Суддівство цікавіше за гру

Віталій Романов міг бути головним героєм такої похмурої зустрічі, якби у футболістів обох команд знайшлася життєва енергія хоча б на суперечки з арбітражем. Той же Бондаренко залишився без жовтої за розбитий ніс Сидорчука. Водночас на 55 хвилині Артем своє попередження таки знайшов, знову зігравши надто брутально. А так 77-річний Мірча Луческу й той показав більший кураж та емоції у, мабуть, прощальному для себе матчі УПЛ 2022/23.

Заміна Мудрику і Циганкову

Київ уміло сушив і з першої до останньої хвилини ніби був готовим підписати мирову, щоб швиденько розійтися по хатах. Чи не єдиним, хто вибивався з інертної сірості, був Беніто.

Саме нігерієць взяв на себе нелегку ношу динамівського креативу після продажу Циганкова. Непогано взаємодіяв з Тимчиком, який також відносно якісно підключався у фінальну третину та роздавав паси з глибини. Луческу надто перестрахувався, обравши Вівчаренка замість Дубінчака. Адже травма Зубкова і неготовність Шведа змушувала Йовічевіча випускати на правому фланзі двох крайніх захисників. Тоді як сам Владислав є одним із лідерів українського сезону за кількістю створеної загрози через пас, перевершуючи навіть того ж Судакова.

Можливо, варто було перейняти досвід свого візаві та взагалі випустити на кризовій позиції лівого вінгера обох своїх фулбеків, які діють на тому краю. Адже ні Волошин, ні Гармаш там поки зовсім не вражають. На Кабаєва ж, схоже, взагалі махнули рукою. Динамо знову і знову відмовляється витискати максимум можливостей Буяльського. За 4 офіційні матчі без Циганкова Віталій приніс результат і звичну якість лише проти СК Дніпро-1. Один фланг взагалі зображає якийсь свій футбол, інший надто прив'язаний до імпровізації Беніто – індивідуаліста, який зовсім не схожий на Віктора.

Шахтар на контрасті найяскравіше проявляв себе ліворуч. Після відходу Мудрика і травми Криськіва туди відрядили Судакова, який на пару з Бондаренком і намагався компенсувати втрату Михайла. Виходило непогано на фоні нинішнього депресивного суперника, тим паче на тому фланзі свій акцент мав би робити Матвієнко, непоганий у просуванні.

Дикі привози

Однак за якістю показаного футболу показане обома командами більше відповідало вимогам чемпіонату України U-19, а не серйозного турніру дорослих. Пішохідний темп (і це при температурі 16 градусів), брак під найменшими спробами тиску (Андрієвський показав лише свій натренований удар, але не пас), привози з обох боків (кияни, треба визнати, дарували супернику більше) і практично повна відсутність цікавих комбінацій.