Початкова стадія атак
Білд-ап (частина 2)
У вибірці 5 благодійних поєдинків (Сарай, Клуж, БД, Динамо Загреб, Базель)
Продовження, дещо відгукується з тим, що з тезкою та Роберто згадували в студії ТТТ: білд-ап збірної. Петракову було важливо мати в ролі ЛЦЗ Матвієнка (принаймі точно важливіше за Караваєва в ролі ПЗ). Микола сильніший за Забарного в пасовій грі, бо Іллю, як ви мали змогу бачити вище, в клубі відповідальністю за початок атак не перевантажують.
Степаненко і Сидорчук важливі гравці в білд-апах Шахтаря та Динамо відповідно. Але таке одномоментне поєднання усіх чотирьох скоріш про надійність у грі без м’яча, ніж про якісну перехідну фазу із захисту до атаки.
Якщо Петракову була б потрібна якість перехідної фази, то когось з найкращих опорників країни змінив би Шапаренко. Бо серед гравців УПЛ він номер 1. Саме Шапа посилює імпульс цього процесу в Динамо, який починає Сирота:
- 28.1% передач Сироти в білд-апі направлені на Шапаренко
- 35.7% передач Сидорчука в початку атаки теж направлені на Миколу
- сам Шапа безальтернативний лідер за кількістю обводок у фазі білд-апу киян (5 успішних з 6)
Тобто у складній ситуації, де Забарний чи Сидорчук можут просто втратити м’яч через відсутність безпечної пасової лінії, Шапаренко може знайти вихід.
На цьому моменті давайте трохи заглибимося в історію. Хтось з вас пам‘ятає прізвища опорників збірної Петракова U20? Напевне, що їх пам’ятають самі гравці тієї команди, ТШ та може ще зо три десятки людей: Чех, Хахльов, Мусолітін та Дришлюк. Зі всього списку лише в останнього є шанси на кар’єру в клубі УПЛ з 4 по 8 місце. Решта можуть посилити хіба аутсайдерів.
Це тісно пов’язано з бачення ігрових процесів Петраковим. Дришлюк з 13.63/90 дуелями в захисті став найкращим за цим показником на ЧМ. Чого не скажеш про точність його передач вперед - 63.9% (всього 39 точних пасів вперед у 5 повних матчах).
Саме тому, коли в мене питають чи вірю я в одночасну появу у грі з Шотландією Сидорчука та Степаненко, я відповідаю: вірю. Бо такі прецеденти в історії нинішнього тренера вже траплялись. Це цілком можливо, і відповідає саме його поглядам! Фоменка свого часу могли звалювати за такий хід, а зараз війна, тому #неначасі.
Петраков отримав команду у спадок. Команду, що звикла до принципів, яких новий тренер ніколи не поділяв, та певно на рубежі 65-років і не поділятиме. Дивні та хаотичні відрізки у осінніх матчах саме з розбіжністю між принципами тренера та сталими звичками (зокрема в білд-апі) гравців і пов‘язані. Було важко пояснювати гравцям, що звикли грати з 4.5-5 пасами за середнє володіння, переваги, що дає їм гра з 2.5-3 пасами. Новий футбол більш енерговитратний, не усі були готові у 25-30 років до нього, навідміну від 18-19-річних, які тільки в такий і грали, як себе пам’ятають.
Зараз, з появою Мудрика, Петраков нарешті може вдихнути повітря на повні груди. Йому більше не потрібно грати чиюсь роль, вдавати з себе того, ким він не є. Тепер він може бути собою, і це суттєво підвищує шанси збірної.
Якщо повернутись до киян, то помітна суттєва обережність Вівчаренка (93.8%) в порівнянні з Караваєвим (68.4%). І це вже прямий вплив діда, бо в U19 (та особливо у Мороза в U21), Костя теж вище 70% не підіймався, через геть іншу доктрину.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
