Шотландія 1:3 Україна
xG графік
Дійсно Петраков здивував. Перед грою було безліч теорій, як усе може бути. У підсумку обрали найбільш вдалу конструкцію, що добре. Чому цих теорій блукало світом так багато? Дослівно:
«А який це стиль Шевченка? Хоч розкажіть мені, щоб зрозуміти, що це за стиль! Для мене контроль м‘яча має бути ефективним. А катати м’яч безцільно для ЗМІ на відсотки - я таким не займаюся разом зі своїм тренерським штабом!»
Доволі вичерпна відповідь, що дає чітко зрозуміти: тут особисте. Петракову дуже довго дорікали за бий-біжи, що грали його юнацькі команди. А футбол попередника він ідентифікував для себе саме так - безцільне катання м’яча. Тож при найпершій ж нагоді отримати сатисфакцію за багаторічні знущання ЗМІ - він показав зуби. Для чого? Та для більшого драматизму:
⁃ лише 14 з 91 володіння України (15%) закінчилися у штрафному майданчику Шотландії - це до слова про ефективний контроль м’яча та 19% Шотландії (19/99)
⁃ 29 з 60 володінь (без врахування стандартів) тривали менше 10 секунд
⁃ команда додала у тривалості середнього володіння у порівнянні з осінніми іграми рівно 1 передачу з 4.81 до 5.81 (у найбільш топовому відрізку з 16‘ по 30‘ хвилину показник взагалі сягав 7.5)
Тому як не крути, але ГТ вчинив дійсно мудро: дозволив гравцям повернутись до звичних ігрових принципів, розуміючи, що свої власні (запропоноване ним) не мають шансів на успіх саме з цією групою гравців на цьому рівні.
Ми дозволили шотландцям більше ударів (14), ніж в них є зазвичай (12.2 за рік). Але якість середнього впала на ~25% до 0.094 хG.
Один Бог знає, як би завершилась історія з ударом Макгіна на 67‘ (0.25 xG). Ми почали просідати і ледь за це не поплатилися.
Існує доволі цікавий показник - втрати, що призвели до удару. Він рахується у інтервалі до 20 секунд до удару.
І нам їх нарахували аж 11. У епізоді перед голом варто говорити про помилку Бущана. Інша справа той самий момент Макгіна:
⁃ на 66:11 Забарний виносить головою крос Макгіна прямо на Мактомінея
⁃ на 66:12 Мактоміней підхоплює і б’є, блокує Матвієнко, Миколенко наздоганяє м’яч біля кутового прапорця
⁃ на 66:17 Миколенко здійснює довжелезну передачу, яку в центрі поля перехоплюють
⁃ на 66:36 Крісті обходить Зінченка та Миколенка (удвох кидаються), знаходить передачею Мактомінея, якого втрачає Степаненко намагаючись перехопити (Миколенко поза позицією), Бущан невдало відбиває
Бущана не відбілюю (він дійсно помилився двічі), але це аналогічний кейс з пенальті і вилученням Миколенка з фінами. І там помилка, і тут, але до неї призвела колективна розлагодженість. Іншими словами - 4 гравцям Шотландії (за лінією м’яча троє) вдалося створити момент проти 6 українців...
Якщо прогнати усі 27 ударів через симуляцію, то Україна здобула б перемогу у 60% випадків. Це багато. Ще по 20% на нічию та навіть перемогу хазяїв.
Ми не забивали взагалі нічого лише у 7.48% симуляцій, двічі - у 30.17%, а ймовірність, що одного, що трьох голів рівна - близько 23.5%.
Ми створили 13 ударів із середньою якістю 0.17 хG з середньої дистанції 15.83 метри. Солідно. Порівнюємо з 18.28 метрами восени (5 ігор) за конспектами Петракова. Ну, за тим йогом влюблённом розділом «Эффективный контроль».
Тож ще раз хочу подякувати ГТ: дякую, що полишили власні амбіції в такий відповідальний момент! Дякую, що теза про ефективний контроль залишилась у минулому, бо усі ми на власні очі побачили, який в нас ефективний контроль після замін, коли почалися гойдалки. Дякую, що не стали руйнувати конструкції, які успішно працювали до вас саме проти суперників рівня Шотландії. Дякую, що дозволили гравцям бути тими, кими вони є.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
