Екс-динамівець, «зірка» українського Чемпіонату, яка виступає зараз за «Говерлу», Максим Шацьких поспілкувався з прес-службою ПЛ перед грою з донецьким «Металургом».
– Максиме, «Говерла» - нетиповий аутсайдер. Команда мало програє і лише раз поступилась не з мінімальним рахунком…
– Виглядаємо-то ми непогано. Забиваємо – не можемо виграти, не пропускаємо – не можемо забити. Але я гадаю, що рано чи пізно чорна смуга все одно перерветься. Будемо прагнути покінчити з цією незрозумілою серією найближчим часом.
– Зокрема, в останній грі проти «Волині» втратили 2 очки?
– Звичайно. Вже розбирали цей матч на теоретичному заняття. Подивились моменти – мали б вигравати 3:0 за перші 10 хвилин. Однак створеними моментами неправильно розпорядились – значить, чогось все ж не вистачає. Чи то майстерності, чи то правильного мислення.
– У Кубку України «Металісту» «Говерла» двічі не програла, однак залишила турнір…
– Акценти ми на різні турніри не розставляємо. Хотіли пройти харків’ян і, чесно кажучи, повинні були це робити. Вдома двічі відпустили суперника, пропускаючи ті голи, які прикро згадувати – стандартне положення, рикошет від поперечини, програний підбір… У Харкові вже змушені були відіграватись. А було б після першого матчу 2:1, супернику потрібно було б розкриватись, йти вперед великими силами. Як склалось – так склалось…
– Наступний суперник – донецький «Металург». Як його охарактеризувати? Чи варто приділяти велику увагу перемозі цієї команди над «Шахтарем»?
– Молодці – вони це зробили вперше. Нічиї були, а вигравати не доводилось. Хороший підбір гравців, добре контролюють м’яч, завжди борються за єврокубки. Тому будемо налаштовуватись серйозно, як і на кожного суперника. Тим більше, у нас також непогані виконавці.
– Минулорічні матчі із цим суперником якось запам’ятались?
– У першому колі мене ще не було, а домашній матч згадую – 0:0 ми зіграли. Хороша гра була – могли як виграти, так і програти. Десь ми пару моментів не використали, щось донеччани змарнували. Добре і давно знаю цю команду – склад у неї більш-менш стабільний.
– Візуально чи змінилась команда порівняно з попереднім сезоном, адже тоді її тренував Сєргєй Ташуєв, нині до керма повернувся Володимир Пятенко?
– Чесно кажучи, до детального перегляду суперника мені важко щось говорити. Я бачив лише поєдинок з «Шахтарем», та й то епізодично. Завжди щось заважає – чи то граємо приблизно в один час, чи у нас тренування заплановане.
– Часто з «Говерли» скаржаться на травми. Тим не менше, склад завжди виглядає солідно. Як справи з конкуренцією?
– Великих втрат немає. Є мікротравми, але їх, як то кажуть, лікарі залікують. Тарас Качараба у нас пропускає через дискваліфікацію. Хтось тренується за індивідуальним графіком, але у цілому підготовка триває у штатному режимі.
– А як у плані настрою? Чи не викликає зайву знервованість турнірне становище, відсутність перемог?
– Нічого такого немає. Просто злішими будемо, адже всі давно хочуть виграти – і ми, і тренерський штаб, і керівництво, і вболівальники. Всі розуміють, що потрібно наповнювати очкову скарбничку у тих матчах, що залишились до початку зимового антракту.
– У наших з Вами більш ранніх інтерв’ю неодноразово звучало, що намагаєтесь не звертати увагу на кількість забитих м’ячів. Проте перед очікуванням рекорду ЗМІ не давали змоги на це не звертати уваги. Можна сказати, що зараз стало легше?
– Повторюсь, що рекорд на мене ніяк не тиснув. Рано чи пізно, він все одно відбувся б. Це ж не те, що я вже на закаті кар’єри, і у мене дедлайн – один чи два матчі залишилося. Тепер історію переписали ручкою чи олівцем і пішли далі. Робимо ми – пишуть інші. Не приховую, увійти в історію приємно. Напевно, чогось я у футбольному світі досягнув. А далі нічого не поміняється. Мушу забивати у кожній грі, віддавати передачі – у кожній грі. Не завжди виходить, але прагнути потрібно саме до цього.
– Не будемо гадати, наскільки рекорд ще збільшиться. Питання в іншому: бачите тих, хто зможе його перевершити?
– Про це також говорив. В українському футболі голеадорів вистачає. Можливо таке. І воно відбудеться обов’язково. Час покаже. Буду лише радий. Це не означає, що буду сидіти і боятись, що хтось у мене відбере досягнення.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
