22 травня 2023 року Міжнародна федерація футболу (ФІФА) офіційно повідомила про те, що «Тимчасові правила щодо виняткової ситуації, яка виникла в результаті війни в Україні», котрі більш відомі як Annexe 7, діятимуть ще як мінімум один сезон – до 30 червня 2024-го.
Тоді ж, пізньою весною 2023-го, ФІФА внесла кілька поправок до початкової редакції тимчасових правил. Зокрема, вони вже не поширювалися на футболістів, які підписали нові контракти з українськими клубами після 7 березня 2022 року, а ще гравцям та клубам, які були зацікавлені у підписанні тимчасових угод, потрібно було офіційно повідомити клуби, яким належали трансферні права на виконавців, у строк до 1 липня 2023 року, аби Annexe 7 можна було скористатися.
Сьогодні, 30 червня 2024 року, є останнім днем дії Annexe 7 ФІФА, що логічно випливає із зазначеного вище офіційного комюніке організації, а також відсутності аж до теперішнього моменту будь-яких відомостей про пролонгацію цих тимчасових правил.
За понад два роки дії Annexe 7 «попив чимало крові» в українських клубів. Найбільше від його положень постраждав, вочевидь, «Шахтар». У жовтні минулого року генеральний директор «гірників» Сергій Палкін заявив, що через позицію ФІФА, зокрема горезвісний Annexe 7, донеччани втратили понад 40 футболістів, і під питанням опинилися попередні інвестиції «помаранчево-чорних» у гравців на суму близько 80 мільйонів євро.
Тоді ж Палкін прямо та чітко пояснював усю абсурдність ключових положень Annexe 7, переглядати які керівництво ФІФА категорично відмовилося. Більше того, в організації вирішили просто ніяк не контактувати із потерпілими сторонами з цього питання, пустивши ситуацію на самоплив. Так би мовити, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.
«Ми ризикуємо втратити інвестиції у розмірі близько 80 мільйонів євро. Наразі ми втратили 40 футболістів. Уявіть собі абсурдність ситуації: відповідно до правил Annexe 7 один з наших гравців [Тете] безкоштовно підписав контракт із «Ліоном», коли у нього залишався рік контракту з нами; а через шість місяців «Ліон» віддав його в оренду «Лестеру» на півроку дії договору, що залишилися у них, й заробив один мільйон євро. То були наші гроші! Ми зателефонували до ФІФА, але вони не відреагували. «Ліон» отримав гроші за гравця, в якого ми вклали гроші. Інший випадок – Соломон: його ринкова вартість, за даними Transfermarkt, становить 20 мільйонів євро. Саме наш клуб створив цю вартість, підписавши його, розвиваючи та надаючи можливість грати у Лізі чемпіонів. І тепер «Тоттенхем» підписав його на безкоштовному трансфері, і ФІФА по суті підтримала це. ФІФА каже, що у футболі ми – одна родина, але сьогодні «Шахтар» знаходиться поза цією родиною», – казав Палкін.
Через півроку з моменту того інтерв'ю генерального директора «Шахтаря», донецький клуб й досі не має жодного рішення на свою користь. Та й взагалі футбольна система працює настільки «плавно», якщо висловлюватись максимально коректно, що виникає очевидне відчуття – у світовому футболі ніхто не збирається нікуди поспішати, і війна в Україні для босів ФІФА не є приводом хоч трохи напружитись та дійсно відреагувати на те, що відбувається, максимально адекватно.
Поки що «Шахтар» продовжує чекати. Зокрема, на кінець червня було заплановано вердикт по «справі Тете», в рамках якої «гірники» відправляли скаргу у ФІФА на футболіста та «Галатасарай», проте він не з'явився. Функціонери знову вирішили нікуди не поспішати й тепер планують визначитись із рішенням до 11 липня.
