Раптовий прорив у злагодженісті колективних дій, показаний командою київського «Динамо» по ходу гри проти донецького «Металурга», дозрівав на відрізку в одинадцять турів чемпіонату країни.
Підопічні Олега Блохіна забили одинадцятьом суперникам п'ятнадцять голів, а тут в одному матчі - одразу дев'ять! «Звідки взялися ці захмарного рівня гра і результат», - читалося на обличчях динамівців. Обличчя світилися блаженством, розумінням без слів від колективних та індивідуальних маневрів, які зароджувались ситуативно. Без душевної схильності членів команди один до одного не домогтися такої злагодженої, як годинниковий механізм, ігри. Скільки не тренуйся.
Заняття спортом, в принципі, сприяють інтенсивному розвитку тяги до колективізму - адже це важка потогінна робота, вона краще вдається поряд з людьми, які не викликають у тебе негативних емоцій. Ну а ситуації, з виходом на арену «плечем до плеча» обумовлені правилами, які спираються на групу однодумців, людей одного кола і виховання. Якщо в команді пускають паростки пиха, зазнайство або неприязнь когось до когось - краще її розпустити і створити нову.
Саме невдоволення своєю долею в київському «Динамо» окремо взятих осіб і навіть груп гравців виставлялося іншими інформаторами в якості основної причини вчорашньої аморфності гри і морального стану команди. Наскільки близькі до істини всі ці розмови, знати вже не цікаво. Особи футболістів, що забивають рівним собі кожні десять хвилин по голу, говорять красномовніше найправдоподібних чуток. На цих обличчях читається спрага і вміння дружити - одним так велить великий спортивний досвід, інших мама з татом нагородили душами, розкритими для дружби.
Від усієї душі дякую команді київського «Динамо» за її новий прекрасний лик. Дякую за неабияку дозу оптимізму, бо життя стає все менш і менш передбачуваним, а прикладів безмежної відданості ідеалам, з якими не соромно прийти до дружини, дітей, друга - все менше.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
