою у «гірників» стали Хочолава – Кривцов. За ними – тільки Матвієнко, який також може зіграти на лівому фланзі. На сьогодні Бондар є четвертим центральним захисником. Якщо врахувати схильність Кривцова до травм та не найкращу гру Матвієнка, вже у цьому сезоні Бондар може отримати свій шанс у першій команді Шахтаря. Тим паче, що на польському молодіжному Мундіалі він проявив себе з найкращого боку.
2. Юхим Конопля
Одним із героїв польського Мундіалю став правий оборонець збірної України – Юхим Конопля. Він не тільки надійно діяв у захисті, але й проявив себе, як асистент. У Шахтарі місця для нього немає. На цій позиції грають Додо, Бутко та Болбат. Оренда відбулася не в Маріуполь, а у Десну.
Команда з Чернігова, у першу чергу, славиться своїм вмінням атакувати. Тому підключення флангових захисників до атаки є дуже важливим компонентом гри команди Рябоконя. Впевнений, що у такому футболі Конопля знайде себе повністю. Свого часу схожим шляхом пішов Бутко. Оренда у Волині Кварцяного зробила з нього гравця дорослого футболу.
3. Данило Сікан
Здавалося, що Влад Супряга буде безперечним основним гравцем юнацької збірної в Польщі. Але на стадії групового раунду у нього не складалося. Тоді свій шанс отримав 18-річний Данило Сікан – і одразу почав забивати.
У цього форварда все ОК із психологією. Йому нічого не вартує наважитися на удар із середини поля в матчі юнацьких команд проти Динамо (ще коли Сікан виступав за Карпати). На зборах Шахтаря (зимових та літніх) проявив себе чудово. Навіть зумів двічі відзначитися у воротах болгарських клубів.
Мораєсу вже 32. Витримати Лігу чемпіонів та УПЛ він, мабуть, не зможе. На Кайоде та Бланко Лещука особливо не розраховують. Тому Сікан може отримати шанс у першій команді «гірників».
Якщо ж Луїш Каштру вирішить, що юнаку ще зарано грати за Шахтар, то в оренді у Маріуполі він також може себе показати. Там Фомін – віковий, багато лікується. Борячук не прогресує. Його навіть не взяли на збори «гірників» з новим головним тренером. Поки що цей талановитий форвард відверто забуксував. Тому Сікан має всі шанси поборотися за місце в основі азовців.
4. Олександр Назаренко
СК Дніпро-1 вже привчив до того, що вміє шукати та виховувати таланти. Так би мовити, шляхами Луніна, Луньова, Супряги та інших.
Вважаю, що Назаренко – один із наших найкращих талантів станом на сьогодні. Мені дивно, його не взяли на чемпіонат світу U-20 у Польщу. У хлопця все гаразд із технікою та швидкістю. Зупинити його на фланзі – нелегко.
Перша ліга – дуже важкий турнір. Тут багато боротьби, силового футболу і досвідчених гравців. Проявити себе – ой як непросто! Але Назаренко зміг. Сім забитих м’ячів це підтверджують. Думаю, що 19-річний футболіст не зупиниться і в УПЛ.
5. Каміль Хучбаров
Ще один талант СК Дніпро-1. Позиція центрального півзахисника – дуже непроста та відповідальна. У нас зазвичай на цю позицію ставлять досвідчених гравців із гарною антропометрією та вмінням боротися. Хучбаров – повна протилежність футболістів такого типу. Хлопець прекрасно вміє працювати з м’ячем, не боїться вести гру команди попри 19-річний вік. Він бачить поле, демонструє розвинений футбольний інтелект. Переконаний, що прогрес Хучбарова продовжиться й у новому сезоні – вже в УПЛ.
6. Ігор Карпенко
Для Карпат проблема форварда є актуальною вже не перший сезон. Приходять різні футболісти, але загалом ніхто не може вдовольнити потребу команди у забивному страйкері. Зараз львівський клуб домовився (домовляється?) щодо нападника Динамо Назарія Русина, аби хоч якось вирішити цю проблему.
Я б звернув увагу на іншого форварда – 21-річного Ігоря Карпенка, який чудово проявив себе під час літньої підготовки команди до сезону, а у минулому сезоні виступав на правах оренди за Волинь. Тепер, схоже, отримає шанс в УПЛ.
7. Олег Білик
Багато в чому завдяки голкіперу Олександрії молодіжна збірна України врешті виграла Кубок Лобановського. Ізраїль у фіналі тривалий час грав у більшості, мав свої моменти, але все зводилося нанівець через супернадійного Білика у воротах.
У новому сезоні Олександрія гратиме в єврокубках. Зрозуміло, що Юрій Паньків – вже не хлопчак. Доведеться проводити ротацію. Схоже, що Володимир Шаран, відмовившись від досвідченішого Леванідова, активно довірятиме Білику.
8. Денис Попов
Захисник Динамо став справжнім героєм Кубка світу U-20 у Польщі. Денис не тільки відзначився стабільною грою в обороні, але й активно допомагав результативними діями при стандартах. Розмов про те, що Динамо шукає центрального захисника, вже немає. Хоча ще півроку тому ця позиція була проблемною.
Головний конкурент Попова – лідер захисту Динамо Микита Бурда. Тож мова може йти про ситуацію, коли Микита опинятиметься поза грою через різні причини. Розраховувати на щось серйозне Денису не доводиться. Йому може допомогти лише випадок. Тим паче, на позиції Бурди спроможні зіграти Сидорчук або Шабанов. Крім того, є Кадірі. Попову варто подбати про ігрову практику. Якщо він піде в оренду і буде стабільно грати – є шанс, що проявить себе з найкращого боку.
9. Георгій Цітаішвілі
Цітаішвілі – четвертий або навіть п'ятий вінгер Динамо після Циганкова, Вербича, Де Пени та Караваєва. Прихід останнього свідчить про те, що на Цітаішвілі серйозно не розраховують. Вважаю, що дарма. Хлопець продемонстрував хороші якості у тих матчах, в яких виходив. Навіть на рівні Шахтаря виглядав дуже добре. Зрозуміло, що у 18 років стабільності трохи бракує...
Грати четвертий рік у Юнацькій Лізі УЄФА – це вже перебір. Ще один сезон у «дублі»? Не факт, що він піде на користь. Потрібно розвиватися далі. Оренда дасть можливість отримати необхідний досвід. Навіть на рівні клубів топ-шістки Георгій точно не загубиться. Головне, щоб йому довіряв тренер.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
