Дортмундці почали поєдинок з місця в кар'єр, обікравши Зюле на 1-й хвилині й завершивши контрвипад прострілом під удар Ройсу – Марко вистрілив метрів з 11-ти у дальню дев'ятку, але Нойєр парирував! Щоправда, після цього моменту Баварія захопила контроль над м'ячем і стала проводити вельми перспективні позиційні атаки.
Господарі раз за разом втрачали когось із футболістів «червоних», але реальну загострювати біля чужих воріт продовжували саме «жовті». Так, на 15-й хвилині після кутового мюнхенців Борусія вискочила у контратаку й завершила її ударом Алькасера з центра поля у порожні ворота – все завдяки Нойєру, який далеко вийшов. На щастя для гостей, м'яч прокотився поруч зі стійкою. За дві хвилини Алькасер знову розігнав контрвипад з виходом на ударну позицію на лінії штрафного, однак замість пострілу у вирішальний момент Пако віддав невдалий поперечний пас.
Тут вже прокинулася Баварія, яка на 18-й хвилині створила одразу два моменти. Спочатку Лєвандовскі буквально на мить на встиг до замикання прострілу з лівого флангу, а через кільканадцят секунд він скористався відскоком, увійшов у штрафний та потужно пробив – Вітсель заблокував удар. На 20-й хвилині Борусія могла покарати чемпіонів за марнотратство, завершивши швидку комбінативну атаку пострілом Геррейро з лівого краю карного майданчика, але знову врятував Нойєр.
Відповідь Баварії була потрійною: на 23-й Коман з кількох метрів замкнув флангову передачу ударом з кількох метрів (врятував Хіц), на 24-й поруч зі стійкою господарів пролетів дальній постріл, а на 26-й Лєвандовскі з мінімальної відстані пробив головою після відскоку – і знову Хіц був на висоті. До 35-ї хвилини мюнхенці завдали вже сім ударів по воротах Борусії, але за пострілами в площину була рівність – 2:2.
Завершення першого тайму пройшло у невисокому темпі й без особливої гостроти. У вічі кидалися дитячі помилки з обох сторін – давався взнаки старт сезону. Крім того, ледь не травмувався Алаба, який після боротьби з Піщеком впав з висоти на спину – Давід тримався з руку, але лікарі зуміли його залікувати. Зрештою, на перерву команду пішли за нулів на табло.
Початок другого тайму виявився просто фантастичним. Вже на 48-й хвилині Санчо скористався обрізкою Алькантари на фланзі, змітився до лінії штрафного та зібрав на собі чотирьох футболістів Баварії, після чого віддав поперечний пас на Алкасера. Пако у дотик вистрілив у правий кут – 1:0!
За дві хвилини рахунок зрівняти міг Коман, який увірвався на лівий край карного майданчика та впав після контакту із захисником, однак арбітр не збирався ставити пенальті. Борусія відповіла двома контратаками на 53-54-й хвилинах, однак у їх завершенні не вдався простріл на Ройса.
Наприкінці 50-х хвилин Мюнхен максимально наблизився до голу у ворота «бджіл». На 55-й хвилині подачу Кімміха з глибини головою замкнув Лєвандовскі – вище воріт! На 56-й же Горєцка скористався помилкою господарів в центрі, прорвавшись до лінії штрафного та пробивши під поперечину – Хіц парирував! На 59-й же Коман замкнув подачу в карний майданчик ударом з кількох метрів у голкіпера, а потім Мюллер з такої ж відстані пробив у захисника!
На 60-х хвилинах гра трішки принишкла. Команди зав'язнули у позиційній боротьбі, в якій Баварія поступово захоплювала ініціативу й наближалася до взяття воріт суперника. Особливо спекотно стало на 67-й хвилині, коли Кімміх на дриблінгу прорвався з флангу в штрафний, обійшов захисників і навіть голкіпера, однак пробити вже не встиг! У наступній же атаці Толіссо виконав прекрасну верхову передачу на лівий край штрафного на Комана, але той у вирішальний момент не зміг обробити м'яч!
Здавалося, що оборона Борусія зараз трісне, однак на 69-й хвилині дортмундцям вдалася контратака 3-в-2, в завершенні якої Санчо увірвався на правий край штрафного та пробив по воротах. М'яч проскочив поміж ніг Нойєру й влетів у сітку – 2:0!
Ніко Ковач одразу кинув у бій Ренату Сачеша, а Лєвандовскі на 71-й замкнув чергову подачу, однак Хіц зробив прекрасний сейв. Баварія тиснула на ворота суперника, але рівень гостроти з кожною хвилиною став падати у геометричній прогресії. На 77-й же мюнхенці взагалі могли залишитись у меншості після не дуже красивого вчинку Кімміха, який за межами поля наступив на ногу Санчо. Арбітр Даніель Зіберт вирішив, що це претендує лише на жовту картка.
