Роман Сиволап. 1927.kiev.ua
Продовження
Частина перша http://1927.kiev.ua/news/view/536
Частина друга http://1927.kiev.ua/articles/view/1702
Частина третя http://1927.kiev.ua/news/view/2195
Після прикрої втрати очок у матчі з «Ньюкаслом», кияни в якості лідера групи готувалися прийняти «Барселону». Каталонська команда невдало стартувала у Лізі чемпіонів: поразка від «Нькасла» і нічия на своєму полі з ПСВ. У таких умовах, матчі з «Динамо» повинні були визначити перспективи «Барси» на євро-арені.
Думаю, що читачам буде цікаво познайомити з станом справ у «Барселоні» у тому сезоні. У міжсезоння 1997/98 років каталонський клуб очолив Луї ван Галь, який вважався одним з найкращих тренерів світу. На той момент, 46-річний тренер мав досвід створення нового «Аяксу», клубу, який кілька років був законодавцем футбольної моди в Європі. З «Аяксом» ван Галь перемагав у Кубку УЄФА, Міжконтинентальному кубку, Суперкубку Європи, тричі поспіль ставав першим у Нідерландах, і саме головне, переміг у Лізі чемпіонів у 1995. Авторитетний журнал World Soccer у 1995 році визнав ван Галя кращим тренером світу. Головною особливістю «Аяксу» було те, що основу клубу складали вихованці клубної академії. І це в той час, коли наслідки «справи Босмана» вже тріумфально крокували по планеті, а перемоги у футболі стали доступні тільки для супер багатих.
Багато власників супер клубів хотіли щоб фахівець очолив їх команди. Але амбіційний тренер вибрав «Барселону». Ні чого дивного у цьому не було. Великі голландці Міхельс і Кройф були засновниками «Барселони», яку тепер знає весь світ. Філософія «Барси» і «Аякса» дуже схожі. Керівництво «Барси» розраховувало, що ван Галь без проблем уллється у систему «Барселони». Тодішнього ван Галя можна було порівняти з Жозе Моурінью часів тріумфів з «Порту». До речі, сам Жозе в той час працював у системі «Барселони» і готувався до свого сходження на тренерський Олімп. Ван Галь їде в «Барселону» з планами перевершити досягнення кращих тренерів світу всіх часів. Голландець розпочав відмінно: шість перемог поспіль у чемпіонаті Іспанії. Щоправда, у Лізі чемпіонів команда набрала лише одне очко у двох матчах. Але це було сприйнято, як випадковість і в Київ каталонці їхали виправляти турнірну ситуацію.
У Києві ван Галь застосував «аяксовську» схему 4-3-3: Хесп - Феррер, Коуту, Райцигер, Серхі - Рохер, Оскар, Луіс Енріке – Фігу, Рівалдо, Дюгаррі. Фігу діяв зліва, Рівалдо баражував по усьому фронту атаки, Дюгаррі виконував роль центрфорварда. У захисті Коуту і Райцигер грали в лінію в центрі, крайній захисник Феррер відповідав за весь правий фланг.
Лобановський виставив наступний склад (4-4-2): Шовковський – Лужний, Ващук, Головко, Дмитрулін – Гусин, Максимов, Косовський, Калітвінцев – Ребров, Шевченко.
Владислав Ващук виконував роль ліберо. Олег Лужний відповідав за весь правий фланг. Олександр Головко персонально діяв проти центрфорварда суперників Дюгаррі. Опорний півзахисник Андрій Гусин був зосереджений на захисній роботі. Віталій Косовський грав широко на лівому фланзі півзахисту. Юрій Максимов діяв в манері box-to-box («від штрафного до штрафного»), зараз в подібному ключі грає Денис Гармаш. Юрій Калітвінцев був креативним центром у середині поля. Португальський півзахисник Мігель Велозу дуже схожий за манерою гри на нинішнього тренера «Волги», хоча, діє глибше. Пара Ребров і Шевченко була еталоном для форвардів свого часу, повністю відповідаючи вимогам колективного (тотального) футболу. Практично у кожному матчі Сергій і Андрій робили по 80-90 ТТД з браком 25-30 %. Для порівняння, показники ТТД сучасного форварда «Динамо» Мбокані у матчах з «Карпатами» - 81 (36%), «Металістом» - 52 (54%), «Металургом» - 52 (33%). Шева і Ребров часто ставали кращими за цими показниками в команді. Пресингували, відбирали, обігравали, грали на випередження, забивали.
Як бачимо, в складі «Динамо» немає жодного легіонера, якщо не рахувати росіянина за походженням Калітвінцева. Чотири випускники академії «Динамо»: Шовковський, Ващук, Дмитрулін, Шевченко. За цим показником тодішнє «Динамо» було рівне з «Барселоною». У складі «блауграни» також було чотири власних вихованця: Феррер, Серхі, Оскар, Рохер. З того часу «Барселона» не зрадила своїм принципам: академія «Ла Масія» стала знаменитою на весь світ. У «Динамо» ж не все так добре.
