Хвастович: «З приводу допінгового скандалу у нас була розмова з Белькевичем. Він пояснив інцидент тим, що футболіст не може знати, які вітаміни дає йому доктор. Великий його провини в цьому я не бачив. Ми Валентина навіть ніяк не карали. Потрібно розуміти, що це зараз проблему допінгу, правильно чи ні, роздмухують. Тоді до цього ставилися спокійніше. У нас не було спеціальних методик, як відслідковувати застосування заборонених препаратів. Тому ми поставилися до всієї цієї історії без великих емоцій і переживань. Прийняли рішення про покарання, і Белькевич не грав на міжнародній арені. В чемпіонаті Білорусі він продовжував виступати.
На Белькевича приїжджали дивитися «Реал Сосьєдад». Іспанцям він не сподобався. Сказали, що Белькевич береже себе, не йде в стики. Та й уявіть собі іспанців-рекрутів на грі «Динамо» в Солігорську в 90-х роках. Там про гравця будеш думати в останню чергу. Потім його побачив Лобановський. І в підсумку трансфер відбувся. Але не тому, що я сильно цього хотів. Цього сильно хотіли Белькевич і Київ. «Спартак»? У нас з москвичами не було дружніх відносин. Ми виграли у них суд по одному з футболістів. Їм це дуже не сподобалося. Єсауленко приїжджав до Мінська, зустрічався з Цибуліним (один з акціонерів «Динамо» -Tribuna.com) і натякав на всілякі фізичні варіанти відплати. Загалом, я ніколи з приводу Белькевича зі «Спартаком» не розмовляв.
У «Динамо» тоді вже був Суркіс. Я їздив в Київ, розмовляв з ним, зустрічався з Лобановським. Ми обговорювали, як цей трансфер може відбутися. Але у Суркіса були бандитські, чи що, методи ведення бізнесу. Я не хотів віддавати Белькевича. Кияни, власне кажучи, примусили це зробити. Суркіс мені говорив, що у них вже була узгоджена схема з Белькевичем. Його могли одружити з українкою, дати громадянство і забрати в українську армію. В такому випадку - до побачення, ми могли взагалі нічого не отримати. Методи в ситуації з Мілевським не нагадує? Той же Суркіс, різні вагові категорії», - наводить слова Хвастовича tribuna.com.
Газети того часу. Історія про Суркіса, яка допоможе краще зрозуміти ситуацію. «Справа про шуби» - найграндіозніший скандал за час існування київського «Динамо». У вересні 1995 року іспанський арбітр Антоніо Лопес Ньєто звинуватив українську команду в дачі хабара. Мовляв, перед матчем Ліги чемпіонів з грецьким «Панатінаїкосом» генеральний менеджер «Динамо» Ігор Суркіс запропонував судді 30 тис. доларів і дві норкові шуби, щоб той забезпечив перемогу. УЄФА вирішив довічно відсторонити від футболу Суркіса і генерального секретаря «біло-синіх» Василя Бабійчука, а найсильніший на той момент клуб України був на три сезони відлучений від єврокубків. Проте вже в 1996-му дискваліфікація «Динамо» скоротилася до одного року, а його керівники отримали «амністію». До слова, рідний брат Ігоря Суркіса - Григорій, який був у ту пору президентом київського клубу - зараз займає пост віце-президента УЄФА.
Хвастович: «До того ж у Белькевича закінчувався контракт. Ми були в позиції, коли нам було дуже складно торгуватися. Зрозуміло, Київ був набагато сильнішим. Плюс вплив Суркіса і Лобановського - це несумісний рівень переговорів.
З Лобановським ми зустрічалися у нього вдома. Пили коньяк, закушували анчоусами (він їх дуже любив). Дуже приємна людина, дуже розумна, грамотна. Не думаю, що він був частиною цього примусу, який вели Суркіси. Загалом, враження від Лобановського позитивні. Ну, які вони ще можуть бути у людини, яка ніколи не була тренером, не грала у футбол і при цьому розмовляє з самим Лобановським?
Було бажання вичавити максимум, щоб не втратити взагалі все. Белькевич б в будь-якому випадку поїхав, він не хотів залишатися в чемпіонаті Білорусі. І він був правий. Він розумів, що коштує більше, ніж ми могли платити. Він хотів досягти більшого. А тут з'явилася команда, яка дозволить йому розвиватися далі. Але для нас це була дуже велика втрата.
Я б не хотів говорити про суму трансферу Белькевича і Хацкевича. 500 тисяч доларів? З приводу разової виплати ви близькі. Однак контракт був дуже складним і багатоступеневим. Була грошова виплата, було закладено співробітництво між клубами, обмін футболістами, відсоток від наступного продажу. Моя позиція полягала в тому, що якщо вже я не можу вимагати розумні гроші за Белькевича, то необхідно шукати інші методи. Приміром, якщо я відправлю до Києва іншого молодого футболіста і він там засвітиться - його ціна зросте. Я міг вигадати щось тут. А взагалі, Київ до кінця по цьому трансферу не розрахувався досі», - додав Хвастович.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
