11/08/2019 11:36 4318

Три думки після матчу «Динамо» - «Шахтар»

Команда Хацкевича зазнає другої поспіль поразки, якщо враховувати єврокубки. Попереду матч з «Брюгге», і все це виглядає дуже похмуро для киян.

Хацкевич перемудрував, а команда провалюється в усіх лініях – відчуття тотального регресу

Заміни головного тренера Динамо тільки послабили щось, що і так важко було називати «грою». То Вербіч, то де Пена на правому фланзі – це геть не те, що потрібно. Обидвох гравців тягнуло наліво, куди ще й Жерсон зміщувався. Обоє зіграли посередній матч в індивідуальному плані. Багато хто почав вважати, що нарешті в киян з'явилась цікава лава запасних, але чи то Хацкевич не вміє цим багатством вибору розпоряджатися, чи то гравці знову якісь не такі.

До Соля м'яч не доходив, Жерсон чи то не витримав фізично, чи то загубився в пошуках своєї нової позиції після виходу Франа. Андрієвський ні першим, ні останнім пасом не потішив, Гармаш увімкнув себе з першого тайму в Брюгге, загострюючи радше на користь Шахтаря, ніж своєї команди. Словом, усі дивакуваті на диво ризиковані перестановки після перерви тільки погіршили враження від гри. Хоча й сказати щось позитивне про перший тайм буде важкувато.

Циганков настільки жахливо (особливо, порівнюючи з тим, що і як він може) виглядає, що просто виникає питання до нього і тренерського штабу – чим вони займаються на старті сезону, невже його форма настільки гнітюча, ніби будь-якого прогресу в найближчі тижні не варто очікувати? Миколенко програвав боротьбу в обороні (взяв не надто приємну участь в обох гольових атаках суперника), а в нападі виглядав значно бідніше, ніж було раніше, зокрема, і проти Шахтаря. Шапаренко на трибунах, а Вербіч втрачає чи не єдиний момент другого тайму. Усі лідери кращих зразків Динамо Хацкевича регресують на фоні серйозних суперників, і це печальний факт.

Марлос і Мораєс роблять свою справу – Шахтар міг забивати і більше

Каштру виїжджає на старому багажі, підправивши деякі моменти – все ж при Фонсеці «гірники» у матчах з командою Хацкевича виглядали значно важче і блідіше. Тайсон веде гру в центрі та на флангах, Ісмаїлі прориває правий край оборони, а погоду знову роблять ті гравці збірної України, які вчорашні бразильці. Мораєсу дозволив забити п'яточкою Бурда – один з небагатьох, хто заслужив добрих слів у першій зустрічі з Брюгге. Утім, тут і Жуніор показав свій виконавський клас.

Ну, а потім Марлос зробив гол, яких він чимало забив у ворота таких команд, як Карпати чи Ворскла. Динамо так легко від 31-річного хавбека збірної України давно не пропускало. Рівень захисту (як процесу, а не лінії) в цій ситуації нагадав саме середняків українського футболу, якщо не гірше. Шепелєв і Сидорчук проводжають поглядами момент, в якому на надтехнічного Марлоса викидається один де Пена, чиї здібності у відборі відчутно поступаються атакувальним. А далі вже жодної підстраховки в киян – Миколенко летить на допомогу Кадару, тільки от ситуації вже не зарадити.

Сподобалися флангові гравці Шахтаря Соломон і Болбат, які не завжди тішать своїх фанатів такими впевненими виступами. Манор, звісно, просто якісно виконав своє завдання – закрутив голову Миколенку і віддав асист. А ось особливо додав правий захисник «гірників». Болбат покращав у гостроті та захисті, адже в Суперкубку моментами саме він був слабкою ланкою «гірників».

Між головними претендентами на чемпіонство росте різниця. Поки Шахтар намагається аж завести м'яч у ворота, так шукає якнайкращу позицію для удару, Динамо лупить з переляку при кожній першій нагоді на «а раптом залетить». Раніше Хацкевич хоч в особистих матчах міг зупинити Фонсеку, заробити певну фору чи надолужити згаяне. Зараз не тільки цього нема. Є вагомий ризик, що подібні проблеми знову проявляться і в матчах з середняками першості.

Жерсон як остання відчайдушна надія на ЛЧ?

Люксембуржець – не зовсім центрфорвард, але свій гол видряпав. У стилі хижаків спрогнозував ситуацію, вчасно побіг на добивання, тому й виграв фінальну битву за гол. Ось всі ці швидкість, техніка, атлетичність, різкість і впевненість Родрігеса – ледь не єдине, на що сподіватиметься Динамо, якщо Брюгге якимсь дивом саме не відкриє гру 13-го серпня. Як ваш автор і писав, перемога над Шахтарем у Суперкубку виявилась небезпечною ілюзією. Це не Київ став настільки сильнішим, це просто момент відсутності концентрації суперника і трохи щастя. А фарт – річ, ну дуже мінлива.

Після матчів з Брюгге і Шахтарем складається враження, що команда більше розвалюється, ніж будується. І немає великої віри, що раптом щось кардинально зміниться у вівторок. Хочеться сподіватися, буцімто така шокова терапія піде на користь, і хлопці проявлять захмарний характер у вирішальній битві за право продовжувати мріяти про Лігу чемпіонів. Бо розраховувати на щось цікаве у тактичному плані, схоже, не доводиться.

Все одне і те ж, та ще й командна швидкість не вражає. Деяким експертам здалося, що в кінці гри в Брюгге динамівці перебігали суперника і були свіжішими. Є великі сумніви. Як мінімум, бельгійський клуб вміє краще і серйозніше тиснути на чужі ворота, а в інтенсивності атаки і пресингу не поступається. Так, поразку від Шахтаря всі пробачать і надовго забудуть, якщо вдасться зачепитись за ЛЧ. Але чи знає тренерський штаб, як це зробити – вибити такий добротний, впевнений у собі Брюгге, що заробив непогану перевагу перед київською битвою?

Тарас Котів

Читайте першими новини про Динамо на каналі 1927 у Telegram
Loading...
Для того, щоб залишати коментарі, потрібно увійти на сайт або зареєструватися
| Реєстрація
Показати більше