«Футбол 24» фільтрує найголовніші зимові трансфери українських клубів Прем’єр-ліги «на вхід» і «на вихід».
Вже нікого не дивує, що й це трансферне вікно, яке зачиняється аж 3 березня, як ніколи насичене різноманітними плітками і псевдоправдивими новинами про підписання того чи іншого виконавця. Всі чудово розуміють, що насправді будь-який ажіотаж нагнітається нерадивими агентами, які банально прагнуть набити ціну власним підлеглим або випросити для них кращу зарплатню, ось і сплавляють «нових Мессі» як не в «Динамо», так в «Дніпро». Розуміють, але… «А поговорити?» (с).
Ось взяти, наприклад, Дмитра Чигринського. Наразі ситуація з екс-гравцем «Барселони» доволі складна, адже в «Шахтарі» на нього вже не розраховують, а питання з новим клубом поки – без офіційної відповіді. Травматичний центрбек знаходиться у підвішеному стані, що аж ніяк не впливає позитивно на самовпевненість і майбутні перспективи. Так, в пресі мусолиться тема переходу Чігри у табір «Галатасарая», але це – лише чутки, які то розпалюються, то затухають.
Або згадаймо про невщухаючі розмови щодо майбутнього Мораєша з донецького «Металурга». Скільки там разів його сватали в іншу команду? А є ж іще Драговіч, Бернард, Веллінгтон Нем, Луїс Адріано, Дуглас Коста, Бікфалві, Шав’єр, Матей…
Серед цього новинного мотлоху на кшталт переходу Коноплянки у будь-який клуб Європи («…так, куди ми ще Конопу не відправляли? У «Саутгемптон»? Друкуй: «Коноплянка влітку перейде у «Сотон» на правах вільного агента!». Готово? Виставляй. Чи може про Ярмолу щось закинемо?... Ай, давай вже завтра») є, звісно, і події, які таки завершилися підписанням контракту. Про них і поговоримо.
1. Ледь не вся основа «Чорноморця»
Найголовнішим ньюзмейкером цієї зими без сумніву є одеський «Чорноморець», який переживає нині скрутні кризові часи і змушений пройти через кардинальне оновлення тренерського і ігрового складу. Те, чого боялися в Одесі найбільше – сталося: команду залишив Роман Григорчук, прихопивши разом із собою не тільки своїх вірних помічників Андрія Глущенка, Степана Матвіїва і Михайла Савку, а й кількох гравців калібру основи: Безотосний, Гай, Фомін, Сиваков з радістю прослідували за своїм керманичем у неблизький Азербайджан. Не всиділи на місці й інші «діти» Романа Йосиповича: Зубейко відправився у сусідню Росію, Аржанов перейшов в «Атирау» (Казахстан), Бобко з Ковальчуком вирішили зазіхнути на потрапляння у єврокубки і поїхали на перегляд у «Металіст», який наразі є одним з найперших претендентів на Лігу Європи.
Чорно-синій корабель розвалюється на очах. «А хто за «Чорноморець» грати буде?» - питання резонне і актуальне. Яке обов’язково прояснять підсумки другого і третього командних зборів. Так що тему залишаємо відкритою.
2. Іван Стрініч
Бодай якась із довготривалих «дніпрянських» епопей дійшла до свого завершення: лівий захисник Іван Стрініч врешті-решт залишив команду Маркевича і відправився підкоряти Європу. Його вибір пав на «Наполі», який якраз шукав гравця на цю позицію. Щоправда, було би значно краще, аби Стрініч пішов ще влітку 2014-го, коли він вже нагострив лижі з Дніпропетровська, але в останній момент вирішив повернутися (чи повернули, не суть важливо).
Іван Стрініч:
«Я вибрав «Наполі» тому, що це - великий клуб. Я знаю про нього з дитинства, завжди мріяв грати в Серії А (о, ще один… - прим. авт.). Тут мене прийняли дуже тепло, завдяки Радошевічу я швидко влився в колектив. Вважаю цей перехід великим кроком у моїй кар'єрі, найважливішим на даний момент. На відкрите тренування прийшло 30 тисяч людей - це було щось неймовірне!».
Словом, Іван відкланявся – і обрав Італію, де гратиме під 3-м номером. Як повідомляє Gazzetta dello Sport, хорват виступатиме за неаполітанців до 2018–го (контракт на 3,5 роки) і отримуватиме 1,6 млн. щорічно.
Рафа Бенітес:
«Стрініч знаходиться в порядку з фізичної точки зору, він безумовно буде нам корисний, але поки не можу сказати, як скоро. У будь-якому випадку він на пристойному рівні готовності».
Вчора Стрініч доволі непогано відбігав у складі «партенопеї», відігравши 86 хвилин у поєдинку проти «Дженоа», перемога в якому вивела «Наполі» на третю сходинку в чемпіонаті Італії. Запах майбутніх єврокубків вже дурманить голову…
Тепер на його місце «Дніпру» слід якомога швидше награти іншого іноземного виконавця, про якого піде мова у наступному абзаці.
3. Ежидіо
Він прийшов з «Крузейро» на заміну Стрінічу – і поки залишається одним із основних «підписантів» у чемпіонаті УПЛ. Не так вже й багато у нас новачків, тим більше – готових приїхати з далекого зарубіжжя, де слово «Україна» одразу навіює синоніми «війна» і «нестабільність»… Але він тут і вже зараз доказує тренерському штабу, керівництву «Дніпра» і відданим вболівальникам свою профпридатність на зборах.
