«Мальме» – «Динамо»: під небесно-блакитним стягом, або Чим живуть фани шведського клубу

Динамо Київ 28 Листопада, 19:50 938
«Мальме» – «Динамо»: під небесно-блакитним стягом, або Чим живуть фани шведського клубу | 19-27
​Напередодні матчу Ліги Європи між Мальме та Динамо розповідаємо про прихильників шведського клубу і їхню внутрішню кухню.

Сьогоднішній чемпіонат Швеції складно назвати привабливим з огляду спортивних амбіцій та естетики. Доволі красномовно, що Мальме – єдиний поточний представник Аллсвенскану у єврокубках: АІК, Норрчепінг та Хеккен не зуміли пробратися через сито тієї чи іншої кваліфікації. Однак нехтувати скандинавами не слід – насправді нам є чому у них повчитися. Наприклад, плідній співпраці з уболівальниками – у цьому сенсі Мальме можна назвати фронтменом всієї ліги. Вивчаємо родзинки Небесно-блакитних.

Клуб працює над зближенням з фанатами

Ні для кого не секрет, що Мальме, як і будь-яка інша команда Аллсвенскану, змушена жити по коштах. Клуб не має зв’язків з умовними катарцями і не може похизуватися серйозними фінансовими вливаннями – як наслідок, доводиться рахувати кожну крону. На жаль, другим Аяксом чи третім Генком тут не пахне – найдорожчим продажем Небесно-блакитних досі залишається Златан Ібраґімовіч. Та й взагалі до першої п’ятірки входять чотири футболісти, чиї переходи сталися ще у минулому десятилітті – Ола Тойвонен (4 млн євро), Афонсо Алвеш (4,5 млн євро), Маркус Розенберг (5,3 млн євро) і, власне кажучи, сам Ібра (7,8 млн євро).

Для того, щоб зберегти баланс, Мальме регулярно розлучається з гравцями, в середньому заробляючи 5-8 мільйонів євро щорічно. Враховуючи, що при цьому керівництво виділяє кошти для запрошення нових виконавців, чистий прибуток зовсім невеликий – від 2-х до 6-ти мільйонів (впродовж останніх шести сезонів даний показник лише одного разу сягнув 10 мільйонів).

Як бачите, до нідерландського чи бельгійського досвіду далеко, й на загальноєвропейській арені з її тенденціями вищезгадані суми являються піщинкою. Тож Мальме без упину шукає альтернативні шляхи розвитку – одним із важливих векторів є тісна робота з фанатами. Клуб піклується про комфорт – тільки так виникне шанс привабити потенційного прихильника.

Достатньо розглянути цінову політику стосовно квитків – їх доступність та різноманітність просто захоплює. Вартість залежить від розміщення секторів і передбачає ряд категорій – наприклад, похід на стоячу трибуну для підлітків коштує від 90 до 150 крон (тоді як дорослий заплатить від 140 до 225 крон). Відвідини родиною відповідної зони теж пропонують низку варіантів:

  • Для дітей (6-12 років) – від 70 до 180 крон;
  • Для молоді (13-20 років) – від 120 до 250 крон;
  • Для дорослих – від 225 до 370 крон;
  • Для пенсіонерів – від 180 до 315 крон;
  • Для сімей з двома дітьми і більше – від 400 до 550 крон.

Є всі умови для людей з обмеженими можливостями – облаштовані місця для тих, хто з візком і без, а також у супроводі (для дітей – від 90 до 150 крон, для дорослих – від 140 до 225 крон). Пристосовані вбиральні, продумана інфраструктура, зокрема розважального характеру, наявність спеціально навченого персоналу дозволяє спокійно насолоджуватися грою. Як тут не любити футбол?

З абонементами повний порядок – їх купівля включає перегляд матчів внутрішнього чемпіонату (півціни – за стадію плей-оф та національний кубок), плюс, надає пріоритетне право бронювання єврокубкових поєдинків. Найдешевший – 1245/1995 крон для дітей і дорослих відповідно (аналогічний діапазон для інвалідів), найдорожчий – 5295 крон (центральна трибуна, верхній та нижній яруси).

Беручи до уваги середньостатистичну зарплатню у Швеції (38 тисяч крон/3,5 тисяч євро), особливих проблем з відвідуванням немає. Показово, що заповнюваність 24-тисячного стадіону Сведбанк, як правило, сягає 16,5 тисяч глядачів, або ж 69%. Що для скандинавського регіону дуже солідно. Для порівняння, сусідній Данії залишається лише мріяти про таку лояльність публіки – навіть Паркен, де розміщується Копенгаген та влітку пройде Євро-2020, збирає менше (13-15 тисяч).

