Минулого четверга київське Динамо гучно зганьбилося. Складно вигадати легшу групу, ніж ту, у якій розташувалися Біло-сині (можливо, ще квартет H, де з тріском провалився московський ЦСКА), однак Олексій Михайличенко з командою, досліджуючи ландшафт дна, опустилися на новий, значно нижчий рівень. Це прикро чути, гірко визнавати, але від реалій не втекти – динамівці не змогли обіграти шосту команду Швейцарії, хоча на папері вважалися фаворитами.
Було хибним недооцінювати Луґано – після призначення Мауріціо Якобаччі Біло-чорні зробили якісний крок уперед – проте, великою мірою, це не змінювало шальки терезів. Кияни вкотре змарнували прекрасний шанс реабілітуватися в очах уболівальників – ба більше, примудрилися сконфузитися там, де від них цього відверто не чекали.
Можна довго вправлятися з епітетами, які описують дане фіаско, але наразі це не настільки суттєво – все одно завдання не виконане, а емоції незабаром вщухнуть. Цікавіше те, куди Динамо рухатиметься далі і що робитиме з Михайличенком – судячи з усього, він і надалі працюватиме біля керма Біло-синіх.
А от раніше керівництво клубу прибирало й за менш ганебні прорахунки – пригадуймо, внаслідок яких помилок, здійснених на міжнародній арені, тренерам вказували на двері.
Йожеф Сабо
Причина звільнення: виліт на стадії 1/32-ї КУЄФА 1996/97
10 вересня 1996 року, Динамо – Ксамакс – 0:0
- 24 вересня 1996 року, Ксамакс – Динамо – 2:1
- Голи: Лесняк (25), Ізабелла (54) – Максимов (59)
Сьогодні Йожеф Йожефович частенько критикує свій колишній клуб – зауважимо, цілком справедливо. Щоправда, і у його часи трава не була зеленішою – достатньо пригадати першу частину сезону 1996/97. Кияни виглядали, м’яко кажучи, непереконливо – першим серйозним дзвіночком став виліт у кваліфікації Ліги чемпіонів. Серпень видався дійсно спекотним – віденський Рапід робив все, що хотів і, зрештою, констатував підсумкові 6:2.
Втім, головні біди спіткали Сабо восени – на початку вересня до Києва навідався грізний і неперевершений Ксамакс. Насправді ні – невшательці хоч і сперечалися за провідні ролі швейцарського чемпіонату, однак на тлі Біло-синіх сприймалися явним андердогом.
Реальність виявилася зовсім інакшою – українці провели жахливий матч з огляду організації, причому могли поступитися ще вдома. На виїзді ж все пішло шкереберть – помилки у обороні залишилися, чим Ксамакс люб’язно скористався. Два голи, почергово забиті Мареком Лесняком та Патріком Ізабелла, не стали закликом до правильних дій – так, вдалося відзначитися Юрію Максимову, але Сабо піддався емоціям. Газета «Команда», цитуючи Стефана Решка, назвала тренера «гарячим і нервовим» – видання не оминуло факту спірної заміни Олександра Шовковського на Ігора Кутепова. Фактично це був кінець.
29 вересня Динамо вкотре розчарувало, програвши полтавській Ворсклі з рахунком 3:4. 17 жовтня ще один удар – виліт з кубку України (вінницька Нива вийшла до чвертьфіналу, впоравшись з Біло-синіми у серії післяматчевих пенальті). На той момент Йожеф Йожефович готувався покинути пост – за шість днів до зустрічі з вінничанами Григорій Суркіс влаштував прес-конференцію та представив публіці Валерія Васильовича Лобановського, який згідно плану мав прийняти команду у листопаді.
Олексій Михайличенко
Причина звільнення: поразка у третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів 2004/05
- 10 серпня 2004 року, Динамо – Трабзонспор – 1:2
- Голи: Верпаковскіс (21) – Караденіз (34), Яттара (65)
У серпні Ігор Суркіс зізнався, що поспішив з Михайличенком у 2004-му: «Аналізуючи те, що я робив раніше, а я все-таки не молодий, є життєвий досвід, то вважаю, що поставився до нього неправильно, враховуючи, як я вів себе з іншими тренерами потім. Хацкевич був звільнений після трьох спроб в Лізі чемпіонів, а Михайличенка я звільнив після однієї гри, хоча попереду був матч-відповідь».
Багато хто й до одкровень Суркіса притримувався схожої думки – президент повів себе імпульсивно, прибравши наступника і учня Лобановського. Як не крути, Олексій Олександрович зібрав повний комплект медалей українського розливу і заслуговував на шанс – тим паче, він реально був.