В ендшпілі поєдинку Баварія тиснула на ворота Борусії, однак нічого вкрай небезпечного мюнхенцям створити ніяк не вдавалося. Кілька разів пройшовся Санчеш, кілька разів пролетіли гострі подачі, але не більше. Борусія на останніх хвилинах ще й кілька контратак організувала, а в додатковий час навіть претендувала на пенальті.
Таким чином, Борусія здобула ефектну перемогу над Баварією, завоювавши перший трофей у новому сезоні. «Бджоли» стали офіційним володарем Суперкубку Німеччини 2019.
Контратакувальний перфоменс Борусії
Дортмундці серйозно просіли за такими важливими показниками, як володіння м'ячем (35%) та удари (5-16 загалом, 4-12 в площину, 3-14 з меж штрафного). Ймовірно, саме ці цифри дозволили Ніко Ковачу заявити після матчу про повну перевагу Баварії: »Ми не скористалися своїми моментами – тому і програли. Ми домінували, але два рази помилилися, і Борусія моментально цим скористалася».
Дійсно, мюнхенці могли переграти Дортмунд, однак головний тренер чемпіонів Німеччини забув розказати про причину успішності футболу суперника. Вона полягала у просто фантастично налаштованій системі контратакувальної гри.
«Бджоли» агресивно зустрічали гостей у центральній зоні й змушували «червоних» збиватися на фланги, де простору набагато менше. У минулому сезоні за наявності Роббена та Рібері це могло принести «рекордмайстерам» успіх, однак без них Баварія стала дуже прогнозованою у своїх діях.
Відсутність вінгерів, заточених на зміщення в центр, занадто розширювала фронт атак і робила гру Баварії залежною від центральних півзахисників, однак Горєцка, Алькантара та Толіссо вкрай слабко підтримували командні дії. Зокрема, у цієї трійки вийшла всього одна передача під удар, два перехоплення, два обіграші й три відбирання. Щоправда, Леон провів чотири удари по воротах, однак набагато важливішою в цій ситуації стала загальна банальність.
Типова позиційна атака Баварії будувалася таким чином:
Дортмундці свідомо віддали ініціативу Баварії, сідаючи якомога нижче й подовгу розігруючи м'яч у власному штрафному – кілька разів це ледь не завершалось обрізками. Мюнхенці, тримаючи ініціативу й намагаючись високо пресингувати, сильно втягувались на чужу половину, руйнуючи компактність і залишаючи діри на своїх флангах та напівфлангах.
Рано чи пізно гості допускали помарку, і «бджоли» тікали в контратаку – зокрема, систематично провалювався Алькантара, внаслідок чого стався гол Алькасера та ряд контрвипадів за участі Ройса та Піщека. Голу Санчо передувала контратака 3-в-2, в якій Алаба не встигав за правим вінгером Борусії. У першому таймі дортмундці також легко карали суперника за помарки вильотом через зони Кімміха.
Ще один компонент, в якому Борусія виявилась сильнішою – атака. Так, Баварія завдала 14 ударів з меж штрафного, але більшість з них стала наслідком сумбурних дій, відскоків та перевантажень. Дортмундці ж продумано заповнювали вільні зони й не затягували з рішенням, що яскраво продемонстрував гол Алькасера: поки Санчо на зміщенні витягував на себе вже четвертого суперника, Пако відкрився на лінії карного майданчика – далі йшов пас і моментальний удар. Аналогічним чином Алькасер намагався організувати момент на 18-й хвилині, але тоді передача була зайвою.
Не гребували дортмундці і звичайними проривами через фланг з кросами. Доволі банально, однак це працювало. Здебільшого, все починалося з відбирання/перехоплення у виконанні Ройса, Алькасера або Санчо, після чого йшла передача на фулбека і фінальний простріл на одного з набігаючих – на 1-й хвилині це могло завершитись голом, а на 50-х кілька таких контрвипадів запоров неточним пасом Піщек. Мюнхенці регулярно не встигали.
Варто зазначити, що така різниця у якості моментів була обумовлена також характером гри оборонців – зокрема, центральних. Навіть неозброєним оком була помітною більша щільність біля штрафного Борусії та значно вища ефективність дій центрбеків. Статистика підтверджує враження: пара Зюле-Боатенг за 94 хвилини не зробила жодного успішного відбирання (у Топрака-Аканджі – 3), всього раз виконала блокування (у Топрака-Аканджі – 6), добилася лише двох перехоплень (у Топрака-Аканджі – 6) і п'яти виносів (у Топрака-Аканджі – 14).
Звісно, ці цифри також говорять про меншу інтенсивність боротьби біля штрафного майданчика Баварії, однак вже на 1-й хвилині було зафіксовано помилку Зюле, яка могла призвести до голу. Дортмундці отримували значний часовий проміжок та простір для прийняття рішень – мюнхенці тим же самим похизуватися не могли.
