Сайт "1927.kiev.ua" з дозволу редакції журналу "Святослав онлайн" починає публікацію деяких матеріалів, які на нашу думку та на думку журналу можуть бути цікаві широкому колу читачів. Нагадаємо, якщо ви хочете прочитати журнал повністю, ви повинні купити абонемент на ультрас трибуну фанатів київського "Динамо".
Декілька останніх наших акцій поряд з підписом "Ультрас Динамо" стояв ще один підпис: ГО «Друзі Динамо". У багатьох виникає логічне питання - що ж це за організація, які у неї цілі? Тому редакція журналу "Святослав онлайн" вирішила поспілкуватися з представниками об’єднання, щоб трішки прояснити ситуацію. Розмова вийшла досить цікавою.
- Розкажіть хто ви і як все починалось?
Мене звати Ільф, поруч зі мною Петров. Так, ми дійсно представляємо громадське об’єднання ГО «Друзі Динамо». Далі все розповість Петров.
П.: Почалося все давно. Була така група однодумців, які бажали щось робити для клубу, вони підтримували клуб, тобто були простими вболівальниками, не ультрас. Свого часу виникла ідея, що для того, щоб мати якийсь більший вплив, потрібно організувати громадське об’єднання, зареєструвати його, і тепер з його допомогою робити сплановані акції, дії, спрямовані на підтримку клубу. На наш погляд, за нинішньої ситуації байдужих людей, які вболівають за «Динамо», не лишилось. Усі шукають відповідь, що треба зробити для того, щоб клуб повернув собі славне ім’я і ту гру, яка колись була. Нам здається, що сам клуб правильного виходу не бачить. Черговий раз змінюється тренер, черговий раз нові легіонери, і ми бачимо до чого це все призводить. Наша точка зору – ми повинні робити ставку на своїх вихованців, які будуть більш мотивовані, ніж іноземці другорядного ґатунку, яких може дозволити собі «Динамо». Ми бачимо, що «Динамо» останнім часом перетворилося на тиху заводь для легіонерів, які приїжджають сюди просто за великими грошима, а не за тим, щоб щось доводити. У них немає мотивації віддавати себе за цей клуб. Тому виходом буде побудова команди, яка матиме на меті виховування власних зірок і на вмотивованій молоді робити результат. Звичайно, для цього потрібен тренер, який вміє це робити. Бо те, що зараз робиться…В черговий раз у зимове міжсезоння купимо якесь підсилення, бо це вже не витягує. Це дорога в нікуди. Наша мета – змусити клуб задуматись над тим, що він робить, і встати на шлях роботи з власною молоддю.
І.: Ми зустрічались з одним із колишніх тренерів «Динамо-2», і він нам чітко пояснив, що в клубі абсолютно неправильно побудовано мотивацію для молодих українських гравців. Вони отримують купу грошей, після цього їхній ріст зупиняється, вони застрягають на рівні Динамо-2. Одиниці потрапляють в першу команду. А легіонери, коли приїжджають до Київа, розуміють, що далі їм звідси вже їхати нікуди, вони тут на п’ять років з чудовою зарплатою. Саме тому вони починають деградувати як гравці. Це те, що ми бачимо протягом останніх десяти років, коли до нас приїжджають легіонери і перетворюються на «дерево». Ми вважаємо, що єдиний вихід з цього становища – це свої кадри. «Динамо» досягало серйозних результатів виключно на основі своїх гравців. У 90-ті, 80-ті, 70-ті роки – це були свої хлопці. На даний момент цей напрямок у клубі повністю знищено. Не купуються перспективні молоді українські гравці. Взагалі, для «Динамо-2» немає бюджету. Дитячі тренера в клубі київського «Динамо» (не всі звичайно) отримують зарплатню в розмірі 1300 грн. По-перше, це просто плювок тому самому тренеру, по-друге, це породжує корупцію. Тренер, коли до нього потрапляє хоч трішки талановитий гравець, розуміє, що йому потрібно годувати родину. Він подзвонить в Харків чи Донецьк і віддасть туди контакти батьків. Тому у нас заміни Аруні просто не видно.