Коней, як відомо, на переправі не міняють, проте керівництво вчинило по своєму – до Трабзонспора з командою відправився Йожеф Сабо. Через п’ятнадцять років Суркіс знову довірився Михайличенку, але, як бачимо, наламав ще більших дров.
Леонід Буряк
Причина звільнення: виліт у другому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів 2005/06
- 26 липня 2005 року, Динамо – Тун – 2:2
- Голи: Гусєв (14), Шацьких (44) – Родольфо (41, автогол), Егертер (66)
3 серпня 2005 року, Тун – Динамо – 1:0
Голи: Бернарді (90+2)
До «старань» Леоніда Буряка Динамо ніколи настільки рано не прощалося з єврокубками. Але зорі зійшлися – у розіграші Суперліги 2004/05 Тун єдиний раз у своїй історії зайняв друге місце, завдяки чому гарантував участь у другому кваліфай-раунді ЛЧ.
Здавалося б, чого чекати від клубу, що базується у місті з населенням в 40 тисяч чоловік? Все скромно, тихо, навіть провінційно-буденно. Але ж ні – біля керма Біло-синіх Буряк. Людина, що розпочала роботу з поразки у Суперкубку України і нічиєї з запорізьким Металургом.
Тун, напевне, й сам здивувався розвитку того сценарію, який відбувся на стадіоні імені В. В. Лобановського. Українці організували оперативне взяття воріт і швидко отямилися після автоголу Родольфо – Максим Шацьких відновив перевагу, чим заспокоїв трибуни. Тим не менш, швейцарці відповіли – Шовковський капітулював перед точним ударом Сільвана Егертера.
По завершенні матчу відчувався неприємний післясмак – динамівці не реалізували низку шансів (наприклад, все міг вирішити Рінкон – бразилець вийшов на ворота Елдіна Якуповіча, але у найвідповідальнішу мить завозився з м’ячем і був заблокований). Віра у кінцевий успіх не згасла, адже всі сподівалися – Динамо продовжить створювати потенційно небезпечні епізоди і таки реабілітується. На жаль, ні.
Швейцарці врахували турнірне становище і зробили все, аби вибити киян із рівноваги – доволі показово, що на заключних хвилинах поєдинку сталися вилучення Родольфо і гол у виконанні Бернарді. ЗМІ пригадали Буряку залишених у запасі Рінкона, Белькевича і Клебера, а Суркіс не став церемонитися. Леонід Йосипович попрощався «гідно» – домашніми 1:1 з «Іллічівцем».
Анатолій Дем’яненко
Причина звільнення: поразка у першому турі групової стадії Ліги чемпіонів
- 19 вересня, Рома – Динамо – 2:0
- Голи: Перротта (9), Тотті (71)
Анатолій Дем’яненко підхопив команду, залишену Буряком, і ледве не зробив чемпіоном – все вирішилося у «золотому матчі», програному Шахтареві. У наступному сезоні Динамо поквиталося з принциповим конкурентом та здобуло всі внутрішні нагороди – словом, ніщо не віщувало біди. Однак у кампанії 2007/08 щось пішло не так – Дем’яненко тріумфував у Суперкубку, але невдало стартував в УПЛ.
Три поспіль нічиї (з Шахтарем, Арсеналом та Чорноморцем) і поразка Дніпру дали серйозні підстави для роздумів. А тут ще й ЛЧ – у третьому кваліфай-раунді кияни впевнено розібралися з боснійським Сараєво, проте на цьому їхній успіх закінчився. Жереб видався надскладним – навряд чи хтось зрадів би таким суперникам, як Манчестер Юнайтед, лісабонський Спортинг та Рома.
Для Дем’яненка було надважливо вдало розпочати етап – у третьому-четвертому турах на нього чекали Червоні дияволи, де й годі говорити про шанси. Втім, куди там до МЮ – Вовки, очолювані Лучано Спалетті, вказали на катастрофічні неточності, допущені тренером Біло-синіх. Футболісти не створили абсолютно нічого – провалили дебютні хвилини, статично спостерігаючи за шикарною комбінацією, завершеною голом Сімоне Перротти, а у другому таймі були добиті Франческо Тотті.
«Рома перемогла абсолютно заслужено. Римляни володіли перевагою і повністю нас переграли. Будемо розбиратися», – запевнив Анатолій Васильович. Не розібрався – Суркіс вкотре «воскресив» Сабо.
Валерій Газзаєв
Причина звільнення: поразка у другому турі групової стадії Ліги Європи 2010/11
- 30 вересня 2010 року, Шериф – Динамо – 2:0
- Голи: Єрохін (8), Франса (37, пенальті)
Якщо точніше, то звільнення Газзаєва – наслідки програшу амстердамському Акясу і, відповідно, невиходу киян до ЛЧ. Шериф трапився у не найкращий час і підсумував муки російського спеціаліста – Біло-сині мляво йшли в УПЛ (початок сезону зіпсувала втрата очок з Оболонню, Дніпром, а також поразка 1:3, нанесена Ворсклою), плюс, підвели з БАТЕ. А далі – виїзд до Тирасполя.