Що ще? Мальме є некомерційною організацією, яка на 100% залежить від уболівальників – з метою зближення клуб дає змогу стати його членом. Ця процедура не потребує якихось гігантських внесків (для дорослого – 400 крон, для молоді 2002 року народження і пізніше – 200 крон, для родини – 600 крон) і триває рік з можливістю її продовження. Учасники здатні впливати на життя Небесно-блакитних і отримують ряд переваг:

  • Участь у щорічних зборах, на яких вирішуються актуальні питання та призначається правління організації;
  • Доступ до спеціального каналу, створеного для постійного зв’язку з керівництвом;
  • Різні спонсорські пропозиції, пов’язані з Мальме;
  • Першочергову можливість купівлі квитків на ексклюзивні події та єврокубкові матчі;
  • Право придбання унікального шарфу і щорічника, який публікується з 1918 року.
  • Членство та його пільги активуються через тиждень після реєстрації платежу.

Готовність до здорового діалогу на будь-яких рівнях, – чи то з пересічним фанатом, чи то з людиною, наближеною до структури, – не може не підкуповувати. Мальме не розцінює аудиторію виключно у якості джерела доходу і вміє з нею правильно комунікувати. Адже знає – її важко завоювати, однак напрочуд легко втратити.

Офіційний фан-рух, ультрас і фірми

Мальме має офіційний фан-клуб – MFF Support, створений у листопаді 1992 року. Рух є одним із найбільших у Швеції і нараховує близько 3 тисяч активних фанатів, більша частина яких проживає у провінції Сконе. Якщо ж говорити про глобальні масштаби, то у дійсності впливовість організації не настільки відчутна – той же Копенгаген, згаданий вище, зміг залучити 20 тисяч уболівальників (хоча населення країни майже удвічі менше, ніж у Швеції). Тим не менш, Небесно-блакитні не живуть звітностями і пишаються своєю люблячою фан-базою.

MMF Support працює у напрямку інклюзивної та позитивної підтримки культури вболівання, є представником інтересів своїх членів і веде діалог з клубом. Для того, щоб стати учасником необхідно заплатити 150 крон (неповнолітнім послуга обійдеться в 100 крон) – квиток діє протягом календарного року. Втім, можна забезпечити постійне членство з фіксованим номером – ціна питання становить 2250 крон. Що це дає? Залучення до заходів і акцій, влаштованих Мальме, знижки на квитки і спонсорську продукцію (до 20%) – починаючи послугами фітнес-залу і закінчуючи каршерінгом.

Хоча і тут є нюанси – у разі порушення так званого кодексу дані привілеї анулюються. MMF Support не терпить сторонніх об’єктів на полі, зневажає расизм та інші прояви дискримінації, не позиціонує себе ультраправою силою і не вступає у фізичне протистояння зі стороною суперника. На папері все виглядає круто, на практиці – не завжди.

Уболівальників нерідко критикують через надмірне використання піротехніки, випадки вандалізму та непрості відносини з мігрантами, які заповнили місто, перетворивши його на «столицю біженців». Є звинувачення навіть у сексизмі – у вересні MMF Support категорично виступив проти об’єднання Мальме з жіночою командою LB07, наголосивши, що «Мальме повинен творити свою історію; брати на себе відповідальність і успіхи іншої асоціації – це не шлях і вихід».

А у серпні нарешті завершилася справа чотирнадцятирічної давнини – у 2005-му відбувся гучний скандал під час зустрічі Копенгаген – Мальме. Данська поліція, згідно своєї точки зору, зреагувала на провокації MMF Support, перевищила повноваження і вступила у бійку. У результаті правоохоронці залишились винними – факт порушень з боку Мальме не був доведений, за що офіцери відповіли у суді. З вироком довелося змиритися, проте обидві сторони досі сповнені претензій – у цьому інциденті немає однозначних антагоністів чи протагоністів, лише антигерої.

Що стосується незалежних груп підтримки, то найвідоміша серед них Supras Malmö (виникла у 2003-му) – як наголошують ультрас, вони «політично незалежні, дистанціюються від расизму і насильства на трибунах». Їхнє завдання полягає у підготовці перформансів та фаєр-шоу, просуванні культури, критично налаштованої до сучасного «попкорнового» футболу (але в межах закону), і взаємодії з однодумцями. Схожі погляди сповідують Rex Scania (у 2011-му Мальме намагався відсторонити угрупування від відвідування поєдинків, але за них заступилась Supras Malmö), Roys hörna, названа в честь колишнього тренера Роя Ходжсона, та MFF Tifosi 96.

Є своя ложка дьогтю – фірма True Rockers, від діяльності якої Мальме відхрещується будь-якими способами. Зауважимо, що хулігани не настільки організовані, як у АІКа чи Хаммарбю, однак й не останні у Швеції – зазвичай вони з’ясовують стосунки з фанатами сусіднього Гельсінборга, а також вряди-годи вступають у конфлікт з мігрантами.