Бременські записки: «Скрипник чудово підходить «Вердеру»

Світовий футбол 10 Березня, 13:34 1484
Бременські записки: «Скрипник чудово підходить «Вердеру»    | 19-27
25 жовтня 2014 року Віктор Скрипник очолив першу команду бременського «Вердера». І вже встиг підняти «музикантів» з останнього місця у бундеслізі на восьме. Тут і до зони єврокубків рукою подати, але у клубі про це говорять дуже стримано.

25 жовтня 2014 року Віктор Скрипник очолив першу команду бременського «Вердера». І вже встиг підняти «музикантів» з останнього місця у бундеслізі на восьме. Тут і до зони єврокубків рукою подати, але у клубі про це говорять дуже стримано.

Але повернемося до Віктора Анатолійовича. З його призначенням вся Україна почала активно слідкувати за бундеслігою та за «Вердером» (Олександра Денисова навіть у Facebook запитували, чому «Футболи» не транслюють бундеслігу). Ну, добре, може і не вся країна, але у бременців однозначно побільшало прихильників серед українців.

Цікаво інше. Чи з українським тренером клуб хоч на якусь частинку став українським. І в чому це виявляється. У нас є тиждень, щоб це з'ясувати.

А поки поділюся першими враженнями:

Бремен — це футбольне місто, а Скрипника тут люблять.

«Мені подобається Скрипник. Він вже так давно у команді, що ми його вважаємо бременцем. Мені здається, він чудово підходить команді. Не те що Робін Дутт. Його було важко сприймати», - сказав хлопець на рецепції хостелу, коли дізнався, що я з України.

Також Бремен — це «маленьке» місто. Поверталася в хостел з історичної частини. У вікні однієї з кафешок побачила спортивного директора «Вердера» Томаса Айхіна. Зайшла познайомитися.

«Віктор — хороший тренер. Знаю, що в Україні ним дуже пишаються, адже Скрипник — перший з українців, хто працює на такому високому рівні», - сказав Айхін.

А ще Бремен — це місто привітних і добрих людей.

Дуже сподобалася Ринкова площа Бремена з Роландом, собором Святого Петра і бременськими музикантам. Але найбільше вразили люди. Збилася з рахунку скільки разів місцеві самі підходили, коли помічали мої муки з картою.

А хлопець з бременського фан-проекту (організація, яка працює з фанатами) розповів таку історію.

«Ми знаємо, що зараз у вас важчі часи і йде війна. Мій друг хотів відправити в Україну якісь речі і шукав у Бремені українські організації чи людей, які могли б це зробити, але нікого не знайшов».

Пізніше біля собору Святого Петра розговорилися з викладачкою танго.

«Мій чоловік - поліцейський і був у Києві кілька років тому. Дуже шкода, що ви переживаєте такі важкі часи. Бажаю, щоб в Україні якнайшвидше настав мир», - сказала Сюзан.