На початку літа Олександр Хацкевич продовжив контракт із Динамо на два сезони, а вже в середині серпня був звільнений з посади. Таке тренерське життя. Якщо немає результату – відповідальність несе тренер. Не можна сказати, що Брюгге був сильніший за Динамо, але все вирішили деталі.
Тепер у Динамо – новий тренерський штаб. Команду очолив багаторічний спортивний директор клубу Олексій Михайличенко. Команду у цьому сезоні чекає Ліга Європи. У чемпіонаті ще нічого не втрачено. Тому у нового тренера є всі шанси якщо не врятувати сезон, то хоча б зробити його успішним.
Давайте разом спробуємо проаналізувати призначення Михайличенка на посаду головного тренера та визначити, чого чекати від команди у новому сезоні.
Чому вибір зупинився на Михайличенку
У серпні 2004 року Динамо вдома програло перший матч турецькому Трабзонспору за вихід у Лігу чемпіонів (1:2). Після цього тодішній тренер киян Олексій Михайличенко був звільнений з посади. Його наступником став Йожеф Сабо.
Цікаво, що Сабо тоді відповідав за трансферну політику Динамо. Прихід значної кількості легіонерів – саме його рук справа. Тому Ігор Суркіс дав можливість працювати Сабо, адже він прекрасно знав придбаних футболістів, повинен був довести їхню професіональну придатність.
Минуло 15 років і ситуація багато в чому повторилася. Вже Михайличенко відповідав за трансфери. Після відставки Хацкевича він краще від усіх знає команду. За останні 3-4 роки склад Динамо дуже суттєво змінився. Всі новачки пройшли через спортивного директора Михайличенка. Він повинен знати їхні сильні сторони, а також як їх правильно використовувати. Логіка у цьому призначенні точно є.
Сезон у Європі вже розпочався. Клуби упродовж літа провели комплектацію, визначилися з тренерами. Динамо теж провело трансферну кампанію під тренера Хацкевича. У ситуації, коли до завершення трансферного вікна залишилися два тижні, щось кардинально міняти буде вкрай важко. Якщо вдалося б знайти хорошого тренера за кордоном, він не встиг би підібрати команду під себе, провести підготовку тощо. Мінімум півсезону випадає. У чемпіонаті – ризик все втратити.
На сьогодні Михайличенко виглядає тренером, який знає команду зсередини, не потребує часу на адаптацію. Крім того, має довести, що запрошенні гравці – дійсно сильні футболісти. Тож Ігоря Суркіса зрозуміти можна.
Хто ще реально міг очолити Динамо
Розмови про Маркевича, Григорчука, якихось європейських тренерів типу Гранта, Навалки – від лукавого. Вони з реальністю не мають нічого спільного, тож не варто про це говорити взагалі.
Думаю, що свій шанс мав Вісенте Гомес. До Києва його запросив Рауль Ріанчо. Спочатку Вісенте займався молодіжними командами, а після відходу Рауля у збірну України, став асистентом Реброва у першій команді. Потім працював з Ребровим на Близькому Сході. Минулий сезон розпочав з Раулем у Спартаку. Влітку замінив Едуардо Докампо на посаді асистента Хацкевича.
Вісенте Гомес (праворуч)
У роботі з молодіжною командою Вісенте Гомес зарекомендував себе, як системний тренер, який може працювати на перспективу, розвивати гравців. У нього точно є великий теоретичний досвід. Якщо є амбіції – може стати головним тренером. Проблем з адаптацією, знайомства з командою у нього точно не виникнуло б. Призначення Вісенте Гомеса стало б продовженням лінії, яка була обраною ще за Реброва. Тим паче, він прекрасно знає динамівську молодь.
Без роботи залишився Юрій Вернидуб. У нього були дуже хороші моменти в Зорі. Складалося враження, що тренеру не вистачає стабільності складу та якості гравців, щоб реально замахнутися на більше. Образ гри та ідея Вернидуба чітко проглядалися в Зорі. Хіба виконання підводило, класу гравцям не завжди вистачало.
Вернидуб славиться тим, що вміє працювати з молоддю. Із майже списаних гравців Шахтаря він зробив футболістів збірної України. Правда, останнім часом із молодими не все вдавалося. Ті ж Тимчик та Лєднєв у Вернидуба не особливо виросли.
Проблема в тому, що останній сезон у Зорі Вернидуб завалив. У Динамо важко переходити після невдалого сезону в Україні.