Певною мірою, хоч і значно менше, від рішень ФІФА з приводу введення, а потім і продовження дії Annexe 7, постраждало і «Динамо». Зокрема, київський клуб ризикує не отримати абсолютно нічого за Георгія Цітаішвілі, Вітіньо, Жерсона Родрігеша (історія з його контрактом у Києві певною мірою детективна, але за даними Transfermarkt, легіонер з Люксембургу все ще залишатиметься «динамівцем» до літа 2025 року), та й за Томаша Кендзьору, схоже, не вдасться виручити навіть більше, ніж 200 тисяч євро, хоча поляк є гравцем достатньо високого рівня, і в нормальних реаліях за нього можна було б виручити щонайменше 2-3 мільйони євро.
Але з думкою про те, що ФІФА не планує йти назустріч українським клубам та створювати хоча б якийсь фонд допомоги, як було за часів пандемії коронавірусу, здається, вже звиклися абсолютно всі у нашому футболі. Так, «Шахтар» та Сергій Палкін продовжують чинити опір та роздавати інтерв'ю закордонним журналістам, але це, скоріше, свого роду правова агонія, оскільки реально отримати за тих таки Тете та Манора Соломона кошти, на які колись розраховували боси «гірників», буде неможливо. У кращому разі буде незначна компенсація, на яку, по суті, погодиться сама ж ФІФА. Занадто багато залежить у футболі від позиції цієї організації, яка є, по суті, є повним монополістом. Навіть Спортивний арбітражний суд, розквартований у Лозанні, дуже рідко виступає проти фундаментальних рішень ФІФА. З ходу навіть складно згадати, коли таке відбувалося востаннє…
Втім, сьогодні найцікавіше інше – це саме закінчення терміну дії Annexe 7, до висновку про що можна дійти, ґрунтуючись на колишніх офіційних повідомленнях. Що ж буде далі, адже російсько-українська війна поки що, на жаль, вкрай далека від завершення, і агресор не збирається відступати і визнавати свою провину, хоч і отримує безліч серйозних посилів до цього від міжнародної спільноти?
Рік тому ФІФА завчасно подбала про пролонгацію дії Annexe 7 та фактично встановила усім зацікавленим сторонам крайній термін для попередження про бажання ним скористатися – 1 липня 2023-го. Через 12 місяців нічого подібного не сталося, й на дворі вже фактично 1 липня 2024-го, тобто усі терміни, якщо спиратися на колишні правила, вже майже минули…
Чи означає це, що у ФІФА відмовилися від продовження дії Annexe 7? Цілком ймовірно, хоча далеко не факт. Насправді, ще взимку у європейських виданнях почали з'являтися серйозні дослідження фахівців на тему вкрай недосконалого механізму, прописаного у тимчасових правилах. Це були свого роду критичні огляди, в яких проводився зріз всього законодавства Швейцарії та Європейського Союзу та вивчення відповідності норм положень Annexe 7 існуючій законодавчій базі. Висновок з подібних досліджень був лише один – ні про який рівний захист прав гравців та клубів у ситуації, що склалася, навіть не йшлося. По суті, на чільне місце ставилися виняткові інтереси іноземних футболістів, яким надавалася можливість продовжувати кар'єру будь-де і на власний розсуд, причому фактично за рахунок тих самих українських клубів.
Можливо, тому у ФІФА й зволікають із черговим вердиктом щодо терміну дії Annexe 7. Розуміють, що все було налаштоване «так собі». При цьому, 1 липня у більшості європейських чемпіонатів вже починає роботу трансферне вікно, і по-хорошому, правила діяльності на ньому повинні були бути затверджені заздалегідь, аби все було зрозуміло, чітко та хоч якоюсь мірою справедливо. Але… Скільки разів ФІФА писала правила вже по «ходу п'єси», і хто її міг зупинити від подібного? Питання риторичне.
Зовсім не риторичним залишається лише питання реальної компенсації усім постраждалим українським клубам. Однак, схоже, щонайменше до завершення війни з росією тут жодної конкретики не виникне. Та й потім, швидше за все, функціонери ФІФА просто вдадуть, що все це було надто давно, і давайте рухатися далі, а не згадувати минуле. Організації подібні питання не приносять прибутку та дивідендів, і їй куди простіше писати правила тоді, коли це буде потрібно, і так, як це буде вигідно. А як усе це розуміти нам, простим футбольним уболівальникам, – це, вочевидь, «шерифів» з ФІФА ані краплі не хвилює…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
