12/08/2019 17:19 784

0:1 – не вирок. Досвід «Динамо» у єврокубках після поразки у першому матчі

Поринаємо у минуле та згадуємо, як динамівці виступали, перебуваючи у ролі наздоганяючих.

Credit 365 [CPS] UA

Тиждень тому у першому протистоянні третього кваліфай-раунду ЛЧ динамівці програли 0:1. Брюгге хоч і забезпечив себе перевагою, проте навряд чи може почуватися спокійно – рахунок прийнято вважати «слизьким» та некритичним. Тим паче, в історії Біло-синіх були випадки, коли клуб опинявся у схожій ситуації «на виліт», пише fcdynamonation.com.

Баварія Мюнхен – Динамо, 1/4-таКЄЧ 1976/77, перший матч

Баварія Мюнхен – Динамо – 1:0

2 березня 1977 року, Мюнхен, Олімпіаштадіон, 74 000 глядачів

Суддя: Антоніу Ґарріду (Португалія)

Голи: Кюнкель, 43

Баварія: Маєр, Андерссон, Грубер, Шварценбек, Беккенбауер, Рот (Вайсс, 83), Румменіґґе, Торстенссон, Кюнкель, Хенесс (Онал, 83), Каппельманн

Головний тренер: Дітмар Крамер

Динамо: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Зуєв, Слободян (Мунтян, 83), Буряк, Бережний, Блохін

Головний тренер: Валерій Лобановський

Динамівці доволі легко та невимушено дісталися до стадії чвертьфіналу – у першому та другому раунді кияни почергово розгромили югославський Партизан 5:0 і грецький ПАОК 6:0. А ось Баварія сприймалася суперником зовсім іншого ґатунку – не складно здогадатися, яку вагу мало дане протистояння як зі спортивної, так і ідеологічної точки зору. По-перше, мюнхенці виступали у якості трикратного і чинного володаря КЄЧ, по-друге, це була перша зустріч команд з моменту двобою у Суперкубку УЄФА 1974/75, де особливо відзначився Блохін, виставивши на посміховисько захист Роттен. Підвищений інтерес громадськості, преси та політичної кон’юнктури створив додатковий тиск – програвати, тим паче німцям, не можна.

Але Динамо програло, хоча зробило це з гідністю та фактично не поступаючись у ігрових компонентах – єдина суттєва різниця була зафіксована на табло Олімпіаштадіону. Біло-сині продемонстрували хорошу фізичну підготовку та пресинг, проте змарнували гольові нагоди – найнебезпечнішим і водночас найприкрішим епізодом виявився нереалізований вихід Блохіна віч-на-віч із Зеппом Маєром.

На післяматчевій прес-конференції Валерій Лобановський виглядав незворушно – метр наголосив, що підопічні повністю виконали установку, тож у нього немає претензій, окрім рахунку. А ось Дітмар Крамер не міг знайти собі місця – незважаючи на перемогу, він не зламав киян. «Динамо – сильна команда, вона ще раз це довела у Мюнхені. Маючи в активі один гол, їдемо до Києва з надією»,– підсумував спеціаліст.

Динамо – Баварія Мюнхен, 1/4-та КЄЧ 1976/77, матч-відповідь

Динамо – Баварія Мюнхен – 2:0

16 березня 1977 року, Київ, Республіканський, 102 000 глядачів

Суддя: Еріх Лінемайр (Австрія)

Голи: Буряк, 83, пен, Слободян, 88

Динамо: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян (Слободян, 61), Онищенко, Буряк, Бережний, Блохін

Головний тренер: Валерій Лобановський

Баварія: Маєр, Андерссон, Грубер, Шварценбек, Беккенбауер, Рот, Румменіґґе, Торстенссон (Кіршнер, 89), Кюнкель (Йонал, 77), Хенесс, Каппельманн

Головний тренер: Дітмар Крамер

Напередодні матчу-відповіді могло скластися враження, що у Динамо виникли проблеми – із трьох спарингів, організованих у Чехословаччині, кияни програли у двох. Лобановський поспішив заспокоїти – гравці відпрацьовували нові тактичні ходи, тож результати аж ніяк не ілюстрували реальне становище команди. А ось мюнхенці дійсно зіткнулися з труднощами – влетіли Кельну 0:3 (причому один із м’ячів Беккенбауер зрізав у власні ворота), не впоралися з Боруссією Дортмунд та втратили Хеннеса, який травмувався та готувався лягти на операційний стіл.