Хто допомагатиме Михайличенку
Багатьом не сподобалося, що Михайличенко не взяв того ж Вісенте Гомеса у свій штаб. Не запросив законодонних спеціалістів. Може подобатися той чи інший спеціаліст, але тренер повинен підбирати однодумців, людей зі спільним баченням футболу. Щоб штаб потім не перетворився на лебедя, щуку та рака.
Потрібно віддати належне Олексію Олександровичу: він зібрав тих людей, з якими працював разом, добре їх знає та впевнений у них на 100 відсотків.
Першим помічником буде Вадим Євтушенко. Саме Михайличенко запросив Євтушенка у 2007 році працювати разом задля збірної України. У тій же збірній за воротарів відповідав Михайло Михайлов.
Сергій Федоров грав за Михайличенка в Динамо. Причому показував свій найкращий футбол. Був дуже сильним персональним захисником. Можливо, приєднається Олег Гусєв. Свого часу саме при Михайличенку він перейшов до Динамо з Арсенала, ставши повноцінним гравцем першої команди.
Насправді перед новим тренерським штабом Динамо стоять дуже великі та серйозні завдання. Всі представники штабу були топовими футболістами. Тепер мають довести свою винятковість на тренерських посадах. При Хацкевичі існувала велика проблема з гнучкістю тактики, вивченням суперників. Останнім часом було багато травмованих...
Які завдання стоятимуть перед Михайличенком
Динамо вже три сезони – без золота та Кубка України. Занадто багато для команди з таким рівнем та амбіціями. Минулі два сезони успішно грали проти Шахтаря, але втрачали очки там, де робити цього не можна. Вболівальники відверто зачекалися трофеїв і серйозних звитяг. Навіть перемога у Суперкубку цінується дуже високо, бо більше нічого не було.
У чемпіонаті ще нічого не втрачено. Від Шахтаря – 6 очок відставання, але гра у запасі. Кубок України ще не розпочався.
Але крім цього перед Олексієм Олександровичем буде не менш важливе завдання – розвиток та прогрес гравців. Циганков, Бурда, Шепелєв, Шапаренко, Миколенко вийшли на певний рівень. Але стабільності бракує кожному з них. Від Циганкова очікування дуже великі. На жаль, він провалив старт сезону. Бурда зіграв не найкращим чином проти Шахтаря та Брюгге. Про ситуацію із Шапаренком всі знають.
Тому Михайличенку потрібно працювати над розвитком цих гравців та їхнім подальшим прогресом. Це не тільки власні футболісти, перспектива, але й капіталовкладення для клубу. Саме від Михайличенка та його штабу зараз залежить, за скільки буде проданий Циганков та що буде з Шапаренком узагалі. Багато сказано про Цітаішвілі, Попова. Вони також мають відчувати, що є потрібними для команди.
Важливо шукати підхід до гравців. Зовсім загубився Дуелунд. Без довіри тренера годі сподіватися на його прогрес. При тому, що Динамо за цього гравця заплатило чималі гроші. Не було довіри до Кадірі. Соль фактично пропустив половину сезону через травму. До кожного з них варто шукати підхід, щоб вони могли показати на полі свій максимум.
Можливі ризики Михайличенка
Востаннє Михайличенко самостійно працював тренером на клубному рівні 15 років тому. У збірній – 10 років тому. Був ще період роботи у штабі Блохіна. Час іде. Футбол теж міняється. Багато чого змінюється в тренувальному процесі, побудові гри тощо. Що було ефективним вчора, може не працювати сьогодні, не кажучи вже про завтра.
Олексію Олександровичу не варто боятися вчитись. Його нинішній штаб не можна назвати успішним чи досвідченим. Євтушенко не найкращим чином працював у Ворсклі. Федоров тільки починає свій тренерський шлях.
Іншим ризиком буде робота з молоддю. У період тренерства Михайличенка в Динамо з власних вихованців грав тільки Яценко. Грав не дуже довго. Скоба виходив на окремі матчі. Для прикладу, у кваліфікації Ліги чемпіонів проти Левскі найкраще проявив себе Олег Гусєв. Хоча він не представник школи Динамо, але зумів у 20 років зачепитися за першу команду та стати легендою клубу. Зараз Михайличенку варто буде доводити клас Родрігеса, Кадірі, Соля та інших, відтак молоді можуть відійти на другий план.
