ФОРМАЦІЯ І КАДРИ
Прогнозовано, Михайличенко мінімізував тактичні експерименти, повернувшись до формації 4-2-3-1. Неодноразово зазначалося, що ця формація сама по собі дозволяє добре підтримувати баланс оборони та атаки. Та й гравці Динамо, помітно, найбільш зручно почуваються саме в цій формації. Без м’яча київський клуб переходив на 4-4-2.
Але зміни в складі вказують на певні мікро-тактичні налаштування, передусім, в атаці.
Михайличенко не змінював кадри у лінії захисту. По-перше, не має потреби. По-друге, тут не має варіантів. Очевидно, що в такому матчі на флангах грали основні захисники: Миколенко і Кенджора. Центр захисту склали Шабанов і Попов.
Пара центральних півзахисників Сидорчук і Шепелєв. Відверто, тут теж без особливих варіантів для змін.
А ось лінія атаки вийшла цікавою. Звичною була, хіба що, позиція Вербича. Дещо неочікувано правим вінгером вийшов Караваєв. Циганков змістився на позицію атакувального центрального півзахисника. На вістрі Бєсєдін. Чому так? Відповідь проста — швидкість і техніка. Хоча технічні якості Караваєва можуть здаватися невідповідними, але їх мало вистачити для задач на цей матч (відверто кажучі, в атаці, не вистачило).
Розглянемо більш детально.
ВИСОКИЙ ВІДБІР М’ЯЧА
Михайличенко зробив ставку на високий відбір м’яча. Це пояснюється одним чинником. У Шахтаря відсутній креативний центральний півзахисник поруч зі Степаненком, який має працювати на оборону. Тому під час розіграшу від лінії захисту Шахтар часто припускається помилок. Адже гравці часто змушені повертати м’яч знов в лінію захисту, грати коротко, або віддавати на крайніх захисників. За умови певної кількості гравців у відборі цілком було можливо достягти успіху.
Іноді динамівці перехоплювали паси, які йшли від центральних захисників Шахтаря до крайніх.
Тут ще слід відзначити що завдяки використанню 4-4-2 без м’яча Динамо могло закривати всю ширину поля. Тут була проблема Шахтаря, який грає структурно надто жорсткою 4-2-3-1. Атакувальні гравці йдуть високо і займають вузьку позицію, ближче до середини. А на всю довжину флангової зони працюють крайні захисники, які займають високі позиції. Епізодично Марлос опускався на позицію центрального захисника, щоб додати варіантівпід час розіграшу. Це не мало систематичного характеру, хоча з позицій побудови гри було перспективно. Але то вже питання Шахтаря, організація гри якого незмінна вже кілька років.
Агресивний відбір, звісно, мав і наслідки. Загроза втоми змушувала гравців Динамо періодично віддавати ініциативу. Також були побоювання щодо останніх хвилин матчу.
Втома могла призвести до помилок. Особливо ці побоювання зросли після забитого голу. Слід відзначити, що функціонально гравці Динамо виявилися цілком готовими до такої гри.
АКТИВНА ГРА БІЛЯ ШТРАФНОГО СУПЕРНИКА
Але відібрати м’яч — це півсправи навіть якщо відбір зроблено на третині суперника. Швидкі та технічні гравці мали швидко переміщуватися і якісно розпоряджатися м’ячем. В обох компонентах були проблеми. Тут варто погодитися із головним тренером, який не виявив задоволення атакувальною грою. Також слід врахувати те, що гра лінії захисту Шахтаря слабка. Тобто динамівці мали створювати більше моментів.
Проблеми атакувальних гравців Динамо пов’язані з певним розумінням структури гри в атаці. Та сама Барселона демонструє чудовий комбінаційний футбол не лише за рахунок техніки гравців. В футболі дуже валиво відчувати час, простір та необхідну силу для паса. Всього цього, відверто кажучі, бракувало гравцям Динамо.
Слід додати, що цікаво виглядали зміни позицій. Періодично, то Вербич, то Циганков, то навіть Караваєв опинялися на позиції форварда. Справа в тому, що Бєсєдін або зміщувався на фланг або сідав нижче, щоб зачипитися за м’яч.
Також зміщення Бєсєдіна нижче дозволяло висмикувати центральних захисників Шахтаря та давати більше простору партнерам по атаці.
ШВИДКІ АТАКИ
Проте, у Динамо було помітні і інші варіанти розвитку атакувальних дій.
Передусім довгий пас на фланг.
Тут ще слід додати, що Динамо дуже швидко знайшло слабку ланку у вигляді правого захисника Шахтаря. Але тут ще й проблема тактичної формації 4-2-3-1.
Справа в тому, що між лінією захисту та лінією атаки утворюються „кармани”, вільний простір. Зазвичай, цей простір страхує один з центральних півзахисників. Але це не завжди можливо. Тож гравці Динамо користувалися цим для розвитку атак.
Хоча слід відзначити і одну „нестандартну” атаку.
Короткий пас на Сидорчука, який віддає красень пас у простір між лінією півзахисту та лінією захисту Шахтаря.
Але достатньо швидкий гол Сидорчука дозволив Динамо грати у більш спрощений футбол.
ГРА ДИНАМО У ЗАХИСТІ
Підопічні Михайличенка дійсно непогано зіграли в обороні. Окрім високого відбору м’яча команда швидко перебудовувалася для захисту на своїй половині поля.
Як можна бачити не бездоганно, але цього виявилося достатньо щоб не дати Шахтарю атакувати. Компактно, майже організовано, але за низького темпу гри суперника. Звісно, це проблеми Шахтаря. Проте це слід брати до уваги в інших матчах, де суперник буде діяти більш швидко.
Можна відзначити проблеми Динамо із захистом на флангах у разі швидкого темпу гри.
Тут фланговий захисник Динамо спочатку зміщується до флангового гравця, але потім повертається до гравця із м’ячем.
Наступний момент майже ідентичний.
Тут вже захисник зміщується на гравця в середину, але той віддає пас на флангового гравця.
Це відсутність організації гри. Зазвичай, дії гравців у подібних епізодах розписані. Але Динамо рятують швидкі ноги гравців.
ВИСНОВКИ
Хоча суперник в стані стагнації, стан Динамо теж не найкращий. Тож матч вийшов напруженим та виснажливим. Як не дивно, але саме Динамо виявилося більш готовим в усіх аспектах гри. Функціонально, тактично та психологічно. Інша справа, як все було реалізовано на технічному рівні. Але навіть цього рівня виявилося достатньо, аби вирвати перемогу.
Цілком зрозумілим, але нелогічним є питання, чого Динамо не грало так в інших матчах. Частково дав відповідь на це питання Михайличенко, котрий попросив обмежитися розмовами лише про цей матч.
Насправді, дуже важко налаштовувати гравців на кожен матч у такому стилі. Тут був лише один матч. А в Лізі Європи є турнірна стратегія та залікові бали. В УПЛ, нажаль, замало шансів було навіть до нічиєї із Карпатами.
Тож не будемо робити глобальних висновків. Шахтар виявився, певною мірою, зручним суперником для Динамо. Плюс, команда дійсно зробила багато для перемоги. Але помилки і проблеми нікуди не поділися. Тож перемога над Шахтарем не є показовою.
Тут той випадок, коли варто подякувати гравцям, тренерам та персоналу основної команди за проведену підготовчу роботу і чудовий матч.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
