Нинішнє міжсезоння у цьому плані не стало винятком чи одкровенням. Про гіпотетичний відхід Олександра з «Етіхаду» почали говорити ще до завершення минулого чемпіонату Англії. Серед потенційних «покупців» українського футболіста найчастіше називали «Барселону». Але потім «інтерес» каталонців чи то згас, чи його й не було зовсім.
Натомість на горизонті замаячили пропозиції від інших англійських клубів. І цього разу можна стверджувати, що їхній інтерес до українця – предметний. У всякому разі, у трансферних пріоритетах «Вест Хема», «Евертона», «Челсі» та «Арсеналу» раз у раз прослизає прізвище нашого героя.
Найбільш наполегливими, якщо судити з британської преси, є «каноніри». Головний тренер лондонців Артета не з чуток знайомий із Зінченком, адже свого часу він працював у тренерському штабі Гвардіоли. І не лише працював, а й багато індивідуально займався з українцем. Артета і тоді, коли був тренером «Сіті», і зараз, на чолі «Арсеналу», не приховує своєї прихильності до Зінченка. Іспанця у нашому футболісті підкуповує насамперед універсалізм. А ще така рідкісна для наших широт риса, як оптимізм та позитивний погляд на речі.
Ще в перший рік перебування Сашка в «Сіті» Гвардіола, крім іншого, говорив на адресу українця таке: мовляв, він дуже універсальний і працездатний, але головне, що він завжди посміхається, коли працює на тренуванні. Він не ремствує, не сперечається, не вимагає – він просто працює. Причому працює дуже якісно.
І за чотири роки наполегливої та важкої роботи Зінченко став для «МанСіті» та для Гвардіоли справжнім універсальним солдатом, здатним зіграти на багатьох позиціях. Артета це не тільки чудово розуміє, а й, як було сказано вище, бачив на власні очі. Тому й хоче здобути хлопця до своєї команди.
Очевидно, вже найближчим часом «Арсенал» може офіційно розпочати переговори з «містянами» з приводу переходу Зінченка. Принаймні, на Туманному Альбіоні саме у такий сценарій вірять і в ЗМІ, і в колах аналітиків. «Канонірам» на новий сезон потрібний основний лівофланговий захисник, і кандидатура Зінченка їм бачиться досить перспективною. Хоча якщо говорити про шкалу пріоритетів, то спочатку лондонський клуб серйозно цікавився оборонцем «Аякса» Мартінесом. Але, як виявилось, не по Сеньці шапка. Амстердамці повісили на Лісандро відлякуючий цінник (близько 55 млн євро), та й сам аргентинець хоче у «МЮ». І вже майже перейшов на «Олд Трафорд». Тому «Арсенал» і перейшов на Зінченка.
А що ж думає із цього приводу «Сіті»? На цей рахунок є дуже суперечлива інформація. На початку цього місяця британські таблоїди дружно відрапортували, що чинний чемпіон Англії не має наміру продавати Зінченка. Але всього через тиждень з'явилася інформація, що «МанСіті» може відпустити Олександра, якщо отримає хорошу пропозицію. «Хорошу» - це близько 35 млн фунтів, якщо вірити пресі. Вже нібито й знайшлася заміна для Сашка в «Сіті» – іспанець Кукурелья із «Брайтона».
Хоча, за останньою інформацією, Зінченко був у списку тих гравців, з ким Гвардіола має вирушити до США на виставкові матчі. Тож або «містяни» таки справді не хочуть відпускати свого універсала, або пропозиція того ж таки «Арсеналу» ще не прийшла.
Але в цьому випадку, на мій погляд, треба розуміти, що зараз час працює виключно на 25-річного фулбека, а не на його нинішній чи можливо новий клуб.
Справа в тому, що контракт українця з «Манчестер Сіті» діє ще два роки – до літа 2024-го. І позбутися його «просто так», через чиїсь забаганки, не вийде за всього бажання. Тут дуже важливо, щоб було бажання піти саме в Олександра. А цього бажання, наскільки я розумію, він зараз не має.
Так, іноді подейкують, що він начебто не дуже комфортно почувається на місці лівого захисника, адже за своїми профільними характеристиками «Зіна» гравець іншої формації – центру поля. Але справа в тому, що Гвардіола не має чіткої градації на ігрові амплуа: якщо ти захисник, то обов'язково повинен брати участь не тільки в пресингу та відборі, а й підключатися до атак, розганяти їх. З чим Сашко непогано справляється.
До того ж, він продемонстрував не лише відмінну «живучість», уміння пристосовуватися до нових умов, а й, що, мабуть, головне – йому вдається перевершувати за якістю своїх безпосередніх конкурентів.
Зокрема, якщо говорити про минулий сезон, то мова про Канселу. З погляду техніки, українець навряд чи може тягатися з португальцем. Але ось у плані все того ж таки універсалізму та якості (відбори, передачі), то в цих компонентах Саша кращий.
Єдина його справжня проблема у «Сіті» – ігровий час. Незважаючи на компліменти від Гвардіоли, Зінченко не може похвалитися ігровим часом, наприклад Де Брюйне. Минулого сезону на рахунку українця – 15 поєдинків. Враховуючи його потенціал, можна сказати, що це «лише» 15 матчів. І якщо Сашко захоче більше часу проводити на футбольному полі, тоді може закрастись думка про перехід.
Але річ у тому, що й в «Арсеналі» йому навряд чи пообіцяють гру без заміни у всіх поєдинках сезону. До того ж, як відомо, Артета хоче бачити у себе в команді саме захисника, а не півзахисника Зінченка.
Та й, власне, фактично всі англійські клуби, які в тій чи іншій мірі виявляють зацікавленість в українському гравці, хочуть його ангажувати саме як лівофлангового гравця захисту.
А якщо так, певен, просто не потрібно шукати від добра добро. Зінченко грає в одній із найсильніших і найбагатших команд світу, в одного з найсильніших тренерів епохи, щосезону реально бореться за титул і в АПЛ, і в Лізі чемпіонів. Він уже звик і до навантажень, і до вимог, і до конкурентного середовища, що постійно змінюється. Він у ньому проріс. Пустив коріння. Він там просто свій. Якщо ти свій у складі чемпіона, то навіщо все це псувати різкими рухами?
Від добра не потрібно шукати добра.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