Збірну України Михайличенко очолив після вдалої роботи з «молодіжкою». Під його керівництвом молодіжна збірна України програла тільки у фіналі Євро. Алієв, Мілевський, Пятов, Михалик, Чигринський перейшли з тієї команди у національну збірну. У 2008-09 роках це були вже сформовані гравці.
У другій половні відбору до чемпіонату світу у центрі оборони грав Хачеріді. У вирішальних матчах під завершення відбору та плей-офф на позиції лівого захисника почав виходити Ракицький. Зробив перші кроки в національній команді Ярмоленко.
Тоді не було такого великого вибору молодих гравців в українському футболі, бо клуби мали хороші можливості та могли запросити легіонерів. Але все одно відчувалося, що Михайличенко більше довіряє досвідченим гравцям, тим футболістам, у яких впевнений на всі сто.
Робота з легіонерами. Після Лобановського Михайличенку дістався ряд перших легіонерів Динамо: Чернат, Боднар, Гіоане, Гавранчіч, Пєєв, Ідахор. У «дублі» були Омоко та Куліч. Ще при ВВЛ був узгоджений перехід Каддурі. Гравці не розвинули свій прогрес, а з часом просто загубилися. Виняток тільки один – Гавранчіч.
Ігор Суркіс намагався підтримувати молодого тренера, тому не жалів грошей на трансфери. Родолфо, Сабліч, Лєко, Леандро Машаду, Діого Рінкон, Клебер, Александро, Верпаковскіс. Свій слід у Києві залишив, можливо, тільки Рінкон.
Зараз у Динамо також вистачає легіонерів. З ними всіма потрібно працювати, шукати підхід до них.
Михайличенко та лідери
Моє особисте враження, що у команді Михайличенка має бути лідер. У Динамо під його керівництвом така роль відводилася покійному Белькевичу. У «молодіжці» – Мілевському. А от в національній команді – Шевченку.
Безперечно, такі гравці будуть у нього в Динамо і зараз. Думаю, важливу роль займе Шепелєв у середині поля. У Володимира дуже хороше розуміння футболу, вміння вести гру, віддати хороший пас. Безпечно, більшого ми всі чекаємо від Циганкова.
Яким буде Динамо Михайличенка
Я не чекаю великих змін порівняно з останніми двома сезонами. Багато в чому структура та склад залишаться тими самими. Можливі лише окремі зміни.
Михайличенко завжди був дуже раціональним тренером, який виходив, перш за все, від безпеки власних воріт. У часи роботи в Динамо він використовував схему в три центральних оборонці на важливі матчі проти сильних суперників.
У збірній вже не було побудови у три центрбеки, але в потрібний момент гра ставала дуже закритою. Варто лише пригадати обидві гри у відборі проти хорватів. Чи виїзну гру в плей-офф проти Греції, коли ми не стали ризикувати.
У період роботи помічником Блохіна в матчах Ліги чемпіонів (Олег Володимирович через хворобу ще не міг працювати) теж зіграв дуже раціонально. Думаючи про те, як зберегти власні ворота від небезпеки.
Вважаю, що й зараз Динамо буде приблизно таким самим колективом. Звичайно, мова про три центральні захисники не йтиме, а от в середині поля гра стане більш оборонною. Припускаю, що нове Динамо буде грати за схемою у два чистих опорники, а не три гравці «бокс ту бокс», як було за Хацкевича. Свого часу такими у Михайличенка були Динамо, молодіжка та національна збірна. Основна ставка в атаці робитиметься через фланги. Середина поля буде думати про захист.
За складом не чекаю особливих змін. Відсотків 80-90 гравців збережуть свої місця в основі. Михайличенку потрібно доводити, що придбані ним футболісти – високої якості. Тому новачки повинні грати, аби довести, що їх взяли недарма.
Не бачу сенсу ставити під сумнів місце Бойка у воротах. У захисті теж має бути спокійно. Можливо, Караваєв зможе нав'язати конкуренцію Кендзьорі за місце правого оборонця. У середині поля очікуємо Кадірі. Плюс – когось йому до пари. Тут вибір від Сидорчука з Гармашем до Буяльського з Андрієвським. Найкращі шанси закріпитися має Шепелєв. Сподіваюся, що Шапаренко та Дуелунд складуть йому конкуренцію. Непрості часи настануть для Бєсєдіна. Взимку пришов Соль, а влітку Родрігес. За цих гравців заплачені чималі гроші. Михайличенко курував ці трансфери. Тому, звичайно, обом потрібно грати та доводити свій клас.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
