«Як був малим, вболівав за київське Динамо, весь Львів вболівав. Єврокубок вигравали, збірна СРСР гарно грала, топ-тренер, фантастика. Коли б мені у 15-ть хтось сказав, що я буду у збірній Лобановського…
Пам’ятаю свій перший виклик та гру за збірну – в мене їх всього дві. Так сталось, що викликали трьох воротарів, а мене в тому списку не було. Потім один з воротарів отримав травму і мене довикликали. Я приїжджаю і до мене підходить тренер воротарів Михайлов і каже: «Юра, готовься, будешь играть». Як так? Мене ж навіть не одразу викликали, я тільки приїхав? Сказав: «Будешь играть».
Дебютував проти Білорусі. Приїжджав у збірну, тільки заходиш на теорію, там Валерій Васильович розповідає, і тобі одразу не по собі. Він – глиба, міг багато чого розповісти, і ти одразу розумієш, що треба робити. Особистих розмов не було. Одного разу була ситуація. На Кіпрі грали. Мене довикликали. Приїжджаю, заходжу у роздягальню. Він сидить позаду і я його не бачу. Проходжу повз, а він каже: «Юра, вообще-то здороваться надо». Я тільки повертаюсь, все обличчя червоне, стою собі, кажу: «Извините». Було і таке. Не помітив Метра. Я вже 10 разів тоді змінився на обличчі, кілограмів на 3 схуд», – сказав Вірт.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!