Олексій Михайличенко вимушено провів ротацію в складі: Караваєв, Гармаш, Шапаренко, Соль та Жерсон Родрігес змінили Кендзьору, Шепелєва, Де Пену, Бєсєдіна та Вербіча відповідно.
Одразу ж постає питання: що робить у команді Карлос Самбрано, якщо тренерський штаб навіть не розглядає його у статусі гравця, який може підмінити когось з основи? Бо перебування футболіста в Динамо майже рік (з перервою на оренду в Базель) без дебюту за основний склад виглядає якимось непорозумінням.
Поєдинок проти Карпат, не зважаючи на негативний результат, показав, де Динамо варто шукати покращення гри. У звітному матчі ключовим став центр поля киян – трійця Сидорчук-Гармаш-Шапаренко демонструвала достатньо цікавий футбол, організовуючи гострі комбінації (особливо з правим флангом, де завжди активного Циганкова регулярними підключеннями підтримував Караваєв).
Оригінальної думки в атаці додав Микола Шапаренко: з’явились проникаючі передачі (і не лише від нього) замість безадресних навісів, комбінації, яких не було більшу частину сезону. Креатив у півзахисті – те, чого не вистачає Динамо. Адже чого можна очікувати від номінальних опорників Сидорчука, Шепелєва, Гармаша і навіть Буяльського (останні двоє скоріш не опорники, а центральні півзахисники типу бокс-ту-бокс)? Відповідь очевидна.
Постає логічне питання, чому один із найкреативніших хавбеків Динамо близько року маринувався у дублі? Все досить банально – конфлікт із екс-тренером «біло-синіх» Олександром Хацкевичем (який підкреслював надмірну акуратність Шапаренка через травму). Новий тренер Динамо також ставився з недовірою до юного півзахисника, але матч з Карпатами натякає, що Михайличенко готовий змінити свою думку.
До слова, у грі з львів'янами Шапаренко став лідером Динамо за кількістю передач (84) разом із Віталієм Миколенком. Окрім того, Микола відзначився найбільшою кількістю прийнятих передач з просуванням вперед. Більша частина атак «біло-синіх» будувалась через лівий фланг – не в останню чергу через те, що Шапаренко грав лівого центрального півзахисника. При цьому, він взяв участь у результативній атаці команди, розвернувши комбінацію на Гармаша.
Але не єдиним креативом Шапаренко завойовує довіру Олексія Михайличенка. Наприклад, в матчі збірних Румунії та України U-21 він відзначився 12 відбираннями та підбираннями – більше, ніж у центральних захисників. Велика кількість єдиноборств (30, більше лише у Мілованова – 35) демонструють неабияку працездатність, як для гравця, рідна позиція якого – атакувальний хавбек.
Саме ці якості цінуються тренерським штабом Динамо – як при Хацкевичі, так і при Михайличенку. Перебуваючи у розташуванні молодіжної збірної, Шапаренко довів, що може відповідати подібним вимогам і на клубному рівні.
До того ж, плеймейкер, який грає на фланзі (Циганков) і є чи не єдиним шляхом до воріт суперника – не надто вдала стратегія для команди, яка хоче потрапити до Ліги чемпіонів. Віктора треба розвантажити від обов’язків головного креативщика, адже надто багато покладено на плечі одного футболіста. Різноманітність в атаці – ключ до забитих голів, і наявність в центрі поля такого гравця, як Шапаренко, необхідна киянам.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
