Ми стали свідками історичної події: жодного разу в історії Чемпіонатів світу збірна діючий чемпіон таких болючих поразок, як 1:5, не зазнавала. Починаючи з 2008 року у світі футболу домінував іспанський футбол. Фундамент цього домінування було закладено в середині 70-х не без допомоги батька тотального футболу голландця Рінуса Міхельса. Під впливом Міхельса сформувалася клубна стратегія розвитку «Барселони». Основними тезисами цієї стратегії були велика увага дитячому футболу, формування стилю гри, що базується на контролі м'яча, пресингу, високій лінії захисту, універсалізму, схемі 4-3-3. Величезну роль у розвитку «Барси» зіграв учень Міхельса Йохан Кройф, який на початку 90-х створив у столиці Каталонії «команду мрії». Саме Кройф остаточно затвердив вектор розвитку «Барселони». Потім стверджували принципи тотального футболу в Каталонії Ван Гааль, Райкард. Вінцем титанічних зусиль кількох поколінь тренерів, футболістів стала «Барселона» Гвардіоли і збірна Іспанії зразка 2008 - 2012 років. Більш детально про це http://1927.kiev.ua/articles/view/364.
Можна сміливо стверджувати, що іспанський футбол зазнав значного впливу з боку голландського. Символічно, що саме збірна Нідерландів розгромила «ла фурію роху»: вчителі покарали більш успішних ніж вони учнів.
Битва титанів: Ван Гааль проти Дель Боске. Особливої гостроти протистоянню додавав факт того, що друг проти друга зійшлися одні з найкращих тренерів сучасності: великий практик Дель Боске і вічний пошуковець свого шляху Ван Гааль.
У цьому матчі Вісенте Дель Боске застосував схему 4-2-3-1. На поле в Сан-Паулу вийшов очікуваний склад з Піке і Рамосом в центрі захисту. Креативним тріо Хаві - Іньєста - Сілва в півзахисті. Єдиним форвардом натуралізованим бразильцем Дієго Костою, який переживає фантастичний рік в своїй кар'єрі.
Дель Боске з обережністю віднісся до суперника. Пару опорних півзахисників склали Бускетс та Хабі Алонсо. Гра в два опорних півзахисники повинна була додати надійності в обороні. Не допомогло. Колись надзвичайно ефективна система гри іспанців втратила гармонійність. Іспанцям вдалося створити надзвичайно складну систему футболу в якій збій кожного механізму призводить до катастрофічних наслідків. Тим більше, що найкращі футбольні уми кілька років працювали над проблемою, як подолати іспанських монстрів. За ці роки кілька рецептів вдалося виробити. Крім того, самі іспанці постарішали і втратили голод до титулів. В наслідок чого суперникам в останні роки вдалося зробити кілька погромів «Барселони» і збірної Іспанії.
Цього вечора іспанці непогано розпочали, але втримати ідеальну якість футболу, як це було раніше, їм не вдалося. Іспанський пресинг не вразив голландців. Незважаючи на очікувану перевагу у володінні м'ячем ( 64 на 36 % ) у голландців було достатньо простору для розгортання швидких атак, з чим не впоралася висока лінія захисту іспанців.
Ван Гааль на сьогодні є одним із живих класиків тренерського мистецтва. Тренерська доля Луї була нелегка. Після неймовірного піднесення часів «Аяксу» середини дев'яностих минулого століття, було розчарування «Барселони». В 1997 році Ван Гааль їхав в столицю Каталонії з повною впевненістю, що знає секрет футбольного «філософського каменю». Але зустріч із забутим в Європі, але все таким же геніальним Валерієм Лобановським завершилася катастрофічними 0:7 в двох матчах. Після цього нідерландський фахівець надовго втратив впевненість, але здобув розуміння того, що стояти на місці в футболі, якщо хочеш перемагати, не можна. Здавалося, навіщо змінювати схему 4-3-3, коли вона принесла результат у не тільки у відбірковому турнірі до цього чемпіонату світу, але й взагалі всім голландським командам протягом останніх сорока років? Але в Роттердамі колишній великий захисник-бомбардир Рональд Куман з надзвичайним успіхом застосував 3-5-2. Ван Гааля це зацікавило. Скоріше за все перехід на нову схему був викликаний тим, що футбольний пошуковець розуміє наступне: зараз в Нідерландах немає гравців калібру Кройффа, Ван Бастена, Гулліта, щоб грати домінуючу схему 4-3-3. Схема 3-5-2 більш підходить для контратакуючого підбору виконавців сучасної збірної Голландії.
