«Футбол 24» виділяє п’ять найголовніших моментів у єврокубкових виступах українських клубів і доходить висновку: списувати з рахунків не можна нікого.
Скільки різних емоцій ми пережили на цьому тижні! Радість і ненависть, екстаз і розчарування, щастя і нудьгу. А все тому, що вони повернулися. Вони – це наші улюблені клуби, які своєю грою заставляють вболівальницькі серця щоразу битися частіше і допомагають бодай на кілька десятків хвилин, але забути про навколишні негаразди. За те ми їх і любимо.
І ось – спочатку гімн Ліги Чемпіонів у Львові, потім – матчі в Києві і Франції. Тепер вся країна говорить про приїзд Рібері і Роббена, гол Канкави від сідниць захисника «Олімпіакоса», легітимність двох вилучень у київського «Динамо», а також очікує на продовження бенкету – матчі-відповіді не за горами. Як ми за цим скучили! Відійшовши від перших емоцій, спробуємо трохи проаналізувати найголовніші аспекти матчів, що відбулися.
Стримали «Баварію»
Розпочнемо з єдиного нашого «штика» у ЛЧ.
Після гри довелося прочитати багато негативу стосовно матчу у Львові. Одні натякали на те, що Мірча злякався і припаркував автобус у власних воріт, зрадивши своїм атакувальним переконанням. Інші жалілися, що викинули великі гроші на «це нецікаве (кажучи м’яко) дійство, яке навіювало сон». Треті взагалі прийшли подивитися на розгром «гірників» у виконанні охочих до голів «баварців» - і були дуже злі, що цього не сталося. Ну, і головний рефрен: «Все погано».
При цьому, вважаю нулівку досить позитивним і абсолютно пристойним результатом, адже:
а) ця «мирова» дає надію на загальний успіх (про що нижче);
б) у грі проти одного з найкращих клубів світу, який стабільно виступає на стадії плей-офф Ліги Чемпіонів і не боїться нічого і нікого, нічию можна сміливо називати стратегічною перемогою. Ще й Хаві Алонсо вибили;
в) «гірникам» завдяки самовідданості і тактичній грамотності вдалося перекрити повітря хваленим гравцям мюнхенського клубу в особі Роббена, Рібері, Гьотце і Мюллера, не дозволивши створити небезпечні моменти (за показником ударів у площину - нічия 1:1) у воріт Пятова, що не може не тішити;
г) ви взагалі розраховували на подібний результат ДО матчу? Тоді ви – великий оптиміст!
Так, у Мюнхені на нас чекає справжнісіньке пекло. Так, ніякої недооцінки гравців «Шахтаря» не буде в жодному разі. Так, шансів дуже й дуже мало. Готуйте валер’янку, корвалол і алкоголь – за три тижні буде друга серія. На цей раз у жанрі «трилер». Проте дива трапляються, чорт забирай! Можливо, це саме той випадок?
Розібралися
Якщо порівнювати обидва поєдинки четверга за участю наших команд, то дещо більшу тривогу викликала саме доля пари «Дніпро» - «Олімпіакос»: греки виглядали значно небезпечнішою командою, ніж «Генгам», який випав «динамівцям». У результаті все вийшло навпаки: підопічні Маркевича, впоравшись зі стартовим сумбуром, зуміли приголомшити «олімпійців» двома красенями-голами (дякуємо гостьовій обороні за рикошети, які зіграли за «дніпрян» - там і третій міг залітати подібним чином!) і в декілька разів збільшити свої шанси на потрапляння до наступного раунду Ліги Європи.
При цьому, думати, що ми вже гарантовано вийшли далі – категорично заборонено, як і грати з перших секунд у Греції на відбій. Історія футболу знає тисячі випадків, коли ліквідовувалася і не така фора, тому слід тверезо оцінювати шанси і в жодному разі не плювати з гори на одного разу вже переможеного і від того вкрай злого і небезпечного суперника.
Не сумніваємося – Мирон Богданович свою синьо-біло-блакитну банду налаштує як слід! І сподіваємося, що «Дніпро» все ж-таки буде більше бити по воротах суперника замість зайвих переведень м’яча на фланги, що часто призводило до захлинання атак – Зозулі і компанії не завадить збільшити свою гольову статистику!
Шокова терапія
Те, що сталося з «Динамо» у Франції – справжня катастрофа. Мінус Ленс, Сидорчук (міцного здоров’я вам, хлопці!), Ярмоленко і Беланда… Такого ми у найгіршому сні не могли уявити.
Реальність виявилась нещадною. Тепер Реброву потрібно добряче поламати голову не тільки над тим, як відігравати гольове відставання на «Олімпійському», а й кого поставити в старт, маючи у розпорядженні доволі обмежений вибір виконавців. Важко. Але – після пропущеної «двійки» в щелепу потрібно піднятися, зціпити зуби і знищити зухвалого супротивника серією ударів у відповідь.