Тим не менш, Баварія вперто та довго пручалася – психологічний злам відбувся лише у кінцівці другого тайму. Динамо штурмувало володіння Маєра, вмикаючи фланги та раз-по-раз змінюючи вектор атаки – Бережний, Мунтян, Трошкін, Буряк та Блохін ледь не довели захист до істерики. Біло-сині могли перевернути гру ще до перерви, але Блохін не забив пенальті, призначений внаслідок грубого фолу Петера Грубера. Тоді своє слово сказав Коньков – після чергового рейду півзахисника до карного майданчика знову не витримав Грубер. Рефері Еріх Лінемайр, не вагаючись, повторно вказав на одинадцятиметрову позначку – Буряк перехитрив голкіпера, відправивши м’яч у лівий кут. Через п’ять хвилин Леонід Йосипович вирішив долю поєдинку – його радіокерований пас знайшов голову Слободяна, який у стрибку «розстріляв» Маєра.

Окрім престижу гра мала історичну цінність – Динамо стало першим клубом на радянському просторі, що зумів вийти до півфіналу Кубка європейських чемпіонів. Шкода, що там справи не склалися – з Біло-синіми розправилася Боруссія Менхенгладбах.

Банік – Динамо, 1/16-та КУЄФА 1979/80, перший матч

Банік – Динамо – 1:0

24 жовтня 1979 року, Острава, Базали, 15 067 глядачів

Суддя: Ласло Падар (Угорщина)

Голи: Нємєц, 46

Банік: Мачек, Шрамек, Пехачек, Махревські (Матушик, 75), Ригель, Радимец, Данек, Нємєц, Кнапп, Шрейнер, Лічка

Головний тренер: Євжен Гадамчик

Динамо: Роменський, Коньков, Бережний, Безсонов, Дем’яненко, Лозинський, Буряк, Хапсаліс, Колотов, Веремієв (Журавльов, 60), Блохін (Слободян, 75)

Головний тренер: Валерій Лобановський

Кубок УЄФА 1979/80 пройшов для Динамо невдало – ще у першому раунді Лобановському довелося помучитися з софіївським ЦСКА. Банік із Острави теж ледь не підклав свиню – команда показала себе атлетичною, тактично підготовленою та рішучою – поразка киян аж ніяк не виглядала випадковою. Гол Петера Нємєца і виваженість Євжена Гадамчика, який вибудував високу лінію оборони із шести футболістів зробили свою справу – Банік забезпечив важливу перемогу.

Динамо – Банік, 1/16-та КУЄФА 1979/80, матч-відповідь

Динамо – Банік – 2:0

7 листопада 1979 року, Київ, Динамо, 8 000 глядачів

Суддя: Талат Токат (Туреччина)

Голи: Дем’яненко, 60, Хапсаліс, 78

Динамо: Роменський, Коньков, Безсонов, Журавльов (Хапсаліс, 46), Дем’яненко, Лозинський, Буряк, Слободян, Колотов, Веремієв (Балтача, 84), Блохін

Головний тренер: Валерій Лобановський

Банік: Мачек, Шрамек, Воячек, Пехачек (Нємєц, 80), Ригель, Радимец, Анталік (Шрубар, 69), Матушик, Кнапп, Шрейнер, Лічка

Головний тренер: Євжен Гадамчик

У Києві ніхто не сумнівався – Валерій Васильович знайде правильний підхід та перехитрить візаві. Якщо Гадамчик, по суті, не запропонував нічого нового, то Лобановський поклався на креатив, ритм та пресинг – Біло-сині без упину атакували, перекрили кисень захисту та відрізали від решти команди форвардів, які без підтримки не могли самотужки нічого зробити. Регулярні навісні передачі та ривки запаморочили голови чехословаків – Дем’яненко та Хапсаліс, який влучив під перекладину, вижбурнули Банік за борт турніру.