При побудові захисної лінії Ван Гааль скористався вишколеними Куманом в «Фейєнорді» молодими Де Вреєм, Янматом, Інді. Третього центрального захисника грав колишній гравець «Фейєнорду» Влаар. Не дивно, що в цьому матчі захист нідерландців виглядав монолітно та організовано.
Опорні півзахисники Де Гузман і Де Йонг в міру сил допомагали захисту. Завдання творити в атаці було покладено на зіркове тріо Ван Персі, Роббен і Снайдер. Ставка була зроблена на швидкість Роббена і Ван Персі. При цьому голландці діяли просто, але ефективно: м'яч закидався за спини високо розташованим захисникам іспанців.
Провал іспанської високої лінії захисту. Система гри від збірної Іспанії побудована на високому розташуванні захисників, для забезпечення компактності ліній. По ідеї – це дуже ризиковано. Але багато років така система працювала ефективно. При втраті м’яча іспанці вмикали пресинг, не дозволяючи супернику надіслати м’яч в передню лінію для проведення контратаки. Для забезпечення ефективності застосування такої системи гри необхідно, щоб всі гравці працювали ідеально: атакуючи гравці миттєво пресингувати гравця з м’ячем, опорні півзахисники перекривати можливі напрямки розвитку атаки, захисники не дозволяти суперникам вриватися у вільні зони.
В матчі зі збірною Нідерландів дана система провалилася. Скромний хлопець із «Аяксу» Дейлі Блінд двічі зі свого лівого флангу розкривав захист іспанців як консервну банку.
Гол Ван Персі
Перший гол Роббена
На завершення трюк Блінда з того ж лівого флангу повторив Снайдер.
Не думаю, що звинувачувати в таких провалах варто тільки центрбеків Серхіо Рамоса і Піке. На мій погляд, іспанці просто не здатні на даному етапі ефективно грати за такою системою захисту. Порушена гармонія в діях всіх ланок. Дель Боске необхідно терміново шукати нові варіанти побудови захисних дій. В іншому випадку над збірною Іспанії познущаються не тільки голландці.
Про смерть «тіті-таки». Дель Боске багато років експлуатував каталонську систему гри 4-3-3 з тотальним контролем м'яча, так звану «тіті-таку». Зараз він опинився в ситуації, коли необхідні були кардинальні зміни. Раніше Дель Боске добра від добра шукати не став. Зрозуміти Дель Боске можна: занадто важке для людини завдання намагатися зробити досконалішим ідеал. Для цього необхідно стати трохи Творцем, а Вісенте все-таки людина. Хоча дзвіночків попереджень за останні роки було достатньо. «Барселону» кілька разів нещадно били, сама збірна Іспанії була розгромлена бразильцями на Кубку Конфедерацій. Але Дель Боске продовжував вірити в перевірену систему гри і досвідчених виконавців.
