Зруйновані надії: володарі Golden Boy, які себе не виправдали

Світовий футбол 27 Листопада, 16:02 807
Зруйновані надії: володарі Golden Boy, які себе не виправдали | 19-27
Вони отримали щедрі аванси, проте потім повернули кудись не туди.

Сьогодні світ дізнався володаря «молодіжного Золотого м’яча» – ним став Жоау Фелікс, який випередив Джейдона Санчо, та Кая Хаверца. Втім, незалежно від результатів фінального опитування сподіваємося, що ця трійця піде шляхом умовних Мессі та Аґуеро, аніж повторить долю персонажів, про яких ми поговоримо нижче.

Рафаель ван дер Варт (Golden Boy 2003)

  • Вік: 20 років
  • Клуб: Аякс
  • Подальша кар’єра: Гамбург, Реал Мадрид, Тоттенхем, Гамбург, Реал Бетіс, Мідтьюлланн, Есб’єрг

Ви, мабуть, крутите пальцем біля скроні – який ван дер Варт?.. Нідерландець захищав кольори Аяксу, претензійного Гамбургу середини 2000-х, мадридського Реалу, був одним із лідерів роздягальні Тоттенхема – що не так? Все наче й нормально, але Рафа тісно асоціюється з таким прикрим явищем, як травми. У вісімнадцятирічному віці півзахисник пошкодив меніск, що позначилося на подальшій кар’єрі – він виходив на певний рівень, але не міг похизуватися омріяною стабільністю. Проблеми з малогомілковою кісткою, щиколоткою, привідним м’язом, колатеральною зв’язкою та гомілковостопним суглобом – це не все, що турбувало ван дер Варта.

Погоджуємося, нідерландець міг видати яскраву гру, але коктейль із травм, доповнений високою самооцінкою і не зовсім логічними рішеннями (досі не зрозуміло, чому Рафа повторно подався до потопаючого Гамбургу) залишив неприємний післясмак – сумнівно, що й сам півзахисник задоволений собою. Можливо, він напише автобіографію, де все розповість і розставить крапки над «і».

Андерсон (Golden Boy 2008)

  • Вік: 20 років
  • Клуб: Манчестер Юнайтед
  • Подальша кар’єра: Фіорентина (оренда), Інтернасьйонал, Корітіба (оренда), Адана Демірспор

Андерсон – один із головних промахів, допущених сером Алексом Фергюсоном на трансферному ринку. У 2007-му тренер МЮ довірився президенту Порту Пінту да Кошті та придбав 19-річного бразильця за 31,5 мільйона євро – шотландець банально не міг повірити, що португальські колеги здатні підсунути настільки паршиву свиню. На папері півзахисник дійсно підкуповував – за нього говорили два чемпіонства, кубок та Суперкубок, забезпечені з Драконами. Приємне враження додав кубок Америки, взятий на полях Венесуели – здавалося, що на Олд Траффорд їде зірочка, готова рости та виправдовувати ризики.

Андерсон Манчестер Юнайтед
Насправді ж дива не сталося – так, Андерсон взяв участь у завоюванні треблу, після чого остаточно розтопив серця журі Golden Boy, однак не переконав на дистанції. Вже тоді центрхав тривожив систематичними порушеннями дисципліни, а у 2010-му без відома клубу поїхав до Бразилії, чим шокував Фергюсона. Спочатку САФ старанно відбілював репутацію підопічного, посилаючись на його молодість, проте згодом визнав – гравець не робить відповідних висновків, віддає перевагу нічним клубам, а не тренувальному процесу, і аж ніяк не схожий на «другого Роя Кіна».

З приходом Девіда Моєса Андерсон протримався у Манчестері до січня 2014-го, а невдала поїздка до Фіорентини зайвий раз продемонструвала, що зусилля, витрачені Червоними дияволами, марні. Після скандального програшу МК Донс 0:4 Луї ван Гал поставив хрест на півзахисникові і у лютому 2015-го розірвав контракт. Андерсон повернувся на батьківщину, де продовжив деградувати – влаштував бійку у Інтернасьйоналі і маринувався на лаві запасних (за найкращих обставин) під час оренди у Корітібі. У 2018-му незрозуміло для чого знадобився турецькому Адана Демірспору, але і там його вистачило ненадовго – у вересні цього року хавбек повісив бутси на цвях.

Алешандре Пато (Golden Boy 2009)

  • Вік: 20 років
  • Клуб: Мілан
  • Подальша кар’єра: Корінтіанс, Сан-Паулу (оренда), Вільярреал, Тяньцзінь Цюаньцзянь, Сан-Паулу

Алешандре Пато, як і Рафаель ван дер Варт, став частим гостем клубного лазарету. Бразилець здорово стартував у Мілані, чим викликав непідробне захоплення – невже цей юнак з «сімкою» на спині гідно продовжить справу легендарних Марко ван Бастена та Андрія Шевченка? Перебування серед найкращих голеадорів Серії A кампанії 2008/09 (15 голів зіграли не останню роль у потраплянні Россонері до Ліги чемпіонів) та дубль, оформлений у ворота мадридського Реалу на Сантьяго Бернабеу, все більше вселяли надію – за цим гравцем майбутнє.

