Маліновський і «Аталанта»: піти не можна залишитися

Світовий футбол 3 Червня, 17:11 1261
Маліновський і «Аталанта»: піти не можна залишитися | 19-27
Оглядач Sport.ua - про майбутнє Руслана Маліновського в «Аталанті».

На початку травня Руслану Маліновському виповнилося 29 років. У нього залишається рік за діючим контрактом із «Аталантою». Хавбеком активно цікавиться «Мілан», а в «Аталанті» він може стати однією із легенд клубу. І цілком можливо, що вже цього літа Руслану доведеться робити вибір стосовно того, як розвиватиметься його кар’єра далі.

Нинішній сезон, треба сказати відверто, вийшов у Маліновського, як і у «Аталанти», не таким крутим, як минулий. В сезоні 2020/21 українець заробив 8+12 очок за системою гол+пас, ставши найкращим асистентом Серії А. Саме для півзахисника - це навіть більше визнання, ніж голи. Бо позиція така на полі, що ти маєш створювати партнерам, а не забивати самому.

Руслан став одним із лідерів команди Джан П’єро Гасперіні. Відхід із Бергамо Папу Гомеса пішов на користь уродженцю Житомира. Звільнилася вакансія лідера, яку Маліновський зайняв. З’явилося відчуття класу та майстерністі, яка приносила результат. Українець забивав та віддавав у матчах проти аутсайдерів, середняків та грандів. Дуже добре себе відчував на рівні ЛЧ. Не було такого враження, що Руслан може грати лише на фоні слабших суперників, чи просто націлений на ворота, щоб забити. Він був одним із найкращих гравців найкращої за грою команди Італії позаминулого сезону. Такі речі коштують дуже дорого. Україна не мала такої футбольної слави із часів виступів Шевченка за «Мілан».

***

Влітку 2021 року Маліновський мав йти на підвищення. З'являлася інформація, що за гравцем стежив «Інтер». Але колишній тренер команди Антоніо Конте не затвердив трансфер через тактичні моменти використання Маліновського на полі. «Мілану» ж просто відмовили: не захотіли посилювати конкурента. Якби в цей час на Маліновського прийшов запит із клубу АПЛ, то «Аталанта», цілком можливо, могла б заробити 30-40 мільйонів євро на продажу українця.

Однак теоретичному трансферу завадила... збірна України. Суть в тому, що Маліновський провів дуже виснажливий минулий сезон. У нього були проблеми із грижею. Операцію відкладали, бо були свої завдання у чемпіонаті Італії та амбіції в ЛЧ. На Євро Руслан поїхав не здоровим та повністю фізично виснаженим. Він просто був не готовий до турніру. Його виступ тільки це підтвердив. Маючи слабкий виступ на Євро та операцію, про жоден перехід мова не йшла.

Тут хочеться стати на захист Маліновського. Йому та Зінченку багато дісталося критики за турнір. Зрозуміло, що це гравці не тільки із провідних чемпіонатів, але і провідних клубів Європи. Тому і вимоги до них та очікування набагато більші. Якби Маліновському збірна не була цікава і він би жив тільки клубним життям, то він би просто не поїхав на Євро. Зробив би операцію та був би готовий до старту підготовки до нового сезону. А так Руслан мучився у національній команді, потім зробив операцію та пропустив майже всю підготовку до нового сезону через реабілітацію. Зрозуміло, що у перших матчах сезону від нього не потрібно було нічого чекати. Маліновський реально хотів допомогти національній команді, а не думав про свої власні інтереси.

***

Уявність собі, що Маліновський був би у хороших фізичних кондиціях, міг би грати та тренуватися на повну? Якби він проявив себе на Євро, то хороша пропозиція не змусила би себе довго чекати. Він влітку вже став би гравцем клубу АПЛ. Тим паче, що збірна України дійшла до чвертьфіналу.

Тут є приклад Романа Яремчука. Думаю, що фактор вдалої гри за збірну на Євро був одним із головних при переході у «Бенфіку». Португальський гранд купував за великі гроші не тільки зірку бельгійської ліги, але і основного форварда збірної України, який забив на Євро двічі.