«Нам вдався план на гру: пресинг по всьому полю. До того ж динамівці мали перевагу у швидкості. Хоча Банік чітко захищався, ми випереджали суперника за більшістю компонентів сучасного футболу», – потім пояснив Лобановський. Гадамчик визнав причини вильоту, сказавши наступне: «Суперник своєю активністю змусив нас здебільшого захищатися. Мої підопічні не очікували від киян такої жорсткої гри на будь-якій ділянці поля, тож діяли у невластивому для себе стилі. Динамівці не дали нам хоча б миті на роздуми, у цьому причина нашої поразки».

Локомотив Софія – Динамо, 1/8-ма КУЄФА 1979/80, перший матч

Локомотив Софія – Динамо – 1:0

28 листопада 1979 року, Софія, Васил Левський, 5 000 глядачів

Суддя: Адольф Прокоп (НДР)

Голи: Михайлов, 38

Локомотив: Донев, Желєв, Дімітров, Стойков, Арсов, Колєв (Василев, 81), Велічков, Михайлов, Спасов

Головний тренер: Васил Методієв

Динамо: Роменський, Коньков, Безсонов, Журавльов, Лозинський (Балтача, 88), Буряк, Хапсаліс, Колотов, Веремієв (Блохін, 65), Бережний

Головний тренер: Валерій Лобановський

У 1/8-й динамівцям дістався Локомотив із Софії – колектив хоч і простий у організації, але непоступливий. Болгари показово поставили підніжку Ференцварошу (3:2) та Монако (5:4), що не залишилося не відзначеним Лобановським. «Зовні Локомотив грає не надто красиво, однак сучасно, що дозволило йому вибити із турніру таку класну команду, як Монако»,– наголосив метр.

Матч розвивався за сценарієм, схожим із зустріччю з Баніком – господарі, переважно сконцентровані на оборонних редутах, відзначилися одним-єдиним м’ячем (штрафний стандарт майстерно виконав нападник Атанас Михайлов) та зробили все, щоб не дати Біло-синім відквитати гандикап.

Динамо – Локомотив Софія, 1/8-ма КУЄФА 1979/80, матч-відповідь

Динамо – Локомотив Софія – 2:1

12 грудня 1979 року, Київ, Динамо, 18 000 глядачів

Суддя: Карой Палотаї (Угорщина)

Голи: Блохін, 40, Хапсаліс, 42 – Дойчев, 70

Динамо: Роменський, Коньков, Безсонов, Журавльов, Дем’яненко, Лозинський, Буряк (Слободян, 76), Хапсаліс, Колотов, Веремієв (Балтача, 85), Блохін

Головний тренер: Валерій Лобановський

Локомотив: Донев, Желєв (Дойчев, 31), Дімітров, Бонев, Стойков, Арсов, Спасов, Велічков, Михайлов, Дангов (Василев, 67)

Головний тренер: Васил Методієв

До столиці УРСР Локомотив приїхав з однією метою – вистояти та втримати рахунок. Васил Методієв відверто розраховував побачити киян втомленими та розібраними – Біло-сині завершили внутрішній сезон і два тижні не мали практики. Втім, болгарський спеціаліст помилився – динамівці здивували бадьорістю та, як мінімум, не поступалися у кондиціях. Підсумок – 2:0 до перерви. Злагодженість Блохіна та Веремієва, який асистував Хапсалісу, принесла плоди, проте майже одразу підопічні Лобановського залишилися у меншості – Олександр Антонович вв’язався у конфлікт зі Стойковим і після взаємних ударів заслужено побачив перед собою червону картку.

Вилучення, на жаль, надламало киян – згідно плану Хапсаліс мав навантажувати Блохіна м’ячами, оскільки сам нападник нещодавно вийшов з лікарняного та перебував не у оптимальній формі. Буряка, Конькова та Веремієва «з’їдали» захисники – зрештою, втрата стовідсоткової концентрації та розлад у центральній зоні дозволили Локомотиву схопитися за шанс та провести гольову контратаку. Точний постріл Дойчева та самовідданість воротаря Донева, що витримав фінальний штурм з боку Блохіна – і болгари у чвертьфіналі кубка. На користь конкурента зіграло правило виїзного голу…

Після матчу Методієв не приховував радості, тоді як преса у своїх гнівних тирадах була готова розірвати Хапсаліса. За іронією долі, його м’яч став сотим для Динамо в єврокубках.