Таким чином, перемогу Борусії у матчі за Суперкубок цілком можна назвати тренерською. Люсьєн Фавр скористався тактичними мінусами команди-суперника й організував класну систему контратак. В обороні його «бджоли» створили необхідну щільність, а попереду вони правильно заповнювали ударні зони. Саме тому перемога дортмундців, попри величезне відставання по кількості ударів та володінню м'ячем, заслуговує називатися справедливою.
Ніко Ковач знову не вразив
Хорватський наставник у Мюнхені зіткнувся з купою проблем, притаманних топ-клубам. Довгий час його відкрито не сприймали зірки, а вболівальники критикували тренера за обережний ігровий стиль – це ж не Айнтрахт, щоб остерігатися суперника. Після матчу за цьогорічний Суперкубок у полку критиків Ніко Ковача очікується поповнення.
Справа навіть не у результаті, а у реакції Ковача на події, що відбувалися на полі. Вже з перших хвилин позначилася проблема разючих контратак Борусії через фланги – хорват чекав на них, тому підготував обережну схему 4-2-3-1 (яка легко трансформувалася в 4-1-4-1). Ідея полягала у додатковому півзахиснику в центрі поля, однак вона не спрацювала ні у Дортмунді, ні ще раніше – з Ліверпулем у матчі-відповіді 1/8 фіналу ЛЧ. Тоді мюнхенцям також віддали м'яч, однак Клопп змусив Баварію звалюватись на фланг і починати атаки через найслабшу свою ланку – взимку нею був центрбек Зюле. Цього разу провалилися центрхави.
В матчі за Суперкубок Ніко Ковачу дуже потрібен був чистий руйнівник Хаві Мартінес, однак той перебував у лазареті. Втім, і без нього хорват міг відреагувати на розриви у лініях – наприклад, можна було опустити фулбеків, які починали на одній лінії з центром півзахисту.
Такі високі позиції крайніх захисників при побудові позиційних атак використовував Тоттенхем у Лізі чемпіонів, однак Почеттіно підіймав їх лише тоді, коли вже нічого було втрачати – ризик вильоту суперника за спину величезний. Баварія, вочевидь, намагалася підтиснути таким чином далеко не ідеальних латералів Борусії і заодно наситити центр, компенсуючи відсутність чистого опорника кількістю та агресією. Втім, ненадійність мюнхенських центрхавів допомогла дортмундцям легко «роздягнути» високо піднятих фулбеків «рекордмайстерів».
Як зруйнувати план Фавра на гру, Ковач так і не придумав. Цьому були й об'єктивні причини – через травми головний тренер Баварії не міг розраховувати на Мартінеса, Люку Ернандеса та Гнабрі. Все це залишило мюнхенців без можливості маневру – саме тому заміни було зроблено так пізно. Назвати вихід Санчеша чи Девіса посиленням важко, але з хорватського коуча точно спитають за відсутність у основі Павара. Зюле занадто часто провалювався у минулому сезоні, щоб не довіритись Бенжамену у загалом виставковому поєдинку.
Втім, не варто ховати Баварію вже після першої гри. Все могло піти зовсім інакше, забий Мюнхен до перерви або зароби пенальті одразу після голу Алькасера – Борусії дійсно немало щастило. В середині першого тайму підопічні Ніко Ковача непогано пресингували, виграючи підбирання перед штрафним, а ряд перспективних моментів було заблоковано захисниками в останню мить – та і голкіпер Хіц попрацював на славу.
Скоро «червоних» повинен підсилити Лерой Сане, а лазарет чемпіонів Німеччини не буде вічно заповненим. Саме тому робити висновки по футболу Баварії зарано – потрібно почекати хоча б до середини осені. Втім, прямо зараз Ніко Ковач дійсно не вразив.
Джейдон Санчо – герой матчу
Можливо, для 19-річного англійського вінгера дортмундської Борусії цей поєдинок стане зірковим часом, адже прямо зараз про нього говорять усі фанати німецького футболу. На статистичних порталах Whoscored та Sofascore у нього найвищі бали, а в огляді Sky Sports його виділяють у заголовку, анотації та протягом всього тексту. Дійсно, Санчо відпрацював як слід – і справа не лише у тому, що він оформив гол+пас у матчі з Баварією.
Джейдон став чи не найголовнішим акселератором атак Борусії у поєдинку за Суперкубок. Крім асисту в другому таймі, слід згадати про другий його ключовий пас – саме він на 14-й хвилині відібрав м'яч на лівому фланзі й запустив у прохід Алькасера, який пробив з центру поля в порожні ворота. Санчо і сам прекрасно вилітав у контратаки, користуючись своїм магічним дриблінгом та вмінням поборотися – на рахунку Джейдона 8 спроб обіграшу (4 успішних), 12 єдиноборств (4 переможних) та 2 відбирання.
Санчо прекрасно бачив вільні зони як перед собою, так і перед партнерами, а також швидко приймав рішення під тиском суперників. Своїми рейдами та обіграшами з партнерами він просто розірвав правий фланг, ставши однією з головних причин перемоги Борусії. Браво.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