22 жовтня 1997 року німецький арбітр Маркус Мерк вивів суперників на поле переповненого стадіону НСК «Олімпійський». З перших хвилин кияни кинулися на штурм воріт «Барселони». Не можна сказати, що при цьому українські футболісти діяли вишукано, все було просто, без технічної досконалості, але тиск на ворота суперника, завдяки руху гравців, створювався дивовижний. Швидкий гол не забарився. Звісно, у епізоді коли Ребров забивав свій фантастичний м’яч у ворота «Барселони» є велика доля везіння, але це везіння було заслужено.
Хочу звернути увагу читачів на епізод, що передував другому взяттю воріт. Косовський після фолу на ньому без зупинки увів м’яч у гру. Він не дозволив супернику перебудуватися, створив передумови для гольової атаки. У цьому епізоді відчуваються принципи побудови гри Лобановського, який завжди говорив, що футбол ділиться на три фази: коли м’яч у суперника, у нашої команди і перехідну, коли м’яч нічийний. Швидкість перебудови дій команди в залежності від фази у великій мір впливає на результат. Подача кутового, м’яч вибивається з штрафного майданчика, Фігу починає атаку, гравці «Барселони» починають виходити з оборони, Косовський відбирає м’яч, Фігу фолить, миттєвий розіграш штрафного удару, блискавична атака на плечах застигнутих у перехідній фазі гравців «Барселони». Удар Реброва, рикошет, добивання Максимова: гол. Наче все просто, трохи сумбурно. Але головна причина успіху дотримання принципів швидкого переходу з однієї фази гри в іншу. До речі, цікаво, скільки часу розігрували б цей штрафний гравці «Динамо» ведучи 1:0 з «Барселоною» при любому тренері, що керував киянами після Лобановського?
Гравці «Барселони» в шоці. Перевага у володінні м’ячем у каталонців (за підсумками гри 58% на 42% на користь «Барселони»), але вільних зон немає, кияни не дозволяють вільно дихати супернику. Остаточно добило «Барсу» вилучення воротаря Хеспа за фол останньої надії на Шевченко.
Перемога - 3:0! Кияни закріпилися на першому місці у турнірній таблиці. У «Барселони» залишалися лише теоретичні шанси на перемогу у групі.
Ван Галь віддав належне господарям: "Динамівці зуміли використати кожну другу-третю створену ними гольову ситуацію. Це ознака класу команди. Гра "Динамо" справляє сильне враження. У цій команді немає слабких місць, вона відмінно організована, в її складі класні гравці".
Думаю, що перед грою голландський тренер, все-таки, недооцінив Лобановського і «Динамо». Після гри представники «Барселони» схилялися до того, що киянам неймовірно пощастило. Через два тижні покарання за відсутність поваги буде ще жорсткішим.
22.10.97. Київ. НСК "Олімпійський". 100 000 глядачів. +4°C.
Арбітри: М. Мерк - Е. Шнайдер и Х. Мюллер (всі - Німеччина).
"Динамо": Шовковський, Лужний (Волосянко, 62), Головко, Ващук, Дмитрулін, Гусин, Калітвінцев, Косовський, Максимов (Михайленко, 83), Шевченко, Ребров.
Тренер: Валерій Лобановський.
"Барселона": Хесп, Феррер, Фернандо Коуту, Оскар (Бускетс, 63), Фігу (Чірич, 82), Рівалдо, Серхі, Дюгаррі (Піччі, 80), Луіс Енріке, Райцигер, Рохер.
Тренер: Луі ван Галь.
Голы: 1:0 - Ребров (6), 2:0 - Максимов (32), 3:0 - Калітвінцев (65).
Попереджені: Косовський (45), Ребров (52) - Оскар (30), Серхі (35), Фігу (57), Дюгаррі (68), Рохер (83), Фернандо Коуту (83).
Вилучений: Хесп (62).
За два тижні,що розділяли матчі Ліги чемпіонів, «Барселона» встигла здобути дві перемоги в чемпіонаті Іспанії. При цьому у матчі, що передував другому побаченню з «Динамо», у Мадриді був подоланий «Реал» з рахунком 3:2. До речі, саме «Реал» здобуде в тому сезоні перемогу у Лізі чемпіонів. Натомість, більшість киян у складі збірної України зазнали поразки від хорватів у першому матчі плей-офф Чемпіонату Світу-98.
Окрилена перемогою в «Ель класіко» «Барселона» готувалася до реваншу проти «Динамо». При цьому, спочатку каталонській клуб вирішив напакостити динамівцям за межами поля, організувавши не надто ввічливий прийом київської делегації в Барселоні.
Луі ван Галь не міг розраховувати на велику групу гравців, що були травмовані. Порівняно з київським матчем у «Барси» відбулося чотири зміни в основному складі. Замість Хеспа, Рохера, Луіса Енріке і Дюгаррі з’явилися Вітор Байа, Селадес, Чиріч і бразилець Джованні, який забив переможний м’яч у ворота «Реалу». Схему по якій грала «Барселона» в тому матчі можна назвати 3-5-2. Де Райцигер, Коуту та Серхі складали лінію захисту, Селадес, Оскар, Феррер, Фігу і Чиріч лінію півзахисту, Рівалдо і Джованні були форвардами.