Фіорентина – Динамо, 1/8-ма КУЄФА 1989/90, перший матч

Фіорентина – Динамо – 1:0

22 листопада 1989 року, Перуджа, Ренато Курі, 22 533 глядача

Суддя: Карл-Хайнц Трічлер (ФРН)

Голи: Баджо, 78, пен

Фіорентина: Ландуччі, Піолі, Вольпечіна, Якіні (Дзіронеллі, 78), Пін, Баттістіні, Кубік, Дунґа, Дертіція (Дель Лама, 88),Баджо, Ді К’яра

Головний тренер: Бруно Джорджі

Динамо: Чанов, Безсонов, Баль, Кузнецов, Шматоваленко, Лужний, Михайличенко, Литовченко, Саленко (Никифоров, 88), Яремчук, Заєць

Головний тренер: Валерій Лобановський

Динамо не відчуло серйозних перешкод на старті розіграшу – угорський МТК та вищезгаданий Банік із Острави були пройдені на одному подиху. З Фіорентиною все вийшло набагато складніше – матч видався важким та обернувся скандалом із політичним підтекстом. Підопічні Лобановського не були схожими самі на себе – залишившись без пошкодженого Анатолія Дем’яненка та Олександра Заварова, що поїхав у напрямку Турина, кияни виявилися притиснутими до власних воріт. І практично безпорадними – апогеєм стало вилучення Івана Яремчука на 36 хвилині, який на емоціях в’їхав у гомілкостоп Роберто Баджо. Карл-Хайнц Трічлер справедливо відправив півзахисника до підтрибунного приміщення, проте обуренню радянської преси не було меж – журналісти дорікнули рефері, що він є вихідцем із ФРН, а отже хотів допомогти італійцям.

Ще один «спірний» момент пов’язаний з пенальті – на шляху Баджо вигулькнула нога Безсонова, й суддя відмовився вислуховувати динамівців. Контакт був, і саме він коштував занадто дорого – нападник не просто вивів Фіалок вперед, а вбив інтригу. Достатньо поглянути на статистику – якщо італійці одинадцять разів потурбували Чанова, то українці спромоглися тільки на три спроби.

Фіорентина – Динамо, 1/8-ма КУЄФА 1989/90, матч-відповідь

Динамо – Фіорентина – 0:0

6 грудня 1989 року, Київ, Республіканський, 70 000 глядачів

Суддя: Джо Уоррелл (Англія)

Голи: –

Динамо: Чанов, Безсонов, Баль, Кузнецов, Шматоваленко, Рац, Михайличенко, Литовченко, Саленко (Юран, 65), Протасов, Заяць

Головний тренер: Валерій Лобановський

Фіорентина: Ландуччі, Піолі, Вольпечіна, Якіні, Пін, Баттістіні, Кубік, Дунґа, Дертіція, Баджо, Ді К’яра

Головний тренер: Бруно Джорджі

Через два тижні мало що змінилося – негативне тло нікуди не ділося. Окрім Яремчука Лобановський не міг розраховувати на Олега Лужного, який через перебір жовтих карток також відбував дискваліфікацію. Додатково настрій зіпсувала погода – через холоднечу газон покрився льодяною кіркою, що частково завадило футболістам показати найкращі якості. За логікою динамівці, будучи більш звиклими до подібних умов, мали б зім’яти суперника, однак Фіорентина була цікавішою та в рази впевненішою. Єдине, що обнадіювало – повернення на поле Олега Протасова, але й цей забивний форвард розчинився серед оборонців Фіалок.

Італійці хапалися за будь-яку нагоду – затягування часу та перепалки, що ризикували перерости у бійку (у одному із епізодів Кузнецов влучив по обличчі Божественного хвостика), унеможливлювали вихід киян до чвертьфіналу. Заради справедливості треба визнати – Фіорентина дала бій і мала реальні шанси поховати господарів на очах 70-тисячної публіки. Один Баджо, як мінімум, двічі мав засмучувати Чанова – добре, що голкіпер підтвердив клас та не дав себе обдурити. Та чи можна це назвати успіхом?

У подальшому Фіолетові дійшли до фіналу КУЄФА, де були биті іншим представником Серії A – туринським Ювентусом.

