У ексклюзивному інтерв'ю сайту 1927.kiev.ua молодий захисник київського «Динамо» Микита Бурда детально описав свій дебют у Лізі Європи, розповів про свої взаємовідносини із Сергієм Ребровим та Олегом Блохіним, та виказав свою думку щодо доречності «фолу останньої надії» від Александара Драговича у матчі із «Ольборгом».
- Твій шлях від турніру дублерів до групового етапу Ліги Європи виявився дуже коротким. Ти дебютував за основу у матчі проти «Ріу Аве» до цього навіть жодного разу не зігравши за команду у чемпіонаті. Наскільки важко було у психологічному плані?
- Звісно, мені було важко. Я дуже хвилювався перед цією грою, хотілося вийти і добре зіграти. Сергій Станіславович підтримав мене перед грою, я з ним поговорив і трошки заспокоївся, але все одно перед виходом на поле я дуже хвилювався.
- Які емоції були по завершенню цього матчу?
-Я був радий, що ми виграли. В мене була гордість через те, що вийшов на поле у основному складі. Здійснилась моя мрія.
- Невеликий «флешбек» до вчорашньої гри: наскільки, на твою думку, був виправданий фол Драговича, за який він отримав червону картку?
- Я думаю, що фол був виправданий, адже, якби він не збив гравця суперника, то там був би гол. А так ми не пропустили ще й виграли. Я вважаю, що фол був виправданий.
- Про що подумав, коли побачив, що Драгович отримав червону картку?
- Одразу помічники Сергія Станіславовича підійшли, сказали, щоб я переодягався... Все дуже швидко відбулось: я одягнув футболку і вийшов на поле.
- Коли виходив на заміну, рахунок був ще нульовий. Які настанови давав Сергій Ребров перед виходом на поле?
- Настанови були лише щодо стандартних положень. А так, коли виходив на поле, Сергій Станіславович сказав, щоб я не хвилювався, сказав, що все нормально.
- Наскільки важливо у психологічному плані для команди залишитися на першому місці у Чемпіонаті України по закінченні першої частини турніру?
- Я думаю, що дуже важливо. Щоб ми йшли і у відпустку у гарному настрої, і щоб на друге коло виходили вже на першому місці, щоб відстоювали це місце до кінця чемпіонату.
- Ти був у команді і за часів Олега Блохіна. Можливо він якось спілкувався з тобою, звертав на тебе увагу?
- Та ні, я при Блохіні у дублі грав і я з ним навіть ніколи не спілкувався.
- Він не бував на іграх дублю?
- Я не бачив, щоб Блохін приходив на ігри дублю, а от Ребров навіть на тренування ходить постійно.
- Наскільки ключову роль у твоєму розвитку зіграла довіра Сергія Реброва?
- Звісно, це грає велику роль у моєму розвитку, і сподіваюсь, що матиму змогу розвиватись і далі. Для футболіста, я вважаю, найважливіше - довіра тренера. Якщо тренер довіряє футболісту, то футболіст готовий гори звернути.
- Ти грав один матч у Чемпіонаті України на позиції лівого захисника і після цього більше не з'являвся на цій позиції. Реброву не сподобалась твоя гра на цій позиції, чи тобі там було незручно грати?
- Напевно, у команді є футболісти, які краще виконують цю роботу. Так, мені було трохи не зручно, але для мене немає різниці, де грати. Головне - щоб я грав.
Спілкувався Тарас Панченко
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
