Аталанта з Маліновським вирвала перемогу над СПАЛом, Рома розписала феєричну нічию з Дженоа: 1-й тур, Серія А, неділя на 54-й хвилині матчу 1-го туру чемпіонату Італії 2019/20. «Богиня», як називають нову команду українця, відіграла у своєму натхненному стилі минулого сезону, що завершила найкращою атакою і на 3-му місці в таблиці. Гасперіні випустив Руслана на позицію у центр поля, а не плеймейкера. Руслан замінив Ремо Фройлера, який відіграв доволі непогано.
Гравець збірної Швейцарії створив 2 небезпечні моменти і ще один з приставкою «супер». Таким гострим екс-хавбек Генка і Зорі, якщо брати суху статистику, не виглядав і близько. Той же Пашаліч під нападниками діяв значно сміливіше й успішніше у плані креативу – більше увійшов у нарізки відео, які не завжди показують усю картину. З іншого боку формально Руслан започаткував гольову атаку, зібравши біля себе захисників і віддавши на вільнішого Гомеса, після пасу якого відзначився дальнім ударом Мурієль.
Крім цього, Руслан відіграв істотну роль у перебудові механізму команди після перерви, про що буде сказано нижче. З інших плюсів: Руслан віддав 1 ключовий пас, 2 рази підбирав м'ячі на чужій половині, дещо компенсовуючи цим 4 втрати. Заробив на собі 2 фоли, зокрема, жовту для суперника, але й дав себе обіграти двічі, не завадив одному небезпечному ударові та міг би краще перекривати простір для позиційних атак. Непогано виглядав 1 в 1, коли сам перебував з м'ячем і навіть під тиском 2-3 суперників кілька разів дуже сподобався.
А ось у взаємодії з партнерами багато чого не виходило – чи то він не так відкривався, чи то не правильно займав позицію, пропускаючи паси через себе, чи то сам дещо перетримував круглого. Виграв 6 з 11 єдиноборств, переважно позитивно заспокоюючи гру після камбеку. До слова, за кількістю та якістю дуелей, в якій вступав, встиг увійти в топ-5 своєї команди, хоча відіграв лише 36 хвилин. А в підкати так взагалі стелився найчастіше (3, але лише 1 раз вдало).
Утім, і суперник уже не міг бути не таким активним, як до перерви, хоча тут і установка тренера відійти від тактики, що давала результат, спрацювала в мінус. Не враховуючи той факт, що відразу 3 гравці прекрасно знали, як грає Аталанта Гасперіні (Беріша, Д'Алессандро і Петанья прийшли влітку з Бергамо), це був такий собі варіант Зорі проти Еспаньйола, коли по перерві суперник якісно перебудовується, а ти не встигає закривати простір. З тою різницею, що СПАЛ видав якіснішу реалізацію та організацію своїх моментів і обійшовся без настільки численних провалів у захисті.
Високий інтенсивний пресинг до того, як рахунок став 2:0, швидкі контри, які оголяють шалені діри в захисних побудовах суперника, розгубленість опонента в центрі та на своїй половині, ті ж дуже небезпечні простріли з лівого флангу. Відверто посередній матч провів Мартен де Роон, якого в ідеалі Маліновський і міг би замінити у другому турі, хоча схоже, що Гасперіні не дуже довіряє оборонним характеристикам українця, тому поки буде лише вихід з лавки. Утім, і опорники Аталанти вже на 8-й хвилині дозволили суперникам розрив в атаці 3 на 3, а захисники, намагаючись гасити пожежу за хавбеками, тільки вивели Ді Франческо одного на ворота.
У першому таймі гості отримували м'яч у фінальній третині поля 51 раз. Центр поля практично не був задіяний в атаках: лише 8 гравців були там у вирішальній фазі, зате відразу 30 – ліворуч і ще 13 праворуч. Команда Гасперіні виконала 7 подач з правого краю і 5 – з лівого. Щоб зламати цю кепську тенденцію проти все більш насиченого захисту, тренер випустив Мурієля і Маліновського, які краще маневрували в пошуках м'яча саме в центральній зоні. При цьому алленаторе зняв одного з 3-х центрбеків, який нічого не вносив в атаку. Іншими словами пішли тим шляхом, яким навідріз відмовлялося йти Динамо проти Олімпіка в дебютному матчі Михайличенка з його безкінечними навісами і прострілами.
Схема Аталанти стала максимально атакувальною 3-4-3. Єдиний опорник перейшов у центр захисту, натомість вінгер Гомес і Мурієль повинні були триматись дуже близько до центрфорварда Сапати, аби створювати трикутники не лише в нападі, а й півзахисті та обороні, пише аналітик FootballBloodyHell Джодж Цанакас. При цьому нерідко український джокер отримував певну свободу розіграшу.
Тож, зокрема, і завдяки виходу нашого центрхава Аталанта змогла швидше рухати м'яч, налагоджуючи взаємодію з атакувальним трикутником. Якби Гомес зумів прошити воротаря, Руслан міг і з асистом матч завершити. Хоча Гасперіні має рацію – Маліновський може набагато більше. Не виключено, що страх помилитися у важливий момент матчу зумовив певну невпевненість. Нічого, це лише дебют, а далі більше.
Італійські ЗМІ не були надто суворими до 26-річного гравця збірної України. Від провідних і найбільш відомих видань Руслан отримав по 6 балів. L'Eco di Bergamo та Il Giorno оцінили його на 6,5. Можливо, головний на сьогодні конкурент отримав гірші оцінки – Ремо Фройлер не вразив як загальноіталійські газети, так і фанатський портал.
Загалом же Аталанта може собою пишатися. Лише 2 рази за 17 матчів до неділі команда з Бергамо перемагала на виїзді СПАЛ. І обидва ці поєдинки було зіграно ще в далеких 1960-х. Довгих 26 років «Богиня» не вигравала стартовий матч двох поспіль сезонів, а виїзну перемогу в 1-му турі її фанати чекали якихось 7 десятиліть! Якщо ж брати лише ігри 2019-го, то саме клуб, в який цього літа перейшов Маліновський, очолює турнірну таблицю Серії А, набравши 44 очки!
Так-так, не Ювентус, Наполі чи інший гранд італійського футболу, а скромна собі команда Гасперіні. Недаремно Gazzetta dello Sport перед стартом сезону 2019/20 пророкувала Аталанті, орієнтованій на прекрасний, а не бойовитий футбол, можливість повторити долю чемпіонського Лестера, який кілька років тому шокував усіх в АПЛ. Щоправда диво-команда Раньєрі тоді не грала ще й в Лізі чемпіонів...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
