Експрес-аналіз матчу «Динамо» - «Кривбас»

У першому таймі протягом двох хвилин забили Ванат і Буяльський, незадовго до перерви Дебелко скоротив відставання криворіжців. У другій половині гри Циганков не реалізував пенальті, проте в наступній атаці Буяльський оформив дубль.

У складі «Динамо» участь у матчі взяли футболісти, які викликалися на останній збір національної команди: Тимчик (жовта картка, замінений на 64-й хвилині), Забарний, Караваєв (гольовий пас, замінений на 64-й хвилині), Сидорчук (гольовий пас), Циганков (незабитий пенальті).

Блогер Михайло Смоловий про події на полі:

Стисло після першого тайму (2:1):

• Кривбас шокував на старті 40-45 секундами з м’ячем на межі другої та фінальної третини киян
• на таку відверту вбогість Динамо на старті навіть я не чекав, Гармаш може грати ЦП з користю за володіння ДК, коли м’яч в Кривбаса тримається, то він не ресивер - він тягар
• можливо було б Динамо тягучим й кволим надалі, але Кривбас подарував впродовж двох хвилин одразу два голи, дякуюємо за допомогу
• мені Динамо більшу частину тайму нагадувало себе часів Михайличенка, атака на атаку з поодинокими спробами тривалих розіграшів, інколи зовсім без центру поля - це залишало шанси Кривбасу, це ризик втрат в перехідних фазах, але для нинішнього Динамо такий підхід може стати виходом впродовж деяких відрізків в матчі; бо в позиційній атаці однаково мало що створюється, а помилки все одно є, то тут із фактором помилок більше шансів попереду через розріджений простір
• Кабаєву вже максимально спростили задачу, стій у напівфланзі та розкидай м’ячі, але все одно не вражає, проте вже не шкодить, що непогано загалом
• після 30 хвилини вдалося заспокоїти гру, що незвично: звичною була лише чергова (збився з ліку яка) помилка Забарного; якщо на величного Тома Брейді помітно впливає розлучення з Жизель та майбутній розподіл часу на опіку дітей, то тут схоже обернена ситуація, але матюкатися не буду і іншим не раджу, усі по різному переносять «особисті історії» (а в Динамо здається зараз забагато драми в житті в багатьох)

Стисло після другого тайму (фінальний рахунок 3:1):

• знову інтенсивний початок від Кривбасу і неготовність Динамо до цього, якби рахунок зрівнявся, то ніхто б і не здивувався ніде в цій країні
• статистику Сарнавського скину пізніше, а поки нагадаю, що ще залишилося декілька членських квитків до фан-клубу Буяльського, який я заснував не так давно
• третій гол міг забивати ще Циганков з пенальті, але його думки десь там, де думки Забарного, і на це важко впливати навіть за бажанням
• другий гол Буяльського гру закрив, як би ні пищав наче різаний коментатор, бо ідентичної якості моментів вистачало і в Динамо
• показова жовта картка Вівчаренка, втрачає можливість в атаці, і замість того, щоб перемикатися на захист, починає «скорботу», не встигає через час витрачений на «страждання» зіграти чисто, фолить; окей, там Сидорчук отримав таку саму за те, що Попов обрізав команду, влучивши в п’яту Циганкова, там хоч помилка тактична (меншість в захисті); усі ці міні-історії і характеризують нинішнє Динамо, як максимально нестабільну команду, і перш за все морально