Динамо – Спарта Прага, другий кваліфікаційний раунд ЛЧ 1998/99, перший матч

Динамо – Спарта Прага – 0:1

12 серпня 1998 року, Київ, Динамо, 15 000 глядачів

Суддя: Бернд Хайнеманн (Німеччина)

Голи: Баранек, 5

Динамо: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе (Белькевич, 78), Гусін, Хацкевич, Калитвинцев (Герасименко, 46), Косовський (Коновалов, 53), Шевченко, Ребров

Головний тренер: Валерій Лобановський

Спарта: Поштулка, Ватава, Гашек, Хорняк, Чижек (Мленскі, 75), І.Новотни, Локвенц, Зігль, Свобода, П.Новотни, Баранек

Головний тренер: Зденек Щасни

Всі прекрасно знають, чим для Динамо завершився сезон Ліги чемпіонів 1998/99 – українці змусили пітніти Арсена Венґера, вибили мадридський Реал та зупинилися за крок до фіналу. Зараз усе це нагадує прекрасне марево та викликає винятково приємні нотки ностальгії, однак не треба забувати, що найзнаменитіша єврокампанія Біло-синіх (у період незалежності України точно!) була під загрозою – все через празьку Спарту. Історія ризикувала змінитися ще у другому кваліфікаційному раунді.

Що було б надзвичайно прикро – Динамо нарешті повернуло ім’я та сприймалося міцним горішком, здатним за певних умов розібратися з будь-яким опонентом. Приниження каталонської Барселони роком раніше справило належний ефект та задало питання – невже ось зараз чвертьфіналіст Ліги чемпіонів вилетить від Спарти?

Пражанам пощастило сплутати карти – швидкий гол у виконанні Баранека не вивів динамівців з рівноваги, але вніс корективи у план Лобановського. Спарта миттєво перебудувалася та свідомо віддала територіальну перевагу – як наслідок, кияни влаштували шквал атак, але щільний захист суперника не дозволив вразити ворота Поштулки. Попри тиск, чехи не забували огризатися й могли подвоїти рахунок – на щастя, Хорст Зігль нас пробачив.

Спарта Прага – Динамо, другий кваліфікаційний раунд ЛЧ 1998/99, матч-відповідь

Спарта Прага – Динамо – 0:1, серія післяматчевих пенальті – 1:3

26 серпня 1998 року, Прага, Летна, 17 998 глядачів

Суддя: Жилль Вессьє (Франція)

Голи: Габріел, 88, автогол

Спарта: Поштулка, Ватава, Гашек, Хорняк, Чижек, І.Новотни, Локвенц, Зігль, Мленскі (Страчени, 93), П.Новотни (Габріел, 88), Баранек

Головний тренер: Зденек Щасни

Динамо: Шовковський, Лужний, Герасименко (Маковський, 84), Головко, Ващук (Коновалов, 67), Дмитрулін, Каладзе, Косовський (Белькевич, 70), Гусін, Шевченко, Ребров

Головний тренер: Валерій Лобановський

Через два тижні Біло-сині реабілітувалися – не без драматизму та нервозності. ЗМІ вбачали у киянах фаворита, але завбачливо тримали руку на пульсі – а якщо?.. Спарта не збиралася здаватися, намагаючись не просто відштовхнути українців від свого штрафного майданчика, але й створюючи тиск на Шовковського. Поступово Динамо вирівняло гру, але у першому таймі так і не наблизилося до забитого м’яча. Після зіткнення Хорняка та Дмитруліна арбітр Жилль Вессьє мав підстави поставити пенальті, але суддівський свисток зрадливо змовчав – обуренню нашої делегації не було меж.

Та все ж Динамо виконало першочергове завдання – нехай і завдяки чужій допомозі. У кінцівці основного часу Шевченко з близької відстані вдарив у голкіпера, м’яч влучив у ногу Габріела та дугою опустився за лінію воріт – 0:1.

А далі настав бенефіс Олександра Шовковського, який ще до старту післяматчевої лотереї врятував киян, взявши надскладний удар Зігля. Голкіпер впорався зі спробами Вотави, Страчени і Баранека, чим перехопив ініціативу після невдач Шевченка і Коновалова – Юрій Дмитрулін підійшов до позначки та вивів клуб до групового етапу.

Читайте першими новини про Динамо на каналі 1927 у Telegram
Credit 365 [CPS] UA
Loading...
Для того, щоб залишати коментарі, потрібно увійти на сайт або зареєструватися
| Реєстрація
Показати більше