Айнтрахт знищив Баварію у черговому турі Бундесліги. Мюнхенці, як завжди в останні роки, штучно створюють чемпіонську інтригу, аби безжально вбити її на фініші сезону, скажуть скептики. «Ротен» переживають глибоку кризу, закричать песимісти. А може, істина десь посередині? Іронія долі полягає в тому, що Ніко Ковач остаточно усвідомив і узгодив перед собою рішення про відхід у матчі, в якому його колишня команда принизила головного (можливо, і єдиного) гранда Німеччини.
Айнтрахту, який тепер тільки на 1 бал відстає від 4-го місця Баварії, такту не позичати. У своєму Твіттері франкфуртці втішили Ковача. «Тут, у Франкфурті, твоя зірка світить яскравіше, ніж на Півдні. Ніко, ти знайдеш свій шлях, тренере володаря Кубка». Саме здобуття трофею з Айнтрахтом (вгадайте, кого били у фіналі) вивело 48-річного хорватського фахівця в головні тренери топ-клубу.
Мюнхенське коло Ковача замкнулося, коли Баварія знову зазнала фіаско від «орлів», яких з тими ж цифрами на табло винесла в чемпіонському матчі 6 місяців тому. Перший за 30 років трофей можуть пам'ятати та цінувати у 5-му за величиною місті Німеччини, але не в місці, яке також називають «ФК Голлівуд». З Баварією Ніко виграв той же Кубок, Суперкубок і встиг обігнати Борусію Дортмунд на троні Бундесліги. А ще за 33 дні до відставки розбомбив Тоттенхем, який грав у фіналі Ліги чемпіонів-2019, з рахунком 7:2. На виїзді. У Лондоні. На переповненому стадіоні «шпор». Щоб потім на вихідних програти вдома Хоффенхайму.
Парадокс у тому, що Баварія вже зараз, за 2 тури до кінця групового етапу забронює собі місце у плей-офф Ліги чемпіонів, якщо не станеться дива. Мануель Нойєр попереджав про наближення краху ще після вимученої перемоги над Бохумом в Кубку Німеччини. «Для мене це не стало шоком чи великим сюрпризом». І річ не в тому, що ми отримали швидку червону картку. Треба добре все проаналізувати, але щось точно має змінитися», – коментує німецький воротар №1 поразку з рахунком 1:5.
Ковач натяк зрозумів і на прощання вилив відро претензій гравцям Баварії, хоча і перед тим публічно їх звинувачував, а заслуги в успішних матчах приписував собі, що не дуже добре сприймав колектив зірок клубу. Знаєте, можна побачити в цьому схожість з деякими динамівськими серцями. Коли тренер, який грав за велику команду, приходить очолювати її і вести до нових перемог, але відходить з критикою на адресу гравців. Утім, є і вагома різниця – баварські серця діють на випередження. Ніко не став чекати рішень босів клубу, а вирішив піти сам. Так, він встиг завоювати усі 3 титули на внутрішній арені, але для Мюнхена, який роками тотально домінує в Бундеслізі, це приблизно те ж саме, що Кубок чи Суперкубок без участі в ЛЧ для Києва.
Гляньмо правді у вічі – Ковач був приреченим ще на старті. Можна подумати, що його кредит довіри вичерпався після перших же поразок, які прийшли на зміну серії перемог. Та насправді для багатьох фанатів він виявився негідним такої високої посади ще до першого матчу. Тренер, який навіть для керівництва клубу не був пріоритетом. Який в Айнтрахті грав переважно на контратаках. Голова ради директорів Румменігге хотів Тухеля, але Хьонесс продавив своє рішення. Наставник, який посадив легенду Баварії Мюллера на лавку заради орендованого Коутінью. Людина, яка назвала фанатів Айнтрахта найкращими в Німеччині, очолюючи мюнхенський гранд.
Цього літа спортивний директор Хасан Саліхаміджич не виконав вагомих прохань Ніко. Не підписали ні опорного півзахисника (довелося тулити туди творця Тьягу Алькантару), ні вінгерів (Хадсона-Одоя не відпустив Челсі, Лерою Сане завадила травма). Ніхто не здивувався, адже перед першим сезоном він взагалі не міг сподіватися на будь-які серйозні придбання. Тут ще й найдорожчий трансфер, 80-мільйонний захисник Лукас Ернандес зламався так невчасно, а оборона почала пропускати і дозволяти суперникам значно більше, ніж рік тому.
