- Які завдання на поточний сезон?
- Я розумію, що прийшов у клуб, де ставляться тільки максимальні завдання: боротися за всі трофеї, вигравати у всіх матчах. У моїй кар'єрі немає серйозних нагород, тому перехід в «Динамо» - серйозний крок. Ще більше з'являється мотивації перемагати.
- У вас було кілька варіантів продовження кар'єри. Чому обрали саме «Динамо»?
- На мене вплинуло бажання тренерського штабу і керівництва клубу бачити мене в команді. «Динамо» було дуже активним і наполегливим, тому перехід в київський клуб мене зацікавив. Недовго думав, відразу погодився на пропозицію.
- У вас досить швидко пройшла адаптація в новій команді. Що вам допомогло влитися в колектив?
- Не було нічого складного. Багатьох хлопців знаю по збірній України. З іноземцями знайомий, зустрічалися на полі неодноразово. Тому, коли прибув у команду, усі один одного знали. Залишається тепер постійно грати, щоб налагодити взаєморозуміння на полі.
- Що в «Динамо» відмінного від тих клубів, де ви раніше грали?
- Тут якість на першому місці. Велика кількість гравців високого рівня, дисципліна, відповідальність. І, звичайно, чудові умови для роботи. До нас приїжджав президент клубу Ігор Суркіс, нагадав про завдання команди, сказав, що завжди з нами. Він нас дуже підтримує. Помітно, що тренери і президент «Динамо» - максималісти. Немає іншого варіанту, як грати на межі можливостей, виступати за честь клубу. Відчувається і підтримка уболівальників.
- На вашу позицію на полі зараз в «Динамо» є чимало претендентів. Чи відчуваєте, що сильніші за ваших конкурентів?
- Рано щось говорити. Але думаю, і на позиції правого півзахисника, і лівого півзахисника дуже сильні гравці. Коли є висока конкуренція, то це плюс для всіх, тому що кожен відчуває, що у нього за спиною є футболіст, який може його замінити і потрібно бути в тонусі завжди і прогресувати.
- З ким найкомфортніше з партнерів по команді взаємодіяти на полі?
- Виходячи зі зборів, то з Томашем Кендзьорою. Ми з ним дуже швидко знайшли спільну мову на полі. Та й з іншими хлопцями приємно контактувати - з Сашею Андрієвським, Колею Шапаренком. У нас хороший мікроклімат в команді. На зборах разом збиралися, спілкувалися, грали.
- «Динамо» вже кілька сезонів не вдається стати чемпіонами України. Що в цьому сезоні потрібно для цього зробити?
- Кожній людині хочеться того, що йому важко дістається. Помітно по динамівцям, що вони дуже хочуть стати чемпіонами. А у мене в активі тільки трофей Першої ліги України. Жага до чемпіонства допоможе нам досягти успіху.
- Чим вам запам'ятався турецький період кар’єри?
- Класом гравців в команді, рівнем клубу, інфраструктурою. Помітно, що у «Фенербахче» вкладаються великі гроші. Мені довелося грати поруч із Ван Персі, і можна було впевнитися, що це такий же гравець і людина, як і ти.
- Відчули темперамент турецьких уболівальників?
- Звичайно (посміхається). Там діти вже з 5 років починають вболівати за улюблені команди батьків. Пристрасть до футболу переходить з покоління в покоління. Але іноді справа доходить до крайнощів. На матчах велика кількість бронетехніки, поліції. Звичайні люди бояться ходити на матчі з дітьми, тому що не знають, чого очікувати від уболівальників.
- Коли ви зрозуміли, що переросли рівень «Зорі» і потрібно робити крок уперед?
- Коли переходив у «Фенербахче», був саме такий період. У Туреччині не склалося, повернувся в «Зорю». Рік видався плідним у луганському клубі, я повернувся у збірну. Пішов прогрес, міг би йти з команди. Склалося так, що зараз перейшов в «Динамо». Все на краще.
- Скоро може повернутися з оренди в «Зорі» Олександр Тимчик. Що можете про нього сказати?
- Коли він тільки перейшов в «Зорю», я жив з ним на зборах в одній кімнаті. У плані побуту хлопець дуже тихий, спокійний, скромний. Він ніколи не підведе. Це хороший футболіст, у нього є задатки - швидкість, боротьба, мислення. Трохи йому ще потрібно додати впевненості, так як він молодий хлопець. У нього все попереду. Навіть себе в такому віці згадую, була присутня невпевненість, нервозність, боявся зробити помилку. Він дуже добре вчинив, коли пішов в оренду. Саша ще буде рости і за рік-другий стане сформованим футболістом. Тоді його всі клуби з руками і ногами захочуть забрати.
- Ви працювали із Юрієм Вернидубом. Чого він вас навчив?
- Він надав мені впевненості в собі, бажання постійно прогресувати. Молодим футболістам не дає розслабитися. У нього прекрасна здатність налаштовувати гравців на ігри, тренування. Виникає відчуття, ніби твоя кожна гра - остання, і ти викладаєшся на 100 відсотків. Іноді він, буває, перебільшує, але це дає плоди. Тому що може вичавити з тебе всі соки, як з лимона.
- Поговоримо трохи про збірну. За рахунок чого вдалося закріпити за собою першу позицію в турнірній таблиці відбору до чемпіонату Європи?
- Зіграло роль становлення колективу. Є завдання, і ми їх виконуємо. Травмованих, тих, хто не грає, завжди підтримують. Тренерський штаб все робить для футболістів. Плюс, тактика і клас гравців.
- Збірна Португалії вже налаштовується на боротьбу за друге місце в групі із Сербією. Ви самі очікували такого успіху?
- Вірили у свої сили. А коли зіграли з Португалії 0:0, вже прийшло усвідомлення того, що все в наших силах і ми зобов'язані вигравати. І з кожним матчем наша гра поліпшувалася.
- Португалія виявилася не такою грізною, як представлялася на початку відбору?
- Так, ми розуміли, що у Португалії грають світові зірки. Але коли вийшли на поле, напруга спала і ми показали свою гру. Зігравши 0:0 з ними на виїзді, ми розуміємо, що нам під силу будь-який суперник.
- Капітан збірної Люксембургу Лоран Янс упевнений, що наша команда не заслужила своїх перемог у матчі з ними. Чому так важко далися ігри з Люксембургом?
- Напевно, був інший настрій. Так склалося, що з ними ми грали другі матчі. Спочатку ми грали з португальцями, де ми віддали всі сили, а потім із Сербією. Тому важче фізично і морально, все в комплексі. У домашньому матчі у Львові у нас було багато моментів. Але головне, що ми здобули результат.
- За Андрія Шевченка гра збірної України помітно змінилася. Він більше тактик чи мотиватор?
- Він більше мотиватор. А за тактику відповідає весь тренерський штаб. У збірній міцна командна робота, де всі працюють на кінцевий результат. Шевченко переконує, що ми здатні на більше, що незалежно від зарплати, клубу, статусу всього можна досягти своєю працею.
- Які очікування від решти осінніх матчів відбору?
- Розслаблятися не можна, тому що кожен матч буде важливим. Потрібно перемагати і виходити з групи з першого місця. Ми віримо в свої сили.
Ельзара ДЖАПАРОВА, журнал «Динамо Київ» (№3 за липень 2019 року)
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