У киян порівняно з першою зустріччю відбулася лише одна заміна: замість Юрія Максимова з перших хвилин вийшов Олександр Хацкевич. Білоруський легіонер сконцентрувався на захисних діях, а Андрій Гусин став частіше підключатися до атаки. Можна сказати, що цей матч став бенефісом Андріїв. Шевченко зробив хет-трик. Гусин віддав гольову передачу, забив чистий м’яч, який арбітр зустрічі не зарахував, виконав величезний обсяг роботи.
У першому таймі кияни показали дуже високий рівень футболу. Три забиті м’ячі, не зарахований гол Гусина, жодного шансу для гравців «Барси» біля воріт «Динамо». Динамівці переважали суперників у швидкості і мобільності. Практично на кожній ділянці поля футболісти «Динамо» мали чисельну перевагу. У першому таймі кияни завдали п’ять ударів у площину воріт Вітора Байї, «Барса» жодного. Цікаво, що обидві команди практично не фолили: по два порушення з кожного боку. Другий тайм перетворився на формальність.
Після четвертого пропущеного м’яча вболівальники «Барселони», вперше з моменту прибуття на «Ноу камп» ван Галя, витягнули білі хустинки, щоб попрощатися з голландським фахівцем. Але перше місце в чемпіонаті, перемога над заклятим ворогом з Мадриду, допомогли Луї втриматися у кріслі тренера каталонців.
05.11.97. Барселона. Стадіон "Ноу Камп". 86 000 глядачів. +22°C.
Арбітри: Х. Даллас - Флемінг и Макілінні (всі - Шотландія).
"Барселона": Байя, Феррер, Фернандо Коуту, Оскар (Надаль, 71), Фігу, Джованні (Амор, 53), Рівалдо, Серхі, Чиріч, Селадес, Райцигер.
Тренер: Луї ван Галь.
"Динамо": Шовковський, Лужний (Волосянко, 59), Головко, Ващук , Дмитрулін, Хацкевич, Гусин (Михайленко, 60), Калітвінцев (Максимов, 46), Косовський, Шевченко, Ребров.
Тренер: Валерій Лобановський.
Голи: 0:1 - Шевченко (9), 0:2 - Шевченко (32), 0:3 - Шевченко (44, з пенальті), 0:4 - Ребров (79).
Попереджені: Фернандо Коуту (2), Серхі (33) - Гусин (59).
Вилучений: Серхі (47).
Barcelona - Dynamo Kyiv 0-4 1997/98 Champions League
Для ван Галя було справою честі обіграти «вискочнів» з Києва. Після фіаско на чемпіонаті Світу 90-го про Лобановського практично забули в Європі. Ні, люди які тонко розуміються на футболі знали і пам’ятали українського тренера, але масовий глядач, журналіст, експерт, тренер вже не знав тренера команди майбутнього, як називали Лобановського в 86 і 88 роках.
Після погрому «Барселони» пам'ять відновилася. Але ван Галю не пощастило. Ці дві поразки позначилися на подальшій тренерській кар’єрі голландця. Навіть, два чемпіонства поспіль в першості Іспанії, ні вдала гра в «Ель класіко» – дві домашні перемоги по 3:0, вже згадувані тут 3:2 і 2:2 у Мадриді, не змогли компенсувати гучного провалу в матчах з «Динамо». Маючи під рукою більш вправних виконавців, за плечима великий досвід матчів найвищого ґатунку, ван Галь не зумів нічого протипоставити «Динамо» Лобановського. «Барса» виглядала безпорадно. Ван Галь не міг зрозуміти, що це відбувається. Його відчуття можна порівняти з відчуттями людини, що зустрілась з інопланетянами. Якщо брати приклади зі спорту, то щось подібне пережили канадські хокеїсти професіонали після поразки 3:7 у першому матчі Суперсерії 1972 року. «Динамо» стало для ван Галя еталоном сили суперника. У наступному році після жеребкування групового турніру Ліги чемпіонів голландець скаже: «Манчестер Юнайтед» така ж сильна команда, як київське «Динамо». Щоправда, успіхи ван Галя і «Барси» проти МЮ будуть значно краще – дві феєричні нічиї з рахунком 3:3.
Ще однією людиною на долі якої негативно позначився цей матч став зірковий воротар збірної Португалії Вітор Байа. Цей матч практично зруйнував кар’єру португальця у Барселоні. Лише повернувшись у «Порту», безперечно талановитий гравець зміг знову вийти на свій рівень гри і в 2004 році виграв головний трофей Європи - Лігу чемпіонів.
Але не будемо про бідних і нещасних, продовжимо розповідь про багатих і щасливих. Після 4 турів турнірна таблиця групи С мала такий вигляд.
- «Динамо» - 10 очок, 2. ПСВ – 7, 3. «Ньюкасл» - 4, 4. «Барселона» - 1.
Нічия у наступному домашньому матчі з ПСВ гарантувала перше місце у групі і вихід до чвертьфіналу київському клубу. Але про це у наступній статті.
Далі буде.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
