«Футбол 24» обрав найсильніші цитати каталонського видання La Vanguardia, яке знищувало команду Луї ван Гала наступного дня.
Барселона – Динамо – 0:4
Голи: Шевченко, 9, 32, 44 (з пенальті), Ребров, 79
Барселона: Байя – Феррер, Коуту, Серхі, Райцигер – Гарсія (Надаль, 71), Чіріч, Селадес – Фігу, Джованні (Амор, 53), Рівалдо
Динамо: Шовковський – Лужний (Волосянко, 59) Головко, Ващук, Дмитрулін – Калітвінцев (Максимов, 46), Гусін (Михайленко, 60), Хацкевич, Косовський – Шевченко, Ребров
Вилучення: Серхі, 47
Реакція La Vanguardia (6.11.1997)
Київське Динамо налетіло на Камп Ноу, наче загін козаків, і завдало Барселоні могутнього удару на очах усієї Європи.
«Блаугранас» попрощались з Лігою чемпіонів, зазнавши краху з історичним результатом. Відчуття неповноцінності супроводжувалось сильними стражданнями.
Глядачі більше не могли на це дивитись. Якби поєдинок ще трішки затягнувся, на трибунах залишились би лише запрошені у віп-ложу, представники поліції та близько ста українських фанатів. Словом, на Камп Ноу була б така сама порожнеча, як у грі Барселони, яка пропустили чотири м'ячі від неймовірного Динамо.
Масштаби вчорашньої катастрофи не можна виправдовувати серйозними кадровими проблемами після переможного Ель Класіко, адже в Києві, з меншими втратами, команда виглядала не краще.
Футболісти київського клубу билися, як козаки, під проводом Шевченка. Вони показали спектакль на Камп Ноу. Перевага Динамо була настільки ж відчутною, як 0:7 за підсумком двох матчів.
Барса намагалась високо підняти лінію оборони, щоб захистити себе від контратак колишніх «совєтів», але все було марно. Вони досконало грали в один дотик, з точністю великих майстрів.
Три герої матчу проти Реала (Феррер, Райцигер та Серхі) були схожі на маріонеток в руках Лобановського – титулованого тренера-ветерана, який знову переграв молодого ван Гаала.
Шалена мобільність гравців Динамо дозволила їм досить легко нівелювати барселонський контроль м'яча.
Тактика української команди не могла бути простішою: вони плели павутину біля власних воріт, намагаючись впіймати Фігу, Джовані та Рівалдо на численних спробах обіграшу, а потім стрімко переходили центр поля за допомогою однієї-двох передач.
Лобановський продемонстрував велику тактичну мудрість, як вдома, так і в гостях, прийнявши роль слабшої команди та змусивши Барселону, з хаосом у захисті, вчинити харакірі.
Динамо відзначилось високою індивідуальною майстерністю, насамперед, у фантастичного Шевченка – 21-річного нападника, який оцінюється в 3 мільйони євро.
Феєрив не лише Шевченко. 4-й, 14-й, 11-й та 8-й номери також були солістами першої величини у команді, яка поєднувала досконалу колективну структуру з індивідуальним блиском футболістів.
Барселоні бракувало абсолютно всього. Ми знову не зрозуміли, хто був центральним півзахисником (Феррер? Серхі? Оскар?), хто грав попереду (Чіріч? Джованні?). Команда ван Гала дала майстер-клас негативного універсалізму – жоден футболіст не знав, що йому потрібно робити.
Мало хто принижував Барсу схожим чином у європейських турнірах. 0:7 – це катастрофа, про яку забудуть не скоро. Ми втратили «європейське громадянство».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