Де Динамо власноруч подарувало перемогу – а як ще охарактеризувати безглуздий гол імені Дениса Бойка? (нагадуємо, воротар, вибиваючи м’яч із карного майданчика, влучив у Олександра Єрохіна). Або пенальті, винуватцем якого став Євген Хачеріді – навіщо захисник здійняв руки? Шерифу допомогла доля, хоча слід зазначити – господарі старалися і виклалися, щоб утримати гандикап.
«Що я можу сказати по грі? Хочу привітати Шериф із заслуженою перемогою. Ця команда за всіма статтями нас переграла. Так погано, як сьогодні, моя команда ще не грала. Хочу тільки сказати слова подяки в адрес Шерифа. Бажаю їм такої ж самовіддачі в подальшому», – заявив Газзаєв у розмові з журналістами.
Наступного ж дня фахівець став офіційно безробітнім – навіть Ігор Суркіс, знаний своєю твердолобістю, відмовився терпіти таке приниження і прийняв відставку росіянина. На щастя, згодом ситуація була врятована – динамівці пробилися до плей-оф і дісталися до чвертьфіналу змагання.
Юрій Сьомін
Причина звільнення: поразка у першому турі групової стадії Ліги чемпіонів 2012/13
- 18 вересня 2019 року, ПСЖ – Динамо – 4:1
- Голи: Ібраґімовіч (19, пенальті), Сілва (29), Алекс (32), Пасторе (90+1) – Велозу (87)
Юрій Сьомін справив приємне враження під час першої каденції в Динамо, а от другий прихід не склався. Влітку 2012-го кияни провели масштабну трансферну кампанію, подолали кваліфікацію ЛЧ, вижбурнувши за борт Феєнорд та Боруссію Менхенгладбах, і зафіксували п’ятиматчеву переможну серію в УПЛ. Все ідеально? Ні. Ставка, зроблена на користь дороговартісних новачків, себе не виправдала – росіянин помилився з комплектацією складу, не знайшов важелів впливу і втратив контроль над роздягальнею. Це моментально позначилося на показниках – спочатку сталася неочікувана поразка Ворсклі (0:1), потім за справу взявся Шахтар (1:3), опустивши Біло-синіх на третю сходинку.
Відносини стали ще більш токсичними, і було зрозуміло – Сьомін за крок до звільнення. Час «X» наступив в середині вересня – впродовж тижня Динамо мало здійснити виїзд на Парк де Пренс та Донбас Арену. Очевидно, що й до цього тренер напрацював на припинення співпраці, але поєдинки з ПСЖ та Шахтарем стали, так би мовити, фінальними штрихами картини. У результаті фанати спостерігали за жалюгідним видовищем – парижани, як і донеччани, почергово декласували столичний клуб. Сьомін одразу відправився літаком до Москви (про що потім виправдовувався, відкидаючи варіант із втечею) і ще на борту відчув – вочевидь, повертатися до Києва вже не треба.
Олександр Хацкевич
Причина звільнення: виліт у третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів 2019/20
- 6 серпня 2019 року, Брюґґе – Динамо – 1:0
- Голи: Ванакен (37, пенальті)
13 серпня 2019 року, Динамо – Брюґґе – 3:3
Голи: Буяльський (5), Шепелєв (50), Мехеле (90+3, автогол) – Делі (38), Вормер (88), Опенда (90+5)
Ви добре знаєте ці події – у липні Олександр Хацкевич здолав Шахтар у Суперкубку, чим подарував уболівальникам примарні надії. Невже команді вдасться створити рівноцінну конкуренцію в УПЛ і нарешті повернутися до ЛЧ? Саме такі завдання окреслив Суркіс, причому наголосив – молодь помітно зміцніла, тож пора забезпечувати результат.
Тим паче, коли жереб підкинув білоруському спеціалісту Брюґґе – безумовно, міцного, але цілком прохідного суперника. До того ж, приваблювала можливість потенційної зустрічі з австрійським ЛАСКом – погодьтеся, на папері все виглядало дуже непогано. На практиці ж – як завжди.
Динамо не переконало в Бельгії, вдома ж практично здійснило камбек, але підвело в заключні хвилини – серія помилок, несумісних з професійним спортом, поклала край перебуванню Хацкевича. Де був захист, коли Лої Опенда забивав третій м’яч?..
Павло Кушнерук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