Баварія програла лише 2 матчі поточного сезону з 15-и, Ковач показав вміння розвивати молодих (Гнабрі, Кімміх, Зюле) і досить непогано виглядав у плані титулів за перший сезон, але у критичний момент шалені проблеми як у захисті, так і нападі привели до найболючішої поразки за останні 10 років. Не допомогло і те, що більше за Ніко очок (у середньому 2,26 за гру) в історії Баварії набирали лише Гвардіола та Анчелотті.
«Тут тобі не Франкфурт», – фраза випадкового у Мюнхені пасажира Хамеса Родрігеса стала символом каденції тренера. Вболівальники і навіть більшість керівників хотіли бачити на цій посаді когось з гучнішим ім'ям, хто з перших же днів демонструватиме велич клубу яскравою атакувальною грою, а не мучитиметься з падерборнами, хоффенхаймами і аугсбургами. Будь-яке сміливе рішення Ковача ставилося під сумнів, а то й викликало істерику. Як наслідок, у нього банально не було шансів стати повноправним головним тренером Баварії.
Хто ж замінить Ніко? Кандидатів є відразу 5, вважають Bild і The Guardian. Миттєвий – це Ганс-Дітер Флік, якого офіційно призначили виконувачем обов'язків і вже висловили «повну довіру». У нього гарні стосунки з гравцями, але це не завжди приводить до успішного керування. Провів понад 100 матчів за Баварію, з якою ставав 4-разовим чемпіоном колишньої ФРН. Флік добрий десяток років допомагав Льову зі збірною Німеччини, ставав чемпіоном світу-2014. Сенсаційний і також тимчасовий – Арсен Венгер.
Цілком серйозно, хоча й дуже несподівано екс-наставника Арсенала розглядають у ролі кризового менеджера, який утримав би команду перед тим, як її очолить наступний кандидат, який звільниться не раніше кінця сезону 2019/20. Француз володіє німецькою, а його стиль гри (вміє будувати позиційні атаки) і праці (безконфліктний) однозначно припав би до душі босам. Такий собі варіант Юппа Хайнкеса з іменем і досвідом найвищого рівня.
Венгер міг би створити плацдарм для Еріка Тен Хага, який уже заявив, що не покине Аякс до 2020-го. Ще одне «баварське серце». Нідерландець тренував дубль команди в ері Гвардіоли. Красивий атакувальний футбол, відсутність проблем з нинішнім клубом і навіть фаворитизм фанатів – усе говорить за варіант із 49-річним наставником, який не пустив Динамо в ЛЧ 2018/19, щоб потім дійти до півфіналу. На сайті Bild понад 200 тисяч фанатів Баварії проголосували за свій варіант – 30% віддають перевагу саме Тен Хагу, хоча за день його підтримка впала на 2 відсотки.
Ральфа Рангніка називають професорським варіантом. Це третій після Венгера фаворит вболівальників (21%). Наразі працює директором зі справ спорту та розвитку в Ред Булл, але був би не проти повернутися на тренерський шлях. Великий фанат Динамо часів Лобановського. Авторитетні джерела вважають його фаворитом керівництва (ще влітку розглядали на заміну Ковачу, але вирішили довіритися Ніко), хоча кандидатура 61-річного фахівця викликає певні протиріччя.
Массіміліано Аллегрі є останнім претендентом. За кандидатуру 52-річного італійця відразу кілька чинників: доступний прямо зараз (хоча до літа Ювентус мав би ще виплатити 7,5 млн євро); двічі виходив у фінал Ліги чемпіонів, чого з Баварією давненько не траплялося; вміє поводитися із зірками; його агент веде справи з мюнхенцями і має високу довіру керівництва. Проти – історія з іншим титулованим італійцем, Карло Анчелотті, якого звільнили достроково. Крім цього, Аллегрі може сподіватися посади в топ-клубі АПЛ.
Виринали й інші імена. Жозе Моурінью, хоч і безробітний, у клубі не бачать через позицію Хьонесса. Маурісіо Почеттіно працює з Тоттенхемом і теж має певні плани на Англію, а недавня поразка від мюнхенців з рахунком 2:7 навряд чи стане плюсом у його резюме. А може б, так спробувати ще декілька «баварських сердець»? Іспанець Хабі Алонсо чи німець Міро Клозе, радше за все, поки зачекають. А зараз, за декілька днів перед Класичним дербі з Борусією Дортмунд, на сцені інший «червоний», тимчасовий Флік...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