Ежідіо:
«Перші враження від «Дніпра» - тільки найкращі. Всім задоволений: командною структурою, тим, в якому стані знаходяться хлопці. Тренер пропонує нам цікаві та ефективні вправи. Поки я ще недостатньо адаптувався і недостатньо познайомився з українським і європейським футболом. Тренувальний процес? Впало в око майстерність футболістів. Поза всяким сумнівом, в нинішньому сезоні разом з «Дніпром» ми здобудемо багато перемог і що-небудь виграємо».
Контракт цього уродженця Ріо-де-Жанейро діє до 31 грудня 2017 року, а його перехід обійшовся дніпропетровцям у 2,25 млн. євро. Тримаємо кулаки за те, аби 28-річний виконавець зумів проявити свої найкращі якості в максимально короткий термін: двобій з «Олімпіакосом» все ближче, і Маркевич неабияк розраховує на швидкісного бразильського проспекта.
Сергій Нагорняк:
«Ежидіо більш технічний, ніж Стрініч, але не такий атлетичний. Перше, що кидається в очі в грі Ежидіо - саме його техніка. Я вважаю, що це дуже хороший футболіст. Такі перші враження. Поки тренерський штаб задоволений».
Якщо вірити трансферним побрехенькам, також цієї зими можливі відхід Мазуха і підписання чилійського центрбека Себастьяна Вегаса. Але ж ми довіряємо тільки офіційній інформації, чи не так?
4. Роман Безус
Роман має реанімувати свою кар’єру після періоду застою в київському «Динамо», де він не отримав належної ігрової практики, не впоравшись з конкуренцією, та й довірою тренера явно не користувався. От і Маркевич після матчу з ташкентським «Локомотивом» (4:0) відзначив, що Безусу – ще працювати і працювати.
Мирон Маркевич:
«Видно, що і Ежидіо, і Безус - кваліфіковані виконавці, однак Роману потрібно ще додати, оскільки він останнім часом був обділений практикою. Хоча він і досить добре виглядав».
Атакуючий півзахисник, який має у своєму активі досвід виступів за національну збірну України, просто зобов’язаний вистрибнути зі штанів, але повернутись у когорту найкращих гравців нашої країни. Хлопець він талановитий, але – немає нічого вічного, будь-який талант потрібно підкріпляти кропіткою щоденною працею і постійним перебуванням на перших ролях. Чомусь віриться у те, що Безус у «Дніпрі» заграє.
Як буде на ділі – побачимо навесні.
5. Бетао
Досвідчений виконавець повертається, аби допомоги «динамівцям» поборотися на три фронти і забезпечити так звану «глибину складу», посиливши оборонну лінію.
Бетао:
«Ініціатива була моя. У мене зараз немає агента, і я самостійно шукав шляхи продовження кар'єри. Звичайно, зараз мені важко. Але у фізичному плані готовий вже відсотків на 90, адже в Києві почав працювати ще в листопаді. Що мені потрібно зробити, так це трохи додати у швидкості і, звісно, набратися ігрової практики».
Еберт Вілліан Амансіо, або просто «Бетон», перейшов у київське «Динамо» із «Сантоса» у 2008 році за 1,6 млн. євро. За цей час він встиг стати чемпіоном України (на офіційному сайті «Динамо» в профілі Бетао помилково вказано, що він є володарем Кубку України 2009 року – насправді бразилець тоді допоміг завоювати Суперкубок), відлучитися в «Евіан» і «Понте-Прету», а потім підмахнути піврічний контракт з тими ж «динамівцями».
Чи вдасться двічі увійти в одну річку гравцю, який за період відсутності в столиці України аж ніяк не став молодшим і здоровішим – питання, яке турбує в першу чергу. Хоча з іншого боку – «біло-сині» нічого не втрачають, по суті перебуваючи у повністю виграшній ситуації: такі досвідчені гравці (Бетао чудово знає усію внутрішню «динамівську» кухню, тому часу на адаптацію піде мінімум) на дорозі не валяються, а якщо щось піде не так (спльовуємо) – буквально за кілька місяців можна полюбовно розпрощатися без будь-яких компенсацій. Потиснувши руки і подякувавши за все.
6. Грегор Балажіц
Контракт між «Карпатами» і центрбеком Балажіцем, який є кращим бомбардиром «зелено-білих» у цьому сезоні, добіг до кінця. А це значить – словенець вільний на всі чотири сторони. Що би не говорили про зацікавленість в його послугах англійських клубів, змінити одну прем’єр-лігу на іншу Грегорові не вдасться. Як повідомляють ЗМІ, 26-річний захисник продовжить свою кар’єру в Казахстані, де складе компанію добре відомому нам усім Олексію Антонову. Резони Балажіца цілком зрозумілі – казахи готові платити пристойні гроші. І надати постійну ігрову практику, звісно. Що ще потрібно для щастя?
Аби закрити тему «Карпат», відзначимо також повернення нового-старого Валерія Федорчука, якого у Львові до сих пір люблять і поважають. Якщо цей трансфер вдасться провернути, то він, безсумнівно, значно посилить «карпатівський» склад і стане справжньою знахідкою для «левів». Плюс тримаємо в голові молодого хорвата Манце. А ось щодо можливого продажу лідерів команди Голодюка і Ксьонза офіційна позиція клубу проста і зрозуміла: немає сенсу розводити безпідставні плітки – ніхто з цього приводу до львів’ян не звертався. І крапка.
П.С.
Так, ми пам’ятаємо про непередбачуваний і, годі й казати, екзотичний як для наших широт перехід Марко Девіча. Але власне до УПЛ він не має жодного відношення, тому –в цьому рейтингу йому місця не знайшлося.
Роман Клименко
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