У другому таймі цього протистояння на боці киян будуть шалена підтримка власних фанатів і неймовірна зарядженість на реванш. Головне – забити першими. І обійтися без брутальних фолів, які можуть вилитися в отримані картки. Це абсолютно зайве!
Говорити за суддівство Славко Вінчіча, ім’я якого в Україні відтепер стоїть в одному ряді з усією суддівською бригадою Віктора Кашшаї, я не буду принципово. Ви все бачили з кількох камер і встигли зробити власні діаметрально протилежні висновки.
Шановні вболівальники «Динамо»! Наостанок - велике до вас прохання. Будь-ласка, влаштуйте «Генгаму» достойний прийом в Києві. Нехай нахальні французи щиро пошкодують за свої постійні провокації, брудну гру, недостойну поведінку і незнання основ fair-play. В аеропорту, в готелі (бажано – під вікнами вночі перед грою), на стадіоні – нехай справедлива кара знайде їх усюди. В рамках закону, але з українською затятістю!
Свіжа кров
Одразу декілька гравців, підписаних українськими клубами підчас зимової перерви, офіційно дебютували за свої нові команди. Причому, вони одразу потрапили у стрімкий вир єврокубків, обійшовшись без «обкатування» у внутрішньому чемпіонаті. У складі «Динамо» це лівий оборонець Антунеш, у «Дніпра» «першокласників» було побільше – Ежидіу і Безус вийшли зі старту, а Федорчук з’явився замість Зозулі на двадцять хвилин у другому таймі.
Давати виважену оцінку «динамівцю» - непросто. Всьому виною неспортивні події на полі і їх подальше трактування, що вилилося у два вилучення і, відповідно, ультраоборонну модель гри киян на час, який залишався. Команда закрилася і старалася діяти максимально монолітно, при цьому під тиском нестихаючої французької навали Віторіну не знітився і виглядав доволі впевнено, а головне – переконливо.
А ось його колега по амплуа, «дніпрянин» Ежидіу, мав набагато більше можливостей і простору, аби проявити себе у всій красі. Деколи саме він був найактивнішим елементом в атакуючих діях «синьо-біло-блакитних», в результаті чого Коноплянка змушений був закривати зону новачка, перестраховуючи від обрізок (одного разу Конопа навіть жовту заробив за фол біля власної штрафної, підчищаючи за бразильцем). Загалом, ми побачили, що Ежидіу – технічний, розумний, швидкий і по-хорошому наглий футболіст. Ще трохи часу на притирку – і все буде ОК.
Безус також сподобався: загострював, не боявся лізти вперед, деколи помилявся, але одразу спішив виправитись. «Очі горіли» - і це прекрасно! Романові випав чудовий шанс реанімувати кар’єру – отже, прогавити його аж ніяк не можна. Помітно, що хлопець скучив за великим футболом, якого у хавбека в останній час в «Динамо» було обмаль.
Що стосується екс-«кривбасівця», «карпатівця» і «волинянина» Федорчука, то за відведений у другому таймі час Валерій зумів грамотно стримати атаки суперника, допомігши «Дніпру» зберегти перевагу у два м’ячі, а також заробив законний «гірчичник». Суттєвих претензій до нього – немає.
Шанси є, граємо далі
І наостанок. Як би не розпиналися до останнього часу диванні скептики, на будь-який смак аргументуючи майбутні провали на міжнародній арені деяких (а дехто – і всіх разом) українських представників – саме вони лишилися у програші. Адже результати виступів жодної з трьох наших команд не можна назвати провальними. Шанси на загальний успіх залишаються: «Шахтар» втримав комфортний рахунок, тому в Мюнхені не доведеться стрімголов нестися в атаку, аби відіграти один чи кілька м’ячів (а якщо ще й заб’ємо першими…); «Динамо» завдяки голу на виїзді теж має непогані шанси на прохід (ким гратимуть – питання окреме; сподіваємося на одужання Ленса і прогнозуємо Велозу і Рибалку в опорній зоні, Гусєва на фланзі і не виключаємо одночасної появи Теодорчика і Кравця, один з яких «сяде» глибше); «Дніпро» взагалі підходить у статусі міцного фаворита до матчу-відповіді, хоча його шанси у битві з «Олімпіакосом» і розцінювалися як мінімальні.
Немає нічого неможливого, хлопці. І «Баварія» не безгрішна, і «Генгам» можна і треба наказувати, і «Олімпіакос» після такого шикарного заділу слід проходити впевнено і без нервів. Живемо! І віримо.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