- Ви почали рекламувати дитячу школу. Чому ви впевнені в тому, що діти не прийдуть в неї, і їм не скажуть платити гроші?
І.: Ми контролюємо цей момент. У випадку, якщо до нас надходитимуть такі сигнали, ми виноситимемо це нагору, говоритимемо про це.
П.: Реклама дитячої школи – це крок, який необхідно зробити. Лише своїми силами побудувати структуру, яка повинна працювати всередині клубу, ми не зможемо. Не знаходячись всередині клубу якось впливати на його організаційну структуру, на корупцію, яка там є, ми не можемо. Ми вважаємо, що треба це питання підіймати, і якщо ми ставимо за мету виростити нових «Шовковських», «Шевченків» і т.д., треба хоча б почати з того, щоб ці діти знали, що відбувається набір у динамівську школу. Зараз вони б і цього не знали, якби не ця рекламна кампанія. Звичайно, те, з чим вони можуть зіткнутись при вступі і навчанні в школі – це вже інша справа. На це ми впливу не маємо. Ми робимо хоча б те, на що ми маємо хоч якийсь вплив.
І.: Хочемо зазначити, що людина, яка зараз керує школою, пан Іщенко, викликає особисто у мене довіру. Це людина, яка прийшла нещодавно в клуб, і результати його роботи видно. Те, що кажуть, мовляв, школа для «блатних», беруть хабарі – це все було. Але підтвердження тому, що це триває, на даний момент немає.
- У вас є статистика про результати цієї рекламної кампанії? Скільки людей набрали минулого року, скільки зараз?
І.: Точної статистики немає, однак ми зустрічались минулого тижня з одним з дитячих тренерів, і дізнались, що прийшло дуже багато дітей. Ми не знаємо, чи тому сприяла наша праця, але те, що дітей прийшло на перегляд більше, ніж минулого року – це однозначно.
- Я бачив рекламу в метрополітені, це доволі недешева штука…
І.: Це цікавий момент. Коли ми зробили рекламу, запустили ролик в Інтернет, сфотографували Гусєва (дуже йому вдячні за це), до нас на e-mail звернулась людина, ми навіть не знаємо хто це, і попросила у нас цю картинку для того, щоб розмістити її в метрополітені. Честь і хвала цій людині, вона не піариться, але нас породувало, що схема працює, є багато людей, які нормально заробляють і можуть витратити ці гроші на хорошу справу. Це схема роботи нашого громадського об’єднання, якщо ти пропонуєш – ти це очолюєш, ми лише допомагаємо. Якщо є ідея – будь-ласка, ти її робиш – ми допомагаємо.
- Скільки активних людей на даний момент у громадському об’єднанні?
І.: Ми пішли від членських внесків та членських карток. Ми вважаємо, щоб бути вболівальником київського «Динамо», не потрібні жодні «корочки», не важливо, офіційні чи неофіційні. Тому ми від цього відмовились. А все членство в організації полягає в тому, щоб підписатись на нашу розсилку.
- Тобто, можна бути одночасно і ультрас, і паралельно допомагати «Друзям Динамо»?
П.: Безумовно.
- П суті, ролики знімаються, активні люди є. Скільки реально активних чоловік, які підписались?
І.: Їх до тисячі. Статистика набору підписників нас радує.
- Але ж не вся ця тисяча буде скидатись грошима у разі чергової акції.
І.: По-перше, ми і не просимо всіх людей, які підписуються, скидатись грошима. Це не «збий бабло». У нас гроші – це абсолютно другорядне, нас більше цікавить ідея. У нас і ідей вистачає, але якщо будуть ще якісь пропозиції від хлопців – не питання, ми все візьмемо до уваги.
