Потенційний новачок київського «Динамо», бразильський захисник Бетао, в програмі «ПроФутбол», розповів про те, як «вийшов» на «Динамо» та про відчуття від першого морозу.
Про свій стан
«Вранці працюю, вечором працюю. Треба бути гарно підготовленим. Я працюю вже два тижні, я готовий».
Про те, як вийшов на «Динамо»
«Анатолій Вовк мені сказав, після того, як я йому подзвонив, адже я не маю агента і сам маю займатись своїм працевлаштуванням, що він поговорить з тренером та президентом. Якщо вони згодні – без проблем. І тренер і президент погодились прийняти мене, подивитись, як я готовий. Сказали, що спочатку подивляться на мене – потім про контракт будемо розмовляти».
Про свою позицію
«Ті матчі, які я дивився по телевізору – команда дуже добре грала. В обороні дуже спокійно, організація – супер. Я можу грати будь-де в обороні. Коли я приїхав до Києва я грав правого захисника, потім грав центрального захисника, а вже під кінець кар’єри у «Динамо» - лівого захисника. Я хочу допомогти команді там, де вона цього потребує».
Про адаптацію бразильських гравців
«Бразильським гравцям тут дуже складно. Тут все інакше. Як думають люди, як вони живуть. Тут всі дуже серйозні, навіть на свята. Навіть погода тут інша. Тут буває холодно, а не те, що у Бразилії. Вони не знають, що таке сніг. Вони дивляться і питають «Що це?». Гра на полі також інша. Тут більше тактики, немає такої свободи, як в Бразилії».
Про мову
«На першому зборі, на першому ж тренуванні, мені Шовковський сказав чотири слова: «Давай Бетао. Вперед, назад, вліво, вправо». І кожен день по два-три слова без перекладача. А вже через півроку я почав говорити фразами. Коли бразильці сюди приїжджали вони думали: «Навіщо вчити мову, адже є Бетао, він як перекладач». Їх помилка у тому, що вони думали, що мова неважлива».
Про харчування
«Тут дуже дорога квасоля, я не розумію чому. М’ясо є. Зараз я без проблем харчуюсь, але на початку своєї кар’єри в Києві було складно, була адаптація».
Про перший сніг та мороз
«Морози – це було найскладніше. На матчі з «БАТЕ», у роздягальні, коли я завершив перший тайм, я не міг грати. Нога болить, вухо болить, рука болить. В Києві, після одного товариського матчу збірних, я йшов додому, було десь «-22» і в мене впав навушник і одразу ж замерз. Моєю першою думкою було: «Що це? Це навушник?». Дуже холодно. Але зараз, все нормально, я звик».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
