Три думки після матчу «Динамо» – «Десна»

Динамо Київ 16 Вересня, 10:52 2555
Три думки після матчу «Динамо» – «Десна» | 19-27
Кияни не знають смаку перемог із 3 серпня.

Михайличенко і Євтушенко геть заплутались – це Динамо веде в нікуди

Головний тренер і його помічник, відповідальний за тактику, повністю провалили гру. Вкотре. Дати стільки свободи Картушову, який і до матчу був найгострішим асистентом команди за очікуваними гольовими пасами (xA)? Браво за підготовку до матчу! Чи друга в таблиці УПЛ Десна – не той суперник, якого варто розбирати? Бити на сполох треба було ще після Олімпіка, де всю гру тримали безпорадного в конструюванні атак та не такого вже й надійного опорника Кадірі.

Але ж ні президент клубу Ігор Суркіс радив усім «трішечки потерпіти», мовляв, уже видно, як і в що гратиме ця команда. Ну, так. Коли на полі добротний асистент Де Пена, навіси замикають Буяльський і Гармаш. Коли Карлоса, одного з найактивніших на полі, знімають у перерві, з'являються Жерсон і Соль, здатні виграти другий поверх. Традиційно все дуже логічно. А ще відзначимо, як тренерські штаби Динамо лише за останні роки послідовно і безкомпромісно знищували талановитих і забивних форвардів.

Теодорчик, Мораєс, Мбокані, той же Яремчук, тепер ось Соль – усі вони в інших місцях грали сильніше. Набагато. Якби ж то був одиничний випадок, тоді можна було списати на адаптацію, якийсь не такий менталітет, недостатню якість, ще щось. Це ж не просто форварди, які забивають раз на 10 матчів. Це природжені хижаки, бомбардири, королі снайперських гонок. Дивлячись за емоціями іспанського Франа, якому знову знущально виділили менше ніж 10 хвилин, розумієш, що це чергова сумна завіса.

Незрозумілі індивідуальні помилки Бойка, Кадара, Миколенка, Циганкова, Кадірі та компанії? Або це такий збіг, викликаний так званим «вірусом ФІФА», коли гравців після збірних ніби підміняють, або команда проявила таке відторгнення тренера, щоб навіть президенту стало все зрозуміло. Якщо Михайличенка і залишаться після такого, то уже четверговий Мальме в Лізі Європи може дати остаточну відповідь щодо майбутнього цього штабу.

Десна не показала нічого такого – Калітвінцев зробив те, що раніше робив Циганков

Команда Рябоконя перервала свою рекордну серію з понад 500 хвилин без пропущених голів в УПЛ, але здобула третю поспіль виїзну перемогу. Так, Динамо докотилося до того стану, коли перемогу Десни, що грає у простий, але строгий і ефективний футбол, важко навіть називати сенсаційною. Враження, що грали добротні середнячки першості, що заявляють амбіції грати в ЛЄ. Тільки у гостей був свій продуктивний правий вінгер, а у господарів його десь загубили.

Чи то «військові табори» з фізпідготовки, чи то провальні тренерські установки, чи то любовні історії, чи й усе разом привело Циганкова туди ж, де весь клуб – величезної психологічної та ігрової кризи. Владислав Калітвінцев проявив величезну повагу до свого колишнього клубу – не святкував свій забитий гол і віддав переможний асист, який рано чи пізно приведе до відставки ще більш недієздатного штабу, ніж раніше, коли іспанці у складі хоча б інколи знаходили цікаві вирішення. Олександр Філіппов знову підтвердив статистику форварда, який забиває в середньому раз на 4 удари.

Як же технічно все виконав, але ж десь ми це бачили, чи не так?! Найрезультативнішому форварду дають розстрілювати у стилі Мораєса з недавнього Класичного. І знову пас з флангу Миколенка, тільки цього разу в центрі не Бурда, а Кадар дозволяє пробити п'ятою. Історія не вчить киян нічому. Десна пресингує і змушує помилятися, Динамо не може чи не отримує такої установки. Попри перевагу в моментах і влучних ударах результат не назвеш випадковим. А набридливі навіси з перших же хвилин можуть уже починати снитись вболівальникам київського клубу.

Ну, і Євген Паст знову зробив це. У 2017-му цей воротар зупинив Динамо Реброва, граючи за Зірку (2:0). Тепер здійснив 7 сейвів, які могли б повернути результат матчу в інший бік. Інколи здавалося, що м'яч нікуди не дінеться, коли на його шляху виростав Паст. Та, мабуть, від долі не втечеш. А вона всіма силами доводить, що шлях динамівських сердець близький до печального фінішу.

Фіаско, яке увійде в історію

Динамо, як і рік тому, не виграє 6 матчів поспіль у всіх турнірах. Повторює клубний антирекорд без домашніх перемог в УПЛ (3, з яких 2 при Михайличенку). І вперше в історії програє Десні, яка продовжує свою рекордну серію без поразок до 6-и турів. 8:1 – таким був загальний рахунок протистояння до 15-го вересня. І в чемпіонаті, і в Кубку України. Будь-яким складом. Перемога завжди і всюди. Навіть за нестабільних часів Хацкевича Динамо тричі спокійно перемагало команду Рябоконя.

Та якщо остання чомусь вчиться і йде вперед (друге місце УПЛ, хоч і тимчасово – дуже сильний результат), цього не скажеш про киян. Мінус 13 відставання від лідера – навіть з матчем запасу це занадто морозна «температура» за 7 турів як для такого іменитого клубу. Безнадійне 6-е місце в таблиці, яке за очками ділять з Маріуполем, Карпатами і СК Дніпро-1. Залишається лише подякувати Вісенте Гомесу, на якого Суркіс побоявся поставити, за те, що іспанець зі своїм Олімпіком зупинив азовців. Інакше б навіть з першої шістки вилетіли.