А от з настанням 2010-го все пішло шкереберть – у грудні Пато виграв нагороду, а вже 5 січня пошкодив праве стегно. Проблема наче й незначна (Алешандре раніше стикався з куди серйознішими труднощами), втім саме вона ознаменувала цілу серію неприємностей – впродовж двох календарних років центрфорвард переніс шістнадцять травм, внаслідок чого пропустив майже 80 матчів.

Італійці втомилися чекати і в січні 2013-го відпустили нападника до Корінтіансу. Найцікавіше те, що Пато прийшов до тями, особливо у Сан-Паулу – погодьтеся, 23 м’ячі та 13 асистів, оформлені у 72 поєдинках, наштовхують на певний оптимізм. На який купився Челсі – Аристократи завбачливо орендували Алешандре, але сам футболіст вибрав не найкраще місце для європейського камбеку. По-перше, він довго набирав кондиції, по-друге, лондонців лихоманило після відходу Жозе Моурінью – Гус Хіддінк сподівався врятувати сезон, тож бразилець практично одразу відійшов на другий план.

Влітку 2016-го Алешандре приєднався до Вільярреалу і після семи місяців, проведених у Іспанії, вирушив у напрямку Піднебесної – хто б відмовився від 18 мільйонів євро, запропонованих щедрими китайцями? У березні 2019-го на правах вільного агента перейшов до Сан-Паулу. Не повірите, Пато лише 30 років – у футболі давно, але з цілим багажем факторів, які завадили розкритися на повну.

Маріо Балотеллі (Golden Boy 2010)

  • Вік: 20 років
  • Клуб: Манчестер Сіті
  • Подальша кар’єра: Мілан, Ліверпуль, Мілан (оренда), Ніцца, Марсель, Брешія

Балотеллі оминули біди ван дер Варта та Пато, але все зіпсував надзвичайно важкий характер. Маріо ніколи не приховував свого гонору, проте ніхто не очікував, що він скотиться так низько (пробачте, вболівальники Брешії, ми лише акцентуємо увагу на особистому регресі). Завжди були умовності, які захищали одіозного нападника – «ну, ще виросте», «ну, це ж Маріо», «хлопцеві потрібен його тренер» і так далі. Тільки от на дворі майже 2020-й – дев’ять років тому, коли італієць отримав Golden Boy, подібні поблажки ще зберігали актуальність. Слава, добута завдяки треблу Інтера, покровительству Моурінью та Манчіні, швидко згасла – прикро, що сьогодні Маріо залишився фактично ні з чим.

Таблоїди перетворили Балотеллі на неврівноваженого блазня; коли ж він намагався відновити честь, спаплюжену різноманітними витівками і інцидентами, то неодмінно ставав на старі-добрі граблі – навіть зараз СуперМаріо конфліктує з керманичем Ластівок Фабіо Ґроссо. 29 років – ще не вирок (особливо для Італії), щоб виправитися і хоча б закінчити кар’єру з високо піднятою головою, але кому він, великою мірою, треба? Питання риторичне.

Маріо Ґетце (Golden Boy 2011)

  • Вік: 19 років
  • Клуб: Боруссія Дортмунд
  • Подальша кар’єра: Баварія, Боруссія Дортмунд

Маріо Ґетце мав реальні шанси стати великим. У червні йому виповнилося 27, однак наразі про велич ніхто не говорить – всі розуміють, що це з області фантастики. Громадськість довго топталася по імені золотого хлопчика німецького футболу (Лотар Маттеус стояв у перших рядах), поки у 2017-му не дізналася страшну правду – плеймейкеру діагностували міопатію (рідкісне метаболічне захворювання, що послаблює м’язи та викликає ожиріння; аналогічним недугом хворів Роналдо). Це не єдина перепона, що «підкосила» Маріо, та все ж головна – вона пояснювала силу-силенну пошкоджень, з якими регулярно боровся вихованець дортмундської Боруссії.

Переможний гол на чемпіонаті світу не позбавив Ґетце критики – окрім міопатії, про яку стало відомо пізніше, футболіст перегорів внутрішньо. Його всіляко підтримували Йоахім Льов і Томас Тухель, досить тактовно відгукувався Ґвардіола – марно. Тепер колишні хейтери скрушно хитають головами та винувато опускають погляди, та що це змінює? Факт залишається фактом – Ґетце давно не той окрилений юнак, виплеканий Юрґеном Клоппом. І не буде.

Що стосується решти футболістів, то виникають логічні претензії, насамперед, до Поля Погба, Антоні Марсьяля і Ренату Саншеша. Втім, тут є свої нюанси – представники Манчестер Юнайтед все ж не падали нижче своєї планки (плюс, є сумніви щодо правильності їх використання – ні Жозе Моурінью зі своїм антифутболом, ні Оле-Ґуннар Сульшер не знайшли вірний підхід). Саншеша поки що виручає вік – португальцеві 22 роки, і він ще має час, щоб змінити загальне сприйняття, до того ж, знаходиться у середовищі, яке дозволяє це зробити. Давайте будемо оптимістами.

Павло Кушнерук