Динамо Брест засноване у 1960 році, але за майже 60 років існування команда не зуміла стати грандом білоруського футболу. Тривалий час найкращим досягненням клубу залишалася «бронза», здобута на початку 90-х. Вже у ХХІ столітті Динамо здобуло свої перші трофеї – три перемоги в Кубку Білорусі (2007, 2017, 2018) та два Суперкубки (2018, 2019).
У 2016-у Брест був за крок від втрати представництва у Вищій лізі. 10 гравців звернулися до суду через заборгованість і виграли свої позови. Лише допомога обласної адміністрації врятувала клуб від краху. Згодом команда опинилася у володінні арабської компанії Sohra Overseas. Її власником виявився Сергій Зайцев, який народився у Брестській області. «У дитинстві вболівав за Динамо. Коли кілька років тому клуб міг стати банкрутом і вилетіти з Вищої ліги чемпіонату Білорусі, мені стало прикро за такий стан справ. Це була данина дитинству, якщо хочете», – говорив Зайцев у 2018-у.
Через три роки після тих буремних подій брестська команда увійшла в історію, перервавши гегемонію БАТЕ в чемпіонаті Білорусі. Клуб із Борісова 13 років поспіль здобував золоті медалі і був за крок від того, щоб повторити європейський рекорд Лінкольна з Гібралтару (2003-2016) і латвійського Сконто (1991-2004), що брали чемпіонства 14 разів поспіль.
Український слід в історичному чемпіонстві
Артем Мілевський першим серед українців, які наразі перебувають у клубі, опинився в Динамо Брест. На початку липня 2017-го Міля підписав контракт на півтора року. Показники Артема в Білорусі вражали – 10 голів та 13 гольових передач у 38-и матчах. Однак новий тренер Олексій Шпілевський вперто ігнорував українця, тому контракт розірвали достроково. Далі було півроку в Кішварді і феєричне повернення у Брест.
Тепер Мілевський став грати глибше – на позиції плеймейкера. Логічно, що результативність знизилася, але збільшився вплив на гру команди. Артем став не просто зіркою, а лідером на полі та улюбленцем вболівальників. У чемпіонському сезоні в активі Мілі всього 4 голи та 6 асистів. Проте важливість 34-річного футболіста для Динамо важко оцінити з допомогою цифр.
Мілевський багаторазово наголошував, що перебрався на історичну Батьківщину не для того, щоб спокійно догравати. У Бресті він бачив амбітний проєкт, якого й потребував. Адже теоретичне чемпіонство у складі БАТЕ не принесло б йому того визнання, яке у Артема є зараз в Динамо. Тому цілком зрозумілі щирі емоції Мілі після фінального свитка матчу з Вітебськом – сльози в такі моменти красномовніші за будь-які слова.
Олексій Хобленко розпочинав у Бресті як гравець ротації. Екс-форвард Чорноморця тривалий час ніяк не міг відвоювати своє місце у складі. Однак ігровий час він отримував регулярно. За Олексієм навіть закріпилася репутація джокера через його вміння часто відзначатися голом після виходу на заміну.
Шість зі своїх дев'яти м'ячів у чемпіонаті Білорусі Хобленко забив, коли не потрапляв до стартового протоколу. Мала кількість ігрового часу не завадила йому стати третім найкращим бомбардиром команди – більше забили лише Нехайчик (12) та Лаптєв (11). У жовтні брестські уболівальники навіть визнали українця найкращим гравцем місяця. Дуже символічно, що чемпіонський гол забив саме Хобленко, який своєю працею поступово йшов до визнання. Для вихованця київського Динамо, який так і не отримав шансу у столичному клубі, цей трофей став першим у кар'єрі.
Олександр Нойок перебрався до Білорусі ще в 2016-у. Через рік після того вихованець донецького Шахтаря вже став капітаном мінського Динамо. Проте вже влітку 2018-го хавбек був змушений покинути столичний клуб. В Бресті Нойок теж швидко завоював довіру тренера та любов уболівальників.
Українець був своєрідним «моторм» у середній лінії Динамо, а його потужний удар з далекої відстані вселяв страх воротарям суперника. З трибун дуже часто можна було почути: «Саня, бий», коли м'яч опинявся в ногах у Нойка. За минулий сезон 5 ударів 27-річного півзахисника стали результативними і значно наблизили клуб до чемпіонства.
Разом із золотими медалями Динамо Брест отримало право вперше зіграти у кваліфікації Ліги чемпіонів. Там білорусам уже зможе допомогти Євген Хачеріді, який вже тренується разом з командою. Однак це все буде у наступному році, а саме зараз у Бресті – час радіти і святкувати.
Відразу після капітана Динамо чемпіонський кубок до своїх рук взяли Мілевський та Нойок:
Мілевський був настільки зворушений успіхом команди, що не зміг стримати сліз:
Вболівальники Динамо точно не могли спокійно реагувати на такий тріумф:
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