Зрозуміло, що збірна - це репутаційні речі. На великих турнірах гравці, які себе показують, мають шанси зробити хороший перехід. Коли Маліновський став лідером збірної України, то це допомогло не тільки національній команді вдало виступити у кваліфікації до Євро, але самому футболісту здійснити переїзд до Серії A.

Однак це все поки припущення, а реалії такі, що рік контракту з «Аталантою», який залишився, дає Маліновському можливість зміни клубу. «Аталанті» потрібно теж визначатися із майбутнім українця. Ціна не може бути великою, якщо залишився тільки рік контракту. Тут головне - не помилитися з вибором.

Мені здається, що зараз, у 29 років, Маліновському потрібно ризикувати. «Аталанта» Гасперіні, звичайно, не найгірший варіант європейської кар’єри, але є відчуття, що Маліновський прагне більшого. Тут дуже важливими стають можливості потенційного покупця. «Аталанта» - не та команда, яка може ставати сильнішою під час міжсезоння. Клуб не може похвалитися великими фінансовими можливостями. Тому «бергамаски» намагаються продавати своїх гравців за відповідної пропозиції. Кожен рік руйнуються певні зв'язки, вибудувані Гасперіні, які заважають боротися за скудетто. Чемпіоном в Італії стають команди із досвідом та надійним захистом. Ні першим, ні другим «Аталанта» похвалитися не може.

***

Так, Маліновському та його родині комфортно в Італії та Бергамо. Вони там відчувають себе своїми. Дружина Роксана відкрила свій магазин навіть. Який сенс зараз щось кардинально змінювати? Клімат, умови побуту в Італії та Англії дуже різні, як і сам футбол.

Перехід в Німеччину не виглядає логічним. Це не буде кроком вперед. Навряд чи Руслан буде цікавий для «Баварії», «Боруссії» Дортмунд чи «Лейпцига», а інші варіанти – крок назад у плані кар’єри. Іспанський футбол – це зовсім інший світ. Теоретично, Маліновський міг би стати хорошим гравцем для «Севільї» чи «Валенсії». Але це не буде якимось проривом у кар’єрі. Плюс-мінус той же рівень, що в «Аталанті».

Перехід всередині Італії виглядає найбільш реальним та можливим. Трансфер в умовну «Рому» чи «Лаціо» навряд чи дасть поштовх кар’єрі українця. Це десь такий же рівень клубу, як і «Аталанта». «Інтер» має Хакана Чалханоглу та Ніколо Бареллу. Залашається тільки «Мілан», якому потрібно посилюватися до ЛЧ та шукати заміну Франку Кессі. Опція із переїздом Руслана до табору «россонері» виглядає найбільш реальною серед всіх. «Аталанта» залишилася без ЛЧ та, відповідно, декількох десятків мільйонів євро у бюджеті. У Маліновського ще рік контракту та йому вже 29 років. Ціна не може бути високою для «Мілана». Стефано Піолі отримує адаптованого та якісного гравця, який може посилити команду відразу. Усі наче задоволені.

Іншим ймовірним варіантом є продовження контракту із «Аталантою». Гасперіні потрібен новий лідер, навколо якого будуватимуть нову команду. Місце лідера «бергамасків» вакантне. Маліновський може стати таким гравцем на найближчі 4-5 років. Руслан освоївся у команді. Став вже одним із лідерів. Трансфермаркт оцінює його у найбільшу суму в команді на рівні із Пашалічем та Деміралом - по 30 мільйонів євро.

Маліновський багато значить для «Аталанти». Враховуючи в першу чергу його вік, потенційний перехід не може бути дуже коштовним. Навряд чи «Аталанта» знайде сьогодні гравця такого ж рівня за 20-25 млн, які теоретично коштує Руслан. На своєму нинішньому рівні він може грати плюс-мінус ще мінімум 3-4 сезони.

Тільки «Аталанта» має підіймати зарплатню Маліновському у новому контракті. Раніше писали, що Руслан отримує у Бергамо 1 млн євро за сезон. Очевидно, що Маліновський має заробляти на рівні з лідерами команди. І в «Аталанті» це мають розуміти. Або ж клуб має продавати українця, щоб заробити на ньому. Поки є така можливість.

Сергій ТИЩЕНКО