- Чому клуб байдуже поставився до реклами школи? Не розмістили у себе на сайті, не було ніякої реклами, навіть на сайті «Динамо від Шуріка» цю новину банили. Чому так відбувається? Вони не зацікавлені в цьому?
П.: Однозначно, робота, яку було проведено, показала те, що в клубі ніхто подібним навіть і не думав займатись. І зрозуміло, що той самий сайт «Динамо Київ від Шуріка» щільно лежить під паном Несенюком, і він за безкоштовні євровиїзди з клубом буде банити всі подібні ініціативи. Тому, звісно, такі теми ми ніколи там не побачимо, так само, як не побачили на цьому сайті підтримки у справі Павліченків, чи тієї ж заяви ультрас, що була зовсім нещодавно.
- Ви спільно з ультрас проводили акції. Скільки їх було?
І.: Це все є у нас на сайті - «dkfriends.kiev.ua». Одна з моїх улюблених – це «Оболонь», ми тоді допомагали в організації літальних апаратів. Фантастична акція. Такого рівня в Україні більше ніхто не показував. На жаль, нещодавно (рік тому) загинув пілот, який літав над «Оболонню». Немає сенсу говорити про те, що вже було зроблено, хотілося б звернути увагу на те, що буде зроблено. Але знову ж таки, беручи до уваги те, що в клубі ми маємо дуже жорстку опозицію, ми, на жаль, не можемо говорити відкрито про наші плани. Однак вони прогримлять, результати цих акцій будуть помітними.
П.: Спільні акції з ультрас, якщо говорити про той час, коли вже з’явилось ГО «Друзі Динамо», це «Приходь в білому» та реклама школи «Динамо». Є спільні акції, бо є спільні цілі. Ультрас теж підтримують український вектор «Динамо».
- Організація вже офіційно зареєстрована?
І.: Так, 7 серпня.
- В якому секторі особисто ви сидите?
П.: В центральному.
- А на виїздах?
І.: На виїзди їздимо регулярно і там є тільки один сектор для нас усіх.
- Зараз у «Динамо» катастрофічна ситуація з результатом. Хто винен, на вашу думку?
П.: На нашу думку, за цю ситуацію не можна лишати відповідальність тільки на тренерському штабі, на гравцях. Коли ця ситуація повторюється вже не вперше, то відповідно постає питання, що це вже системна причина. Отже, відповідальність має бути на всіх, включно з президентом клубу, який у цій ситуації відповідав усі ці роки за вибір тренера, багато в чому впливав на кадрову політику клубу не тільки в тих позиціях, які стосуються менеджменту чи ще чогось.
І.: Простий приклад. За останні 10 років наш клуб падає все нижче, за цей час у нас змінилось десь під сотню гравців, змінився з десяток тренерів, навіть емблема змінилась. Не змінювались лише дві речі, це – вболівальники та президент клубу. Я вважаю, що хтось з цих двох винен.
- Якщо раптом зміниться президент клубу, може стати гірше?
І.: Дуже важливий момент. Кращого, ніж президент Ігор Михайлович Суркіс, на даний момент для київського «Динамо», як би це жахливо не звучало, не існує. Країна у нас зараз така, все лежить під донецькими. А Ігор Михайлович дуже переживає за клуб, його не можна звинуватити в байдужості, людина дійсно б’ється. Але він не розуміє, що відбувається. У випадку, якщо він піде, і йому на зміну прийде якийсь «охоронець Ахмєтова», то клуб буде просто знищено. З іншого боку, Ігорю Михайловичу потрібно найняти професійний менеджмент і вимагати від нього результат, а не займатись тим, що у нього не виходить. Те, що в нього не виходить керувати клубом – очевидно. Ігорю Михайловичу буде спокійніше, якщо його будуть згадувати як хорошого власника, а не як поганого керівника.
Друга частина інтерв’ю буде опублікована на нашому сайті о 21.00
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