Питання, що застаріло: сама система чи виконавці - доволі цікаве. Дозволю собі висловити свою думку з цього приводу. Навряд чи каталоно-іспанський футбол досяг би таких успіхів без наявності такого футболіста, як Хаві. Саме наявність футбольних якостей Хаві дозволяло ефективно працювати цій системі. Гравець, який здатний робити до 200 тактико-технічних дій (ТТД) за матч з браком в 5-6 % унікальний. Справа не тільки в кількості, але і в якості. Хаві - це баскетбольний розігруючий в футболі. Гра Хаві в кращі роки була простою, він не демонстрував якихось екстраординарних фінтів. Зате він забезпечував контроль м'яча, керував розвитком атак, дуже рідко дозволяв собі допускати втрати м’яча. Загалом манеру гри можна охарактеризувати, як геніальна простота. Хаві залишався в тіні Мессі, Іньєсти, Вільї, але грав головну роль в побудові системи домінування іспанців чи «Барселони» на полі. Але роки беруть своє, Хаві вже 34. Він залишається майстром високого класу, але свою винятковість він потрохи втрачає. Підтвердженням тому статистика виступів Хаві в Прімері. Показники сезону 2013/14 – 26 матчів (3 забиті м'яча + 2 гольові передачі), виглядають значно гірше ніж в сезонах 2009/10 – 31(3+14) чи 2011/12 – 26 (10+7). За оцінками сайту WhoScored.com три сезони в період з 2009 по 2012 рік Хаві вважався третім гравцем Прімери після Мессі і Роналдо. В сезоні 2012/13 середня оцінка Хаві була 28-ма, в 2013/14 – 76-та серед гравців Прімери. Недаремно в Барселоні цього року заговорили про трансфер свого ветерана. Враховуючи заслуги Хаві перед «кулес» звучить по-блюзнірські, але боротьба за високі нагороди не визнає сентиментів.
Необхідно констатувати, що пік кар’єри Хаві, Іньєсти та Ко пройшов. Необхідні нові герої.
Звісно, не варто всю провину списувати тільки на те, що Хаві втратив свою геніальність. Постарішали Хабі Алонсо, Касільяс, Вілья. Переситилися титулами Іньєста, Піке, Бускетс, Торрес. Неможливо весь час залишатися на висоті, відступ неминучий.
Що стосується тактичної побудови, то, мабуть, не варто намагатися створювати копію цієї славної команди. Але не варто казати, що гра, яка базується на контролі м'яча, повністю вичерпала себе. 1:5 звісно болюча поразка. Але якби одна поразка вирішувала доля цілого напрямку в методах здобуття результату, то в 1994 Капелло, який з «Міланом» переміг «Барселону» в фіналі Ліги чемпіонів з рахунком 4:0, взагалі повинен був поховати, ще ненароджену «тікі-таку» і стратегію 90-хвилинного домінування на полі. Цього не відбулося. Кройф завершив з тренерством, але його учень і учасник того фіналу Йосеп Гвардіола розвив систему футболу від Кройфа, створив свій стиль.
Неважливо, як його називають. До речі сам живий ще молодий класик футболу Хосе Гвардіола не любить коли його звинувачують в «тікі-таці», що набридла багатьом, особливо тим, кого скривдила «Барса» і збірна Іспанії. Впевнений, що Гвардіола ще нас здивує, як і «Барселона» або інша команда, яка грає з контролем м’яча. Хоронити «тікі-таку» не варто.
Висновки. Ван Гаалю вдалося втілити в життя план розгрому збірної Іспанії. Але зарано робити висновки про універсальність схеми 3-5-2, яку застосував голландський тренер в цьому матчі. Нідерланди здобули дуже важливу локальну перемогу. Отримали величезний заряд позитивних емоцій. Але потрібно пам’ятати, що не завжди яскравий старт завершується таким же фінішем. В цьому матчі голландці реалізували всі свої козирі. Не думаю, що в наступних їм вдасться досягти такої ефективності. Арсенал цих козирів все-таки не достатній, щоб занести збірну Нідерландів до беззаперечних фаворитів Чемпіонату світу. Хоча пробитися до півфіналу їм буде до снаги.
Домінуванню збірної Іспанії на футбольних полях світу покладено край. Але саме домінуванню, досягати результату в футболі можна без нього. Чи здатна на це теперішня Іспанія залишається великим питанням. Дель Боске повинен зробити диво і повернути футболістам віру в себе. Можливо для цього необхідні кардинальні зміни в складі. В таких обставинах прогнозувати тріумфальний виступ іспанців на полях Бразилії, на мій погляд, не варто. Тут з чилійцями би перемогу вимучити та з групи вийти.
Роман Сиволап